Сьогодні неділя про Страшний Суд, а наступна – Згадування Адамового вигнання і наше входження на дорогу Великого посту. Після звершення Божественної Літургії у кафедральному соборі виїхав на Київ. Дорогою сонячна, 2 березня, а вже вісна. Оглядаюся на поля та гаї, які супроводжують мене поки що Львівщиною. Доїжджаю до Бродів і думаю: «Господи, якщо цей світ, земля по якій ми ходимо, так зачаровує, то яким був рай, з якого Ти вивів Адама? Приставивши до воріт раю херувима з вогняним мечем, Ти повелів Адамові більше не повертатися до раю, бо дорога ця вже була загороджена. Однак, це не означало, що дороги до раю для людини більше не було. Цією дорогою став Ти, Господи, вказавши: «Я є путь, істина і життя». Вийшовши за ворота раю, Адам відчув страх у тому, що таке бути незахищеним, оглядався на всі сторони, бо зло вже чекало на нього, смерть шукала жертви. Каїн і Авель – перші сини Адама і Єви, після їх вигнання із раю. Continue reading
Tag Archives: Львів
ВИКОНАННЯ БОЖИХ ЗАПОВІДЕЙ – ШЛЯХ ДО ВІЧНОСТІ
Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому іншу (Лк.6,9). Скільки здивування викликає цей вислів! Як же жити з такими поняттями в нашому світі? Так, багато в Книзі життя нам здається нежиттєвим, казково далеким для нашого розуміння.
Незбагненністю своїх аксіом Євангеліє часто бентежить, і це, здається, тому, що ми не розуміємо євангельського духу, який пояснюється для нас в інших місцях Писання. Так, ми читаємо, що Бог дві лепти вдовиці прийняв як велике багатство: Істинно кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю (Мк.12,43). Напевно, Бог розуміє, що нам важко, тому не вимагає неодмінно десять талантів, але кожному дає і з кожного питає по його силам. Continue reading
З ДНЕМ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО
Усіх Андріїв вітаю з тезоіменитством! Маєте хоч у чомусь бути подібними до свого небесного патрона! А тепер про те, що нас пов‘язує з апостолом Андрієм Первозванним?
1. Всі пам‘ятають і знають літописну розповідь про те, що Апостол Андрій Первозванний проповідував християнство серед наших далеких предків і прийшов на Київські гори, благословив їх та поставив тут хреста. Бо випав йому жереб проповідувати серед скіфів, так називали усі племена – кочові і автохтонні, які населяли терени нашої сучасної держави в середині I cт. після Різдва Христового. Літописна традиція Київської Руси-України свято зберігала цей переказ і донесла його аж до козацьких часів. У монастирських літописах, наприклад таких, як Густинський літопис початку XVII ст., вперше подається такий собі історіографічний нарис про п‘ять хрещень народу руського, першим серед яких було андрієве апостольське хрещення. Continue reading
ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОЇ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ПАРАСКЕВИ П’ЯТНИЦІ
Сьогодні, дорогі брати і сестри, наша Свята Православна Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Параскеви П’ятниці, яка жила в місті Іконії за царя Діоклетіана. Вона рано осиротіла, залишившись сиротою успадкувала багатство батьків християн, але вона не прив’язувалася до земного багатства, вона допомагала мандрівникам, нагим і голодуючим. Досягнувши повноліття, Параскева прийняла обітницю дівоцтва і дбала про поширення віри Христової серед язичників. Continue reading
«ДУМКА ЗА МОРЯМИ, А СМЕРТЬ ЗА ПЛЕЧА’МИ»
«Думка за морями, а смерть за плеча’ми», – таким прислів‘ям закінчив один із останніх своїх листів до приятеля о. Феолога митрополит Ростовський Димитрій Туптало, українець, син козацького сотника і автор багатотомних «Четій-Міней», житій святих. Сім років, вісім місяців і двадцять шість днів святитель керував Ростовською кафедрою в Росії (1701-1709). Іншу, значно більшу, частину свого життя він прожив в Україні. Був великим проповідником, ігуменом багатьох монастирів на Чернігівщині та у Києві. Майбутній святитель у сані ієромонаха і, як проповідник, відвідав білоруські та литовські землі. Continue reading
СВЯТИЙ КИРИЛО ФІЛОСОФ ПРО АЛКОГОЛЬ
Щоб бачити ставлення святого Кирила до пияцтва розглянемо його працю «Браття, не впивайтеся вином. Слово Кирила філософа про хмільне пиття до всіх людей».
