КІЛЬКА ДУМОК ПРО СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ

Св. Миколай з житієм, XVIII ст.

Ім’я Святителя Миколая ототожнилося виключно із Дарувателем Подарунків. Але насправді він сам – один з найбільших Божих Дарунків людям.

Владика Миколай – це нагода подумати про справжність. Нерідко образові Святих надається приторної солодкості. Фальшивої єлейності, що не лише здатна позбавляти реальної краси, а й викривляти сприйняття тих, хто намагається наслідувати.

Його ляпас Арієві часто доповнюють словами – «ну, за переказами». Воліючи тим сказати, що поведінка забіяки якось не узгоджується із святістю. Continue reading

ЧОЛОВІКИ, ЧЕНЦІ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СВЯТИХ

Під час свого візиту на гору Афон у жовтні 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій оголосив про неминуче зарахування до сонму святих п’яти афонських старців: Ієроніма Симонопетрського, Даниїла Катунакійського, Йосифа Ісихастського, Єфрема Катунакійського та Софронія Есекського. Continue reading

ВІРА І МОРАЛЬНІСТЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Чи можливо у нашому сучасному світі прийти до Храму, і при цьому не віддалитися від нашого сучасного життя, сповненого суєти та проблем, не відмовляючись від його ритму, залишаючись частиною його механізмів-шестерінок, а також частиною безкінечних компромісів? Кожна людина ставить собі ці, та безліч інших запитань, шукаючи джерела відповідей у собі, у зовнішньому світі, у вірі… Continue reading

РОЗДУМИ ПРО ТЕ ЯКІ ЗАСОБИ ДОПОМАГАЮТЬ УКРІПЛЮВАТИСЯ У ХРИСТИЯНСЬКОМУ БЛАГОЧЕСТІ

«Так нехай світить ваше світло перед людьми, щоб вони бачили добрі діла ваші і прославляли Отця вашого Небесного» (Мт. 5:16). Таку високу душевну науку подав Господь наш Ісус Христос Своїм апостолам готуючи їх на всесвітню проповідь християнської віри. «Ви – сіль землі» (Мт. 5:13) – говорив їм Спаситель. Подібно до того як сіль зберігає продукти і робить смачною людську їжу, так і апостоли, як їм наказував Господь, повинні провадити доброчесне життя і охороняти християнську громаду від пошкодження гріховними думками, від гнилизни, пороків падкої природи успадкованої від наших прародичів Адама і Єви. Continue reading

ВИНЯТКОВА ДУХОВНА ЦІННІСТЬ ШЛЮБУ В ПРАВОСЛАВНІЙ ТРАДИЦІЇ ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

Інститут шлюбу існує у всіх людських суспільствах, давніх та сучасних. Це один із стовпів, на яких будуються суспільства, і він був предметом вивчення різних релігійних, філософських, соціологічних, психологічних та культурологічних шкіл думки. У багатьох культурах інститут шлюбу розглядається як необхідна умова продовження людського роду і як місце для росту та розвитку індивідів, а тому є серцевиною багатьох суспільств по всьому світу. У більшості основних релігій нашої планети він становить одну з найголовніших і священних турбот, тому вони захищають шлюб, використовуючи весь арсенал богословських та філософських аргументів, щоб підкреслити його значимість і святість. Так само і в тих країнах, де ці релігії домінували протягом періоду їх розвитку, з метою захисту інституту шлюбу приймаються відповідні закони. Continue reading

МИ ВИШУКАНО СВАРИМОСЯ, НЕ ПОСВАРІМО СВЯТИХ МІЖ СОБОЮ

Український народ багатьом святителям, які просвіщали Сибір, християнізували Росію, яких Росія по 200 років утримувала і не хотіла зачислити до лику святих, служив панахиди і отримував благодатні користі: здоров’я, народження дітей матерями безплідними…

В той же час свого князя (Лже-Димитрія) росіяни впізнати не могли. Така атмосфера єпископів, які ностальгують за часами радянської Росії. Так і українці не впізнають своїх святих. Так ізраїльтяни не впізнали свого Месію. Continue reading

РОЗДУМИ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Кожен із нас, дорогі брати і сестри, святкує свій день народження. Але є свято, яке стосується всіх українців, – День народження держави України, яке відзначаємо 24 серпня.

Шанувати своїх матерів, любити їх і про них дбати – це наш священний християнський обов’язок. Україна – це спільна для всіх нас мати, яка дала нам світло життя, дала нам свою мову, культуру, яка виховала нас у кращих християнських традиціях. Тому у цей святковий день ми повинні дякувати Богові за дар рідної землі, мови, традицій. Continue reading

КОРОНАВІРУС ТА ПРИЧАСТЯ

Зараз, коли ми опинилися свідками безпрецедентних закриття і скасувань, як слід Православної церкви і її членам, віруючи, справлятися з ризиками і труднощами пандемії СOVID-19? Для багатьох Православних юрисдикцій і окремих людей пандемія – це можливість показати охопленому панікою світу надзвичайну стійкість Православної віри і тих, хто її сповідує. Один із способів це показати – продовжувати служити літургії, як ми робимо це завжди, і цілувати ікони і причащатися, використовуючи одну ложку для всіх, як ми робимо це завжди. Недавнє розпорядження Грецької Православної Архиєпископії Америки, в якому прихожан прохають шанувати ікони, кланяючись їм, не торкаючись до них губами (багато в чому так само, як ми на якийсь час утримуємося від цілування людей у плоті, тих, кого ми любимо, не тільки коли вони хворі, а й коли ми хворі або у нас є причина побоюватися, що ми могли б бути хворі). Це розпорядження було сприйнята багатьма Православними християнами, як в Грецької Православної Архиєпископії Америки, так і за її межами, як непрощенна поступка почуття страху, що охопило світ. У соціальних сітках та інших джерелах дійсно багато говорять про те, що ми сповідуємо віру, а не страх. Continue reading

ДОРОГОЮ ВЕЛИКОГО ПОСТУ…

На початок Великого посту, як правило ми читаємо, слухаємо чимало повчань, майже одного і того ж самого змісту. У церковному середовищі ми налаштовані на те, щоб «поститися постом приємним». До цього нас наставляє атмосфера в храмі увечері прощенної неділі, весь перший тиждень Великого посту, коли ми всі заглиблено молимось, слухаючи канон Андрія Критського. Однак згодом через тиждень всі наші бажання подвизатися у пості десь щезають, а молитва слабне. Ні, я далекий від того, щоб ствердно сказати, що ми перестаємо себе утримувати від їжі тваринного походження, ми й далі постимося, і багато хто з нас саме так чинить, але ж піст це не тільки їжа. Згадаймо, що на другий тиждень посту, ми вже не такі заповзяті до молитви, до того, щоб слізно оплакувати свої гріхи, взагалі думати про подвиг посту так, як ми цього хотіли на початку Святої Чотиридесятниці. «Розслаблення – це звичайний стан душі і тіла, всієї людини», – скажете ви і будете в цьому мати рацію. Continue reading

РОЗУМІННЯ ТЕРМІНУ «РОЗУМ» В ПРАВОСЛАВНІЙ ПСИХОТЕРАПІЇ

І. Розум людини

Згідно з ученням святих апостолів і живому Переданню нашої Церкви, що водима Святим Духом, розум людини – це око душі. Коли розум, якщо він знаходиться в своєму природному стані, входить в серце, він бачить Бога, подібно до того, як первозданні люди до падіння в Раю бачили Бога своїм розумом, споглядали Його як світло і могли розмовляти з Ним знову ж за допомогою розуму. Continue reading