ВЕРБНА НЕДІЛЯ АБО ВХІД ГОСПОДА ІСУСА ХРИСТА В ЄРУСАЛИМ

В останню неділю Великого Посту Церква святкує урочистий вхід Ісуса Христа до Єрусалима. А напе­редодні, в суботу, велике чудо сотворив Господь у Віфанії — воскресив мертвого Лазаря, який уже чоти­ри дні лежав у гробі. Більшість людей повірила в чу­до й чекала Ісуса в Єрусалимі до свята Пасхи. Началь­ники ж іудейські, фарисеї і книжники, сповнені злості і заздрості, вирішили убити Ісуса Христа. Вони відда­ють розпорядження знайти того, хто Його їм видасть. Continue reading →

СВЯТІ БЛАГОВІРНИЙ КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

Пам’ять 20 лютого / 5 березня

Літописець у ХІ столітті записав: «Отож приспів Ярославу кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий [день], в суботу першої неділі посту, в святого Феодора [Тірона] день. Всеволод тоді опрятав тіло отця свойого, положив на сани, і повезли [його] до Києва. Попи по обичаю співали співи, і плакали по ньому всі люди. І, принісши, положили його в раці мармуровій у церкві святої Софії. І плакав по ньому Всеволод і люди всі. Жив же усіх літ Ярослав сімдесят і шість». Continue reading →

ПРО УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ МОЛИТВИ СВ. ЄФРЕМА СИРІНА

Хочу внести в дискусію про переклад молитви прп. Єфрема Сиріна українською мовою певну ясність. Я не полінувався у своїй бібліотеці віднайти майже всі переклади цієї молитви українською мовою в Українських Церквах впродовж ХХ ст. І ось все за порядком:

Молитва св. Єфрема Сиріна із «Часловця» УАПЦ 1921 р.: Молитва преподобного Охрима Сірина з поклонами: «Господи і Владико життя мого! Не дай панувати наді мною духові лінощів, сумування, владолюбства та пустомовства. Але-ж дай мені, рабові Твойому, духа чесноти, покірливости, терпеливости та любови. Ой, Господи, Царю, Навчи мене бачити мої провини і не осуджувати мого брата, бо Ти благословенний на віки вічні». Continue reading →

ПРОПОВІДЬ НА СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЕ

«Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем всіх народів, світло на просвічення язичників і славу народу Твого Ізраїля»

(Лк.2.29-32).

Такими словами які линули з глибини серця оспівав праведний Симеон, побачивши Христа – Господа. На кінець для нього настав час відходу у вічність і він залишає світ з його радостями та смутками. Блаженна участь праведних, які спокійно відходять в радість вічного спілкування з Богом. Continue reading →

ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО ТРЬОХ СВЯТИТЕЛИВ

«Я є світло світові» говорить Господь (Ін.8:12). Як сонце освічує нашу землю в день, а місяць вночі, так Тихе Світло Святої Слави освітило святих апостолів. Господь назвав їх світлом світу (Мф.5.14), заповідав: «Нехай світло ваше світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф.5:16).

Добрі діла, чисте і праведне життя є світлом, світле життя перед Богом. Але Господь говорить, що без Нього ми нічого не можемо чинити. Діла світла, ходження по заповідях Божих не можливі без допомоги благодаті Божої. Continue reading →

СВЯТКУЮЧИ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТИТЕЛЯ ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА…

Ще не так давно, 14 січня, ми відзначали пам’ять святителя Василія Великого, сьогодні, 7 лютого, черга святкувати пам’ять святителю Григорію Богослову, а післязавтра, 9 лютого, звершуємо пам’ять перенесення мощів святителя Іоана Золотоустого, а ще через кілька днів Церква покличе нас святкувати їм, усім трьом, соборну пам’ять. Це відбудеться 12 лютого і називатиметься це свято Собором вселенських учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Ось так, майже протягом місяця ми святкуватимемо пам’ять всім трьом святителям окремо і разом. Continue reading →

ПРО ТАК ЗВАНИЙ ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

Незабаром вся Україна відзначатиме свято, про яке на двадцять третьому році української незалежності дивно було б і чути. Це так званий День святого Валентина. Здавалося б яку шкоду може принести це солодко-рожево-сріблясто-пухнасте свято людині? Тут потрібно зупинитись з роздумами і перенестися у царину історії. Continue reading →

РОЗДУМИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВНОГО СВЯЩЕНИКА. ПРО ЄДНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Сьогоднішні події котрі відбуваються в нашій Українській державі на моє переконання допомагають нашим людям стрепенутися від байдужості і щось справді робити для об’єднання як у політичному так і в церковному житті. Адже пора уже «не розкидати а збирати каміння».

Віриться, що православні українці підтримують об’єднання українських церков у єдину Помісну Церкву. Адже все більше людей нині розуміє, що нашим ворогам удався план під девізом: «Діли і владарюй». Continue reading →

ЗНАЧЕННЯ ВОГНЮ В ЯЗИЧНИЦТВІ ТА ХРИСТИЯНСТВІ ТА ЗАБОБОНИ ПОВ’ЯЗАНІ З НИМ

Досліджуючи язичницькі обряди можна зробити висновок, що вогонь був там невід’ємним атрибутом. «В дохристиянський період, за доби родового побуту, наші пращури в більшості віддавали своїх покійників вогню – спалю­вали, і вірили, що душі з вогнем відлітають на небо, у вирій де вічне літо, вічнозелено, високоврожайно «в месте злачнем», куди птиці, вісники неба відлітають на зиму, звідтіля приносять весну» [2, cт. 75]. Continue reading →

«ПІД ТИХИЙ СПІВ І ПРИ ЗАКРИТИХ ВІКНАХ…»

Вчора, 18 грудня 2014 р., у Львові в Свято-Онуфрієвському монастирі перепоховали останки першодрукаря Івана Федоровича. Разом з ним перепоховали його сина та інших ктиторів давньої обителі.

Про це колись мріяв герой України Борис Возницький. Перепоховання пройшло тихо і спокійно. Здається, що духовенства було більше аніж мирян. Continue reading →