Праця має принципове значення для соціального життя людини. Адже велика частина людського життя витрачається на працю. А тому це природно, що правильний погляд на нєї і здійснення її особливо цікавить християнина. Continue reading
Tag Archives: Професор Георгій Мандзарідіс
СВЯТОГІРСЬКЕ ЧЕРНЕЦТВО В ЖИТТІ ЦЕРКВИ
З початку 1970-х років в Афонській Республіці спостерігається не тільки зростання населення, але й наявність ознак, що свідчать про її відродження. Зрозуміло, своєрідність цього товариства не дозволяє оцінювати його тільки на підставі стандартних статистичних показників, які застосовуються по відношенню до мирських співтовариств. Глибина внутрішнього життя людини, і особливо ченця, знаходиться за рамками соціологічних досліджень. Тим не менше, і статистичні дані мають певне значення. Continue reading
СТАРЕЦЬ ЙОСИП ІСІХАСТ І ВІДРОДЖЕННЯ СВЯТОГІРСЬКОГО ЧЕРНЕЦТВА
Відродження афонського чернецтва, яке спостерігається в даний час, стало фіксуватися статистично на початку 70-х років. Статистичне дослідження, проведене в липні 1972 року, показало, що загальна кількість ченців на Афоні досягло 1.146 чоловік. Це на одиницю перевищує число ченців, вказане в минулому 1971 журналом Irenikon [1], який публікує періодичні статичні дані афонського чернецтва. З тих пір постійне зменшення числа ченців афонської спільноти змінилося стабільним і вражаючим зростанням. Continue reading
ПРЕОБРАЖЕННЯ СПАСИТЕЛЯ
Преображення Спасителя займає центральне місце в Православній Церкві і богослов’ї. Це подія, яка відкриває славу Церкви і віруючих. Це свідчення нового стану світу, яке починається з появою Христа в історії.
У момент Преображення Христос показує, що під людською природою ховається нестворена слава Його Божественності, долучаючи до цієї нествореної славі оточуючих Його людей. Continue reading
НАРОДЖЕННЯ ЧЕРНЕЦТВА
Чернецтво – це не тільки християнське, а й загальнерелігійне явище. Ще до появи християнства на історичній арені чернецтво вже існувало в лоні східних релігійних культів. В іудаїзмі в епоху виникнення християнства теж побутували релігійні громади, такі як ессеї в Палестині або терапевти (цілителі) в Єгипті, які крім аскези сформували певний спосіб життя, що нагадує чернечий. Однак, якщо східним релігіям, панівна тенденція яких – відхід від світу, аскеза і чернецтво спочатку притаманні, то в юдаїзмі, як і в будь-який інший релігії з месіанським або пророчим характером, вони виникають як засоби вираження релігійного почуття. З іншого боку, аскеза як особливий спосіб життя, який є обов’язковою умовою для відходу зі світу і розвитку чернецтва, була відома вже в елліністичному світі. Continue reading