ПРЕПОДОБНИЙ ГРИГОРІЙ, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 8/21 січня

Преподобний Григорій, затворник Києво-Печерський, здійснював свій чернечий подвиг у XIV столітті.

Преподобний особливо прославився подвигом стриманості і посту. Їжею йому у все життя служило неварене зілля, а питтям – вода. Ніч проводив він в молитвах. За такі подвиги він удостоївся від Бога дару чудотворця. Всі недужі, що приходять до нього з вірою та вживаючи частину зілля, яким він харчувався, отримували зцілення.

Нетлінні мощі Преподобного Григорія, затворника Києво-Печерського, спочивають у Дальніх печерах.

Continue reading

ЗАПИСКИ ПРАВОСЛАВНОГО СВЯЩЕНИКА НА МАЙДАНІ: У СВІТЛІ ГРЯДУЩОЇ ГЛОРІЇ

Часто запитую себе: а якою повинна бути моя смерть?
Маю безліч варіантів! Проте усвідомлюю, що, звісно, все в Божих руках…
Хоча є речі, розпоряджатися якими доручив мені Сам Господь – це моє життя.
Я можу обрати таке життя, щоб спокійно дожити до глибокої старості, дочекатися онуків, правнуків. Спочатку я забуду як звати моїх сусідів, потім родичів, потім забуду хто я і навіщо ходити саме в туалет. Зрештою, захворію якоюсь хронічною хворобою, зляжу, мене глядітимуть діти і онуки, передаватимуть мене як почесну варту, виноситимуть судна, митимуть мої сухі та неслухняні члени, перевертатимуть, щоб не було пролежнів. Я крехтітиму, лаятимусь та кидатимуся в них лайном. А вони у свою чергу будуть думати: «Коли ж він умре, зараза! Так вже дістав нас усіх! Сил нема!» Continue reading

АКАФІСТ СВЯТИТЕЛЮ І ЧУДОТВОРЦЮ МИКОЛАЮ: ІСТОРІЯ РУКОПИСІВ ТА СТАРОДРУКІВ У КИЇВСЬКОМУ ПРАВОСЛАВ’Ї (з файлом акафіста Ф. Скорини)

Шанування святителя Миколая в Київському Православ’ї має давню історію та сягає Х – ХІ століття. Саме тому, текст «Акафісту святителю і чудотворцю Миколаю» був перекладений практично відразу після його написання Константинопольським патріархом Ісідором (1347). Переклад на руську мову ми знаходимо вже в рукописах Київського Православ’я ХV – XVI століть.

Також требо відзначити, що цей акафіст ми зустрічаємо в двох, незалежних варіантах. Ці варіанти весь час існували паралельно та знайшли свій відбиток у стародруках Київської митрополії. Continue reading

КОРОТКА ІСТОРІЯ ШАНУВАННЯ І НАПИСАННЯ АКАФІСТУ СВЯТІЙ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЕ ВАРВАРІ В КИЇВСЬКОМУ ПРАВОСЛАВ’Ї (надане скановане видання 1757 р.)

Історія особливого шанування святій великомучениці Варвари в Київському Православ’ї сягає ХІІ століття, коли в 1108 році царівна Варвара Комніна, донька візантійського імператора Олексія Комніна, перед від’їздом в Київську Русь попросила в дар у свого батька цілющі мощі. Її чоловік, великий князь Святополк Ізяславович (у хрещенні – Михайло),  який вибудував роком раніше в Києві кам’яну церкву, з почестями поклав там цілющі мощі великомучениці і заснував Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир. Під час навали Батия мощі були приховані, а потім знову повернуті на колишнє місце. Continue reading

ХРЕСНА ДОРОГА ПАТРІАРХА ВОЛОДИМИРА

В переломні моменти української історії з народних глибин часто виходили на історичну сцену величні духом постаті, які ставали героями, месниками, святими… У другій половині XX-го століття однією з таких яскравих особистостей був Патріарх Української Православної Церкви Київського патріархату Володимир Романюк.

Народився Василь Романюк 9 грудня 1925 р. в Данях — долішньому куті села Хімчина, в простій селянській родині Анни і Омеляна Романюків.

