ХОЛМСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Пам’ять 8 / 21 вересня

Походження ікони дуже давнє. Згідно з місцевим переказом, вона написана Святим Апостолом і Євангелістом Лукою і була привезена на землі Київської Русі за часів князя Володимира, який після хрещення отримав у Константинополі безліч ікон.

Перша письмова згадка про Богородиці Холмську знаходяться в Галицько-Волинському літописі при описі подій 1259. Ікону Божої Матері, яку пізніше назвуть Холмської, князь Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223-1237 роках з Києва в засноване ним місто Холм. Continue reading

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-ЦЕРКОВНИЙ РУХ НА ВОЛИНІ

Протягом 20 – 30-х рр. ХХ ст. православна церква на Волині знаходилась у важкому становищі. Вона зазнавала тиск з боку польської влади та римо-католицької церкви, що зумовило рух за незалежність та українізацію церкви.

Сучасні вітчизняні вчені чимало уваги приділяють українізаційному процесу зазначеного періоду. Це, зокрема, праці В. Борщевича [1], І. Власовського [3], М. Кучерепи [9], Н. Стоколос [15], Б. Савчука [14], які висвітлюють історію та характер національно-церковного руху на Волині. Відомим організатором церковного руху був А. Річинський. Науковці А. Ко-лодний, А. Гудима та О. Саган опублікували ряд робіт, присвячених діяльності й творчій спадщині А. Річинського. Проте недостатньо висвітленою проблемою залишається діяльність А. Річинського щодо українізації православної церкви на Волині в міжвоєнний період. Тому метою роботи є спроба висвітлити участь А. Річинського у проведенні Луцького з’їзду 1927 р. та простежити хід церковного з’їзду в процесі українізації релігійного життя на Волині. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ІОВ ПОЧАЇВСЬКИЙ (ВІДШУКАННЯ МОЩІВ)

Пам’ять 28 серпня/10 вересня

Після татарської навали вся Україна була спустошена й розорена, майже збезлюділа. Через сто років її звільнило білоруське військо Великого Князівства Литовського під предводительством благовірного князя Ольгерда

В 1559 р. приїхав на Волинь грецький митрополит Неофіт і привіз із собою чудотворну ікону Божий Матері. По голосу Господа він залишив її в будинку благочестивої поміщиці Ганни Гойської.

В 1596 р. над православною вірою, по промислу Божому, вибухнула страшне біда: справа була в тім, що, переслідуючи православних, польський уряд намагався зробити так, щоб єпископські кафедри заміщалися особами не стійкими в православ’ї, і ці єпископи погодилися визнати владу папи на соборі, скликаному в Бресті. Continue reading

ОСЕРЕДОК ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я НА ВОЛИНІ

Історія Православ’я на Волині, міста Луцька – нерозривно пов’язана з діяльністю Луцького Хрестовоздвиженського братства. Виникнення його диктувалося особливими умовами, які склалися у той час на західноукраїнських землях, що в 1569 році за Люблінською Унією між Литвою та Польщею відійшла під протекторат останньої. Жорстка політика тотального окатоличення, полонізація українського населення, яку проводила Польща, або як вона тоді називалась Річ Посполита, призвела до руйнівних наслідків: православна віра переслідувалась, а православних позбавляли громадянських прав.
Зрадивши своїй православній вірі український єпископат, з корисливих міркувань, в 1596 році пішов на унію з католицькою Церквою проти волі православного населення. В зв’язку з цим наступ на права і свободи православних українців значно посилився: православні храми нищились, перебудовувались під католицькі, діяльність православної Церкви обмежувалась.  Continue reading

ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА НА ВОЛИНІ У 30-Х РОКАХ ХХ СТ.

Волинь у 30-х рр ХХ ст. перебувала у складі Другої Речі Посполитої, в якій домінуючою релігією був католицизм. Волинський край же споконвічно був православним. Постає питання: яким шляхом розвивалася державна політика Другої Речі Посполитої стосовно православної церкви на Волині? Другій за чисельністю після Римо-Католицької Православній церкві належало зайняти своє місце в політичній системі міжвоєнної Польщі.

