СЛОВО НА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

Слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, – сила Божа.

1 Кор. 1:18

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Істино, по слову Святого Апостола, дороги брати і сестри, вчора ми з вами зримо торкалися до цієї сили, ставши учасниками Воздвиження Хреста Господнього. Повз кожного з вас пропливло Животворяще Древо, винесене з Святого Святих, із земного неба, з вівтаря Господнього. Пропливло, і піднялося на висоту, і опустилося до землі, щоб знову піднятися, осіняючи всі сторони світу, щоб кожен побачив, зрозумів і відчув силу і владу цього великого знамення перемоги. Continue reading

ДО ПИТАННЯ ПРИЙОМУ КЛІРИКІВ ЧЕРЕЗ ХІРОТЕСІЮ

У процесі вивчення історії Православної Церкви, особливо ХХ століття, при розгляді приймання кліриків у іншу юрисдикцію, ми часто зустрічаємося з досить незрозумілим формулюванням «прийняти через хіротесію». Подібне нерозуміння спричинене тим, що сам чин хіротесіі (χειροθεσία – покладання рук, благословення) застосовується щодо чину поставлення нижчого церковного кліру: читців і співців, і, в деяких випадках, іподияконів. Continue reading

ХОЛМСЬКА ЧУДОТВОРНА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Пам’ять 8 / 21 вересня

Походження ікони дуже давнє. Згідно з місцевим переказом, вона написана Святим Апостолом і Євангелістом Лукою і була привезена на землі Київської Русі за часів князя Володимира, який після хрещення отримав у Константинополі безліч ікон.

Перша письмова згадка про Богородиці Холмську знаходяться в Галицько-Волинському літописі при описі подій 1259. Ікону Божої Матері, яку пізніше назвуть Холмської, князь Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223-1237 роках з Києва в засноване ним місто Холм. Continue reading

КАНОН З АКАФІСТОМ ДО СВЯТИТЕЛЯ І СПОВІДНИКА ЛУЦІ, АРХІЄПИСКОПУ СИМФЕРОПОЛЬСЬКОМУ І КРИМСЬКОМУ

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Аминь

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас. (3). Continue reading

ЦЕРКОВНЕ НОВОЛІТТЯ: ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ ТА БОГОСЛУЖБОВА ТРАДИЦІЯ КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

1. Історія святкування

Свято церковного Новоліття встановлений святими отцями I Вселенського собору, які визначили починати з 1 вересня (за новим стилем – 14 вересня) числення церковного року.

Це визначення Святих Отців пов’язано з тим, що імператор Костянтин Великий, здобувши 1 вересня 312 року перемогу над Максентієм, дарував християнам повну свободу сповідувати свою віру. Саме тому, Отці Першого Вселенського Собору, які відбувся в 325 році,  на згадку про це визначили починати Новий рік з 1 вересня, як дня, який був початком «свободи християнської». Continue reading

ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ 11-Ю ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний.

Мф. 6:14

Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його

Мф. 18:35

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Улюблені брати і сестри!

Незліченні милості, явлені кожному з нас Всещедрий Творцем. Господь диханням Своїм вдихнув у нас життя, дарував нам цей світ з його чудесами і красотами, наділив світлим розумом, вільною волею та ці не самим головним – здатністю до любові. Небесний Отець вказав нам шлях до Вічного життя, відкрив для нас браму Царства Небесного. Здавалося б, кожну мить нашого існування повинні ми співати піснею подяки, щоб хоч трохи віддати борг вдячності Всемилостивому Творцю.

Все Євангельські тексти свідчать – найбільше Господь учить людей любові та братському відношенню до всіх людей. Continue reading

ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ 10-Ю ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа

Улюблені брати і сестри!

Сьогодні ми чули в Євангелії розповідь про те, як Господь зцілив біснуватого, якого не могли зцілити учні Господа, хоча батько цього біснуватого хлопчика спочатку звертався до них. І Господь пояснив, чому вони не могли його зцілити. Спочатку Він сказав: «О, роде лукавий і розбещений, доки терплю вас?» – Очевидно, це відносилося до тих, хто не міг зцілити, тобто до учнів; а коли вони наодинці Його запитали, чому вони не могли зцілити, хоча вони були Їм послані теж зцілювати людей, то Він сказав їм, що цей рід «нічим не виходить інакше, окрім як молитвою і постом». Continue reading

ПРОПОВІДЬ У 9-ю НЕДІЛЮ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Побачивши ж сильний вітер,злякався і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене!

Мт. 14:30

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

Улюблені брати і сестри!

Сьогодні читання Євангельське передає нам про дивне ходінні Спасителя по воді, про те, як Господь утихомирив бурю і врятував Апостола Петра від потоплення, коли той, запитавши у Господа дозволу, пішов по морю, але, засумнівавшись в заступництві Божому, почав тонути, волаючи: Господи , спаси мене! Continue reading

ВИДАННЯ ПЕРШОЇ ДРУКОВАНОЇ ПСАЛТИРІ КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я ФРАНЦИСКОМ СКОРИНОЮ (Оновлено, можна завантажити саму відскановану Псалтир)

Пам’ять 24 липня / 6 серпня

24 лмпня / 6 серпня 1517 в Празі побачила світ перша друкована книга Франциска Скорини – Псалтир. Він був надрукований на білоруському ізводу церковнослов’янської мови, але частка тодішньої живий (літературної) білоруської мови становило в ньому не менше 35-37%%. При цьому канон Псалтиря був православним і включав в себе 151 псалмів.

Білоруський першодрукар Франциск Скорина надавав важливе значення своїй першій книжці. У передмові він писав: «Дітям малим початок всяке добре науки». У Псалтирі були відомості по таких галузях знань, як граматика, логіка, риторика, музика, математика. Скорина писав: «Вона [Псалтир] пожиточним суть всякого людині, мудрому і недуже, багатому і убогому, молодому і старому, найбільш критим вони ж хочуть мати добрі звичаї і познати мудрість і науку».

Псалтир Ф. Скорини. Прага, 1517 р.

Continue reading

РІЧНИЦЯ СВЯТКУВАННЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ: ІСТОРИЧНІЙ КОНТЕКСТ ДИСКУСІЇ ТА НОВІ УНІАТСЬКІ МІФІ

Напередодні свята 1025-ї річниці хрещення Русі-України розгорілася дуже жвава дискусія відносно самої традиції святкування, а також її походження. Каталізатором цієї дискусії став виступ глави УКГЦ, верховного архієпископа Святослава (Шевчука), у якому він висунув дві досить суперечливі тези: Про те, що «поєднання дня хрещення України-Руси з днем пам’яті святого рівноапостольного Володимира Великого є «московською традицією»» та «історичну традицію святкувати хрещення Русі-України 1/14 серпня» [1]. Ці тези вже викликали багато коментарів та обговорень, але деякі моменти, а також підстави таких стверджень глави УГКЦ, опинилися за межами дискусії. У цієї короткої статті ми спробуємо викласти певне історичне бачення проблеми. Continue reading