У хімчинській сільській церкві Покрови Пресвятої Богородиці йому було уділено Тайну Хрещення з ім’ям Василь на честь великого угодника Божого і Богомудрого учителя Церкви Василія Великого, архієпископа Кесарійського (330-379 рр.). Continue reading

ІГУМЕНИ ТА ПОДВИЖНИКИ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ (XV – XVI СТ.)

Статтю присвячено розгляду історичного минулого Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у XV – XVI ст. Розкривається питання монастирських надбань та благоустрою обителі. Подаються відомості про видатних провідників благочестя монастиря. Continue reading

БАРОКОВА РЕКОНСТРУКЦІЯ ГОЛОВНИХ ХРАМІВ КИЄВА НАПРИКІНЦІ XVII – НА ПОЧАТКУ XVIII СТОЛІТТЯ

Кінець XVII – початок XVIII століття знаменує період бурхливого будівництва в Києві. Завершення доби Руїни, відносна стабілізація життя створили передумови для небаченого з часів Київської Русі будівельного буму. Козацька старшина на чолі з гетьманами прагне утвердити перемогу православної віри на землях Гетьманщини зведенням нових храмів. Поруч із новим будівництвом набуває широкого розмаху перебудова у відповідності до нових смаків споруд великокнязівських часів, розпочата півстоліттям раніше за Петра Могили [1]. Зазнають більшої чи меншої реконструкції майже всі збережені на той час давньоруські споруди: Софійський [2], Успенський (у Печерській лаврі) [3-4] та Михайлівський Золотоверхий собори [5], Кирилівська, Трьохсвятительська (Василівська) [5], Троїцька надбрамна (у Печерській лаврі) [6], Десятинна [1] церкви. Перші три з названих споруд утворюють певну виділену групу. Особливістю реконструкції саме цих пам’яток є, зокрема, значне збільшення об’єму первісних будівель і зведення шести нових бань навколо первісної головної бані храму. Ці особливості не повторюються при реконструкції жодних інших давньоруських храмів на території України. Continue reading

ДО ІСТОРІЇ АРХІТЕКТУРНОГО АНСАМБЛЮ БЛИЖНІХ ПЕЧЕР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ

Хрестовоздвиженська церква. Відомо, що існуюча зараз церква Воздвиження Животворящого Хреста на Ближніх печерах Києво-Печерської лаври була споруджена 1700 року на кошти полтавського полковника Павла Герцика [1-8]. Освячена 13 вересня (ст. ст.) того ж року київським митрополитом Варлаамом Ясинським та архимандритом Continue reading

СКАРБНИЦЯ ПРЕМУДРОСТІ: БІБЛІОТЕКА І АРХІВ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ВИДУБИЦЬКОГО МОНАСТИРЯ

Дана стаття є спробою дослідити багатовікову історію архіву і бібліотеки, древнього Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря. Подані короткі переліки книг і справ, які входили до їхнього складу. Певну увагу присвячено дослідженню окремих історичних процесів у житті обителі, які вплинули на формування (а також і розформування) монастирської «скарбниці премудрості»

Ключові слова: Свято-Михайлівський Видубицький монастир, обитель, ігумен, архімандрит, намісник, бібліотека, архів, книги, документи. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ МИХАЇЛ, ПЕРШИЙ МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ КИЇВСЬКОЇ РУСІ, ЧУДОТВОРЕЦЬ

Пам’ять 15/28 червня та 30 вересня / 13 жовтня

Із життя святителя, яке написав митрополит Димитрій (Ростовський), ми дізнаємося, що святий Михаїл був першим митрополитом Київським, першим предстоятелем православної церкви в Русі-Україні. Константинопольський патріарх Миколай Хризоверг разом із собором єпископів призначив і поставив «у Русь» митрополитом Михаїла. Життєписець характеризує його як розумну й освічену людину. Усе життям він прожив немов святий. До нас не дійшло ніяких відомостей про діяльність святителя Михаїла до призначення «у Русь». Літописці подають різні відомості про його походження. Одні стверджують, що за національністю він був сирійцем, інші — болгарином. Уся діяльність першого митрополита Київського Михаїла була схожою на апостольські труди. Він займався проповіддю Євангелія, відкривав по великих містах кафедри. Святитель Київської Русі перш за все охрестив усе князівське оточення: синів князя Володимира, князівську знать і військо. Continue reading