УГЕРСЬКИЙ МОНАСТИР ЯК ЦЕНТР УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ КНИЖНОСТІ ПОЧАТКУ ХVII СТОЛІТТЯ

Доля Українського Православ’я склалася так, що історичними центрами освіти та книжності ще від Х ст. були монастирі. Саме монастирські осередки найбільш спричинилися не тільки до освіти нашого народу, а і до інтелектуальної оборони Православної віри. Не було виключенням і Прикарпаття, де на ряду з іншими монастирями з незапам’ятних часів діяв Угерський монастир, який, від 1618р. залишив значний слід у історії Українського Православ’я. Continue reading

ПРО НЕЩОДАВНО КАНОНІЗОВАНОГО МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО ІОАНИКІЯ (РУДНЄВА) (1826-1900)

У липні 2016 р., Священний Синод УПЦ МП причислив до сонму місцевошанованих святих митрополита Іоаникія (Руднєва) – останнього з-поміж Київських митрополитів ХІХ ст. Чесно кажучи мене ця новина і здивувала, і потішила. У своєму архіві я маю про нього чимало відомостей і світлин, навіть особисту розвідку. З одного боку ним закінчувалася плеяда митрополитів на Київській кафедрі, які були росіянами за національністю. Чимось особливим вони не відзначились. Навпаки, невпинно і послідовно виконували розпорядження Святійшого урядуючого синоду щодо зросійщення Українського Православ’я. Нам належить ще почути з вуст сучасної ієрархії УПЦ МП і, особливо комісії з канонізації, в чому ж заслуга цього пересічного митрополита перед Небом? Тут хочу зазначити, що це моя особиста думка. Continue reading

ПО МОСКОВСЬКИМ ТЕМНИКАМ. РЕФЛЕКСІЯ НА ОСТАННЮ ЗАЯВУ УАПЦ

Двадцять шостого червня 2016 р., Соборною Божественною літургією, завершився Всеправославний собор, а ще 16 червня Верховна Рада України звернулася до Вселенського Патріарха з проханням надати автокефальний статус Українському Православ’ю. І хоча «українське питання» було відсутнє в офіційній програмі, але активно обмірковувалося в кулуарах та прес-конференціях. Continue reading

ХРЕСТОВИЙ ПОХІД НА КИЇВ

Отже, білі ходоки, отримав останні інструкції від свого вождя, вирішили довести всьому світу, що Київ – сакральне місто для них. Розуміючи, що непомітно підібратися до столиці вільних людей їм не вдасться, ходоки вирішили назвати свій хрестовий похід за «русский мир» «Хресним ходом за мир». Continue reading

ДЕЯКІ ДУМКИ ПРО ДИВНУ «РЕЛІГІЙНУ АНАЛІТИКУ» ТА ВИЗНАННЯ ПОМІСНОГО СТАТУСУ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Ще не встигли висохнути чорнила під Зверненням Верховної Ради України до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання автокефального статусу Українському Православ’ю, як вже з’явилася «релігійна аналітика», яка доводила не тільки «неканонічність» самого звернення, а і, власне, неможливість надання Українському Православ’ю помісного статусу. Continue reading

ПІВСТОЛІТТЯ НА ПЕРШОСВЯТИТЕЛЬСЬКІЙ КИЇВСЬКІЙ КАФЕДРІ

Коли відкрити каталог Київських православних митрополитів, то ми побачимо, що Патріарх Філарет найдовше очолює Київську кафедру. Після нього найбільше, приблизно 34 роки був на Київській кафедрі митрополит Кирило (з 1247 по 1281 рр.), а потім 22 роки, керував митрополит Фотій (з 1409 по 1437 рр.); 20 років (з 1837 по 1857 рр.) Київською кафедрою керував митрополит Філарет (Амфітеатров). Якщо взяти навіть увесь християнський світ – православний і католицький, то рівних за терміном керівництва Церквою Святійшому Патріарху Філарету також немає. Continue reading

ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ

Сьогодні 23 квітня / 6 травня, дорогі брати і сестри, Свята Церква Христова вшановує пам’ять святого великомученика Юрія Переможця. Святий Юрій жив коло 300 року по Різдві Христовім. Він був здібний, розумний юнак, і тому, хоч він був ще дуже молодий, він уже був тисячоначальником (полковником), тобто командував 1000 вояків. Римський імператор Діоклетіян дуже високо цінив свого молодого тисячоначальника.

Коли за часів Діоклетіяна почалося переслідування (гоніння) християн, то перед Юрієм постало питання: Кого слухати? Чи слухати Царя Небесного, чи царя земного (тобто імператора Діоклетіяна)? І Юрій без вагання вибрав послух Цареві Небесному. Continue reading

СЬОГОДНІ В ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ ОСОБЛИВИЙ ТИЖДЕНЬ ПОСТУ ЯКИЙ НАЗИВАЄТЬСЯ «СТРАСНИМ АБО ВЕЛИКИМ»

«Ось жених гряде опівночі, і блажен раб, якого застане він не сплячим, а не достойний, якого знайде недбалим..», – зі співу цього тропаря Церква Христова розпочинає богослужіння першого дня останнього тижня перед Великоднем. Continue reading

СУЧАСНІЙ МОЛОДІ УКРАЇНИ ПОСВЯЧУЄТЬСЯ

Успішне суспільство – це правдолюбне, високоморальне, духовне й богобоязне суспільство. Таке суспільство благословенне Богом і не знає ні хвороб, ні злиднів, а вороги не сміють порушувати кордон його держави (Повторення Закону 7,12-16). Духовенство Православної Церкви Київського Патріархату десятиліттями уже взиває до українського суспільства стати на шлях віри й правди, а можновладців дбати про свій народ, не викривлюючи правди і суду. Однак люди, які залишили своє серце і розум в полоні псевдо-православної безбожної Росії, не чули духовенства Помісної Православної Церкви України і до нині ще не збагнуть, хто та що і чому вбиває нашу націю, найкращих представників українського народу. «Людям, – як каже Ліна Костенко – не те що позакладало вуха – людям позакладало душі». У цих реаліях втрачається надія достукатись до свідомості й душі покоління, яке вийшло з духовного Єгипту – радянської Росії. Однак за понад два десятки літ в Україні виросло нове покоління, яке знає відчуття свободи, але ще стоїть перед небезпекою загубитись у світі облесливому та лукавому. Щоб бути процвітаючим суспільством, підростаюче покоління повинно покласти за основу свого життя правду, віру і любов. Апостол Павло повчає нас, молодих людей: «юнацьких похотей уникай, а тримайся правди, вiри, любови, миру з усiма, хто кличе Господа вiд чистого серця» (2Тим. 2:22). Continue reading

ПРО ЗНАМЕННЯ І ЯВИЩА, ЯКІ СУПРОВОДЖУВАЛИ ХРЕСНІ СТРАЖДАННЯ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ

Читаючи страсні Євангелія ми не можемо не звернути увагу на знамення і явища, які супроводжували хресні страждання Христа Спасителя на Голгофі. Здається всі брали участь у стражданнях і зневазі, які перетерпів Розп’ятий. Ісусу Христос промовив з хреста сім Своїх найдорожчих слів, тільки Бог Отець до цього часу не виявляв Своєї участі в тому, що відбувалося на Лобному місці. Continue reading