Як православна традиція ставиться до ідеї прав людини? Коли йдеться про права людини в православному середовищі, дуже часто віруючі або просто байдужі до цієї теми, або навіть вороже ставляться до цієї ідеї. Чомусь широкі кола православних вважають ідею прав людини бездуховною і навіть антихристиянською, пов’язаною зі світськими рухами. Але чи так це насправді? Як ми можемо оцінити саму ідею прав людини з точки зору Біблії, православного богослов’я та історії? Continue reading
Tag Archives: Вільня
ЗВЕРНЕННЯ МІТРОПОЛІТУ ВІЛЕНСЬКОГО ТА ЛИТОВСЬКОГО ІННОКЕНТІЯ ЩОДО АГРЕСІЇ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
Дорогі брати та сестри!
Моє слово звернене до всіх людей доброї волі, до всіх, хто хоче нас почути, до всіх православних парафіян нашої Церкви в Литві.
Велике лихо прийшло на землю України: там ллється кров і страждають невинні люди. Чесна людина і богобоязливий християнин не може безпристрасно дивитися на те, що відбувається. Голос його совісті волає до Неба, його молитва спрямована до Бога, якому Єдиному належить суд, і перед Яким дадуть відповідь ті, що принесли горе народу України, страждання матерям, сльози рідним та близьким, смерть та руйнування, масове біженство зі своєї країни. Continue reading
ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ РОЗВІДКИ ЩОДО РОЗТАШУВАННЯ ЧАСТОЧОК НА ДИСКОСІ
Кожний, хто береться досліджувати літургійну традицію Київського Православ’я, стикається з проблемою розташування часточок дев’яті чинів, що виймаються з третьої просфори. Це пов’язано з тим, що практично до кінця першої половини ХVII ст. ми зустрічаємо одночасно два варіанти: з лівого боку дискосу, під богородичною часточкою, та з правого (сучасний варіант). Важкість історичного визначення надає той факт, що обоє варіанти присутні в друкованих Служебниках практично одного часу – Київському, 1629 та 1639 рр. (іл. 1-2), а також Віленському 1638 р. (іл. 3). У даної розвідці ми спробуємо розібратися у цієї різноманітності нашої православної традиції. Continue reading
ЧИ ІСНУВАЛИ «ВІЛЕНСЬКІ МУЧЕНИКИ»? ДО ІСТОРІЇ АГІОГРАФІЇ КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я
Сьогодні, коли Київське Православ’я жадає звільнення з духовного полону Московського Патріархату, час переглянути і деякі сумнівні пам’яті, що були нам накинута для політичних цілей.
На наш погляд, однією з таких пам’ятей є і пам’ять «віленських мучеників» (Антонія, Іоанна, Євстафія), яких нібито покарав Великий князь Ольгерд за приналежність до «православної (християнської) віри» 1347 року Continue reading
ВІЛЕНСЬКА ОСТРОБРАМСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ
Пам’ять 26 грудня/8 січня
У православних храмах стародавнього білоруського міста Вільня, у числі святинь, що прикрашають стіни і вівтарі древніх і церков та костелів, знаходиться кілька ікон, які в давнину були надбанням Грецької церкви та її послідовників, як у межах Київської Русі так і поза нею.
Однак жодна зі святинь не користується таким шануванням серед населення як Східної, так і Західної Церкви, що не оточена такою благоговінням, як Віленська східна ікона Благовіщеня Пресвятої Богородиці, що знаходиться у Вільні в каплиці на Гострих Воротах і іменована «Остробрамською», поклоніння якої є найбільшим щастям і радістю для всякого віруючого у Всемогутнього Господа. Continue reading
ВІЛЕНСЬКЕ НАПРЕСТОЛЬНЕ ЄВАНГЕЛІЄ 1575 РОКУ (подана електронна копія видання)
У 1569 році знаний білоруський друкар і перекладач Петро Мстиславець, по запрошенню купців Мамоничив, приїжджає в Вільню та засновує там друкарню. Ця відродила кириличне друкарство опісля півстоліття після припинення видавничої діяльності Ф. Скорини. У ній випускалися монументальні барвисто оформлені видання, що відрізнялися зовнішнім виглядом і високою культурою друку: широкими полями, виразним півуставного шрифтом, рясним вживанням кіноварі, іншими помітними елементами художньо-поліграфічного оформлення. У виданнях П. Мстиславця чудова, хоча і в дещо ускладненою манері, виконані всі фігурні гравюри, великі декоративні заставки стародруків стилю. Continue reading
Історія святкування та богослужби у день пам’яті святителя Миколая Чудотворця. Стародавні тексти Київського Православ’я
Наш сайт протягає традицію публікації стародруків Київського Православ’я. Сьогодні ми будемо знайомити вас з богослужбовими текстами, які пов’язані з святкуванням пам’яті святителя Миколая Чудотворця.
Звернемося до історії.
Шанування святого Миколая у Православ’ї починає рости від того часу, коли цісар Юстиніан І (527–565) збудував на його честь церкву у Константинополі. Візантійський імператор Мануїл Комнін (1143–1181) державним законом приписав святкувати день Св. Миколая 6 грудня. З Візантії його культ поширюється по цілому світі. Найстаріший життєпис св. Миколая походить з 9-го століття.