«Так мовить хміль будь-якій людині, не тільки простій, але і ченцям, і священикам, царям і князям, багатим і бідним, і убогим, і дружинам, старим і молодим: «Я, хміль, сильний на світі більш всіх плодів земних від кореня високого і від племені сильного, і від благородної матері моєї створений Богом. Continue reading
ПОВЧАННЯ ПРЕПОДОБНОГО ЄФРЕМА СИРІНА ПРО ТЕ ЧОМУ БОГ ОДНІ ПРОХАННЯ НАШІ ПРИЙМАЄ, А ІНШІ ВІДХИЛЯЄ
Дивується дехто, що сини Заведеєві ясно висловили прохання своє перед Тим, Хто знає всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання своє, щоб навчити всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати міри, але приміряти прохання свої з мірою свого убожества.
Юність одне має на увазі, а саме, що Бог, за всемогутністю Своєю, все може зробити, але не знає, що у всьому діє Бог премудро, і хоч все для Нього є можливим, однак творить лиш те, чому слід статися. Continue reading
НЕПРАВОСЛАВНЕ ПРАВОСЛАВ’Я. ДО ПИТАННЯ ДЕЯКИХ СУЧАСНИХ ПРАКТИК У ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМАХ ГАЛИЧИНИ
Наші богослужбові співи всі повчальні, глибокодумні і піднесені. У них вся наука богословська, і вся мораль християнська, і всі розради, і всі залякування. Уважно слухаючи їх може обійтися без всяких інших навчальних християнських книг.
Святитель Феофан Затворник
Вступ
Православне богослужіння, що створювалося століттями, є великою скарбницею, в якій кожен щось знайде для себе: дорогоцінну перлину, прекрасний небесно-блакитний сапфір або прозоро-чистий аметист. Богослов знайде тут бездонні глибини богослов’я. Душа поетична знайде в цій скарбниці вищу поезію. Математик здивується стрункості та внутрішній логіці богослужбового статуту, побачить математичну красу. Проповідник знайде невичерпне джерело для натхненних повчань. Молитвеник – зразки найдосконаліших молитов. Церква керується і управляється Духом Святим. І воістину Духом Святим створювався Богослужебний Статут Православної Церкви. У храмі, під час богослужіння, здійснюється зв’язок з світом Вищім і світом видимим, ось це і є те найбільше, що робить богослужіння не спогадом, не простою переживанням, можливо і дуже хорошим, але тимчасовим і індивідуальним, але вічністю, що об’єднує всіх і вся – світ видимий і невидимий – і тут, в Церкві, ті люди, які не жили тоді, коли відбувалися ті великі події, тепер беруть участь в них, долучаються до них як до вічності. Continue reading
ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ «ЛЬВІВСЬКА ОДИГИТРІЯ-ПРОВІДНИЦЯ»
Ікона Божої Матері Одигитрія Львівська є однією із найдавніших святинь та найзагадковіших пам’яток української церковної культури. Символічно, що, даруючи милість та материнську опіку місту Львову, Пресвята Богородиця-Одигитрія впродовж усієї історії благословляла Своєю благодатною присутністю всіх християн міста Львова – православних, оскільки її написав іконописець для одного із православних храмів Львова; католицьких, бо саме з часу освячення в латинському кафедральному соборі маємо першу задокументовану її дату; вірменських, оскільки впродовж тривалого часу вірменські архієпископи зберігали цю святиню у своєму палаці. Важливим є те, що й сьогодні до святого образу молитовно звертаються християни, а ікона Пресвятої Богородиці із музейної каплиці Львівської національної галереї мистецтв дарує зцілення тим, хто до неї приходить. Continue reading
ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ
У сьогоднішній день, дорогі брати й сестри, весь православний люд вшановує пам’ять великомученика Юрія Переможця. Значення для нас подвигу Святого Великомученика полягає у виявленні і непохитності чеснот, що проявились у ньому під час випробування.
Правдиві слова свого часу написав ранньохристиянський письменник Тертуліан: «Кров мучеників – це насіння християн». Їхня жертва і подвиг заради Христа – це те, що так не властиве для нас, людей нинішнього віку, і, навіть, незрозуміле. Розуміння їхнього страждання, як максимум обмежується похитуванням голів під час проповіді. Але, ми дорогі брати і сестри повинні усвідомлювати, що для нас, християн, їхні страждання – це не просто приклад, але й засіб для власного духовного зросту. І це не просто має бути тимчасове і миттєве захоплення, але формування особистісних і душевних відчуттів для осягнення духовних вершин у пошуках Бога. Continue reading