Для тогочасної Волині Православ’я було однією із форм національного життя. Цю обставину усвідомлювала польська влада. Крім того, основна маса духовенства мала проросійські настрої, що загрожувало державності Польщі. Тому польській державі довелось маневрувати між наростаючим українським національно-церковним рухом та реакційним духовенством і керівництвом Церкви, щоб перетворити її спочатку на лояльну до існуючого устрою, а згодом і на підтримуючу силу. Перевага тієї чи іншої політичної течії в Польщі змінювала лише акценти церковної політики, мета ж залишалась одна – перетворити православних українців на лояльний до існуючого ладу елемент шляхом державної, церковної та національної асиміляції.[1] Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ ОСТРОЗЬКИЙ, КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, КНЯЗЬ

Пам’ять 11/24 серпня

Преподобний Федір, князь Острозький, здобував славу влаштуванням храмів і захистом Православ’я в Великому Князівстві Литовським, старобілоруської держави, від насильств папізму. Він походив від роду святого рівноапостольного князя Володимира (пам’ять 15 липня) через його правнука Святополка-Михайла, князя Туровського (1080-1093), великого князя Київського († 1113). Перший раз ім’я преподобного князя Федора згадується під 1386 роком, коли польський король Ягайло й Великий князь Вітовт затвердили за ним спадкове володіння – Острозький округ і збільшили Заславським і Корецьким округами. Continue reading

СВЯТА ПРАВЕДНА ДІВА ЮЛІАНІЯ, КНЯЖНА ОЛЬШАНСЬКА

Пам’ять 6 / 19 липня

Після того, як Великий князь Ольгерд визволив Київ від влади татар, у їм керувала білоруська князівська династія Ольшанських. Саме з цього знакомитого роду походила княжна Юліанія. Оскільки  князівському володінні було Волинське містечко Дубровиця, що на лівому березі річки Горинь, частина роду писалася як  Дубровицькі-Ольшанські. Continue reading

ВОЛИНЯНИ ПРОСЯТЬ УПЦ КП КАНОНІЗУВАТИ МУЧЕНИКА ДАНИЛА БРАТКОВСЬКОГО

14 червня 2013 року керуючий Львівською єпархією УПЦ КП митрополит Димитрій (Рудюк) відвідав місто Луцьк, де зустрівся з ініціативною групою луцької інтелегенції, яка виступає за проведення канонізації  борця за Православну віру, мученика Данила Братковського, якого у 1702 р. стратила польська влада. Continue reading

Преподобний Стефан, ігумен Києво-Печерський та святитель Володимиро-Волинський

Пам’ять 27 квітня / 10 травня

Преподобний Стефан, ігумен Києво-Печерський та святитель Володимиро-Волинський здійснював свій чернечий та святительський подвиг у ХІ столітті.

Преподобний Стефан народився в благочестивій родині. Юнак від малих років відчував поклик до служіння Господу в чернечим чине, тому, після смерті батьків, він роздав все майно і прийняв чернецтво в Києво-Печерському монастирі, несучи послух уставщика. Continue reading

СВЯТИЙ БЛАГОВІРНИЙ КНЯЗЬ ЯРОПОЛК ІЗЯСЛАВОВИЧ

Пам’ять 22 листопада / 5 грудня

Святий благовірний князь Ярополк Ізяславич, в святому Хрещенні Петро, ​​був онуком Ярослава Мудрого, правнуком рівноапостольного Володимира. Точний час народження св. Ярополка невідомо, вважають, що не пізніше 50-х рр.. XI сторіччя. Відрізнявся смиренням, лагідністю, некорисливістю та благочестям. Він розділив сумну долю свого батька, великого князя Київського Ізяслава, вигнаного братами з Києва. Ярополк їздив з різними дорученнями від батька до польського короля, німецького імператора і Римського єпископа святого Григорія VII (1073 – 1085).

Continue reading