СЛУЖЕБНИК І ТРЕБНИК АРХІЄРЕЙСЬКИЙ 1632 року: КОДИКОЛОГІЧНИЙ ОПИС

Служебник і Требник архієрейський, що зберігається в зібранні рукописів бібліотеки Софійського собору (ф. 312, № 60), є списком друкованого видання Служебника, створеного Петром Могилою. В сферу інтересів такої багатогранної особистості, якою був Київський митрополит – політичний та церковний діяч, дипломат, богослов, просвітитель, – входила також важлива робота з виправлення, упорядкування та уніфікації книг богослужебної практики. Служебник, або Літургаріон, який містить чинопослідування трьох літургій – Василія Великого, Іоанна Златоуста та Григорія Двоєслова, а також основні таїнства та чини, котрі здійснює в церкві архієрей, був представлений на київському помісному соборі 1629 р., ухвалений митрополитом Іовом Борецьким та надрукований утому ж році. Пізніше, у 1639 р., вийшло друге видання Служебника,яке зазнало деяких доповнень. Протягом двох століть цією книгою,разом з відомим Требником Петра Могили 1646 р., керувалося православне духовенство Речі Посполитої, а згодом – Російської імперії. Continue reading

НЕ МОЛИТВОЮ ЄДИНОЮ. УКРАЇНСЬКА МОВА В КИЇВСЬКІЙ РУСІ

В Соборі Св. Софії, де Президенти моляться за Україну, відкрито написи тисячолітньої давнини, на яких присутні майже всі риси сучасної української мови.

Написи свідчать, що кияни XI—XIII століть не були «праросіянами». Були вони праукраїнцями, бо казали – «А ворогов трясцею оточи»! Тому прибічники «російського світу», зокрема сумновідомий Дмітрій Табачнік, пафосно і демонстративно репрезентувавши Ярослава Мудрого в телешоу «Великі Українці» російською, про це «скромно» умовчували. Continue reading

МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ В УКРАЇНІ ПОКАЗАВ СВОЮ АНТИУКРАЇНСЬКУ ТА АНТИДЕРЖАВНУ СУТНІСТЬ

Демарш промосковської верхівки УПЦ МП Березовського і Паканича у Верховній Раді України 8 травня – свідчення їх цілковитої відірваності від Українського народу, Української Держави і Української Церкви Христової. Continue reading

ЗНОВУ ПРО ПЕРШОТРАВЕНЬ

Мало хто знає, що першотравень – це перше світське свято старого Києва, яке було встановлене ще Києво-Могилянською колегією в XVII ст., як своєрідний день студента. Разом із своїми професорами спудеї збиралися на «духовну трапезу» в одному із київських урочищ. Правда, спочатку це дійство відбувалося на горі Щекавиці, але потім, коли на ній було засновано загальноміський цвинтар, то могилянські спудеї збиралися на дачі митрополита на Шулявці. Зазвичай вони тут співали, декламували вірші, ставили сценки і навіть грали у м’яча. Continue reading

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ПАТРІАРХА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТА

Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям,

чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви

Київського Патріархату

Дорогі браття і сестри!

ХРИСТОС  ВОСКРЕС!

Серед усіх християнських свят Воскресіння Христове відзначається особливою радістю і особливою урочистістю. Continue reading

СВЯТІ БЛАГОВІРНИЙ КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

Пам’ять 20 лютого / 5 березня

Літописець у ХІ столітті записав: «Отож приспів Ярославу кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий [день], в суботу першої неділі посту, в святого Феодора [Тірона] день. Всеволод тоді опрятав тіло отця свойого, положив на сани, і повезли [його] до Києва. Попи по обичаю співали співи, і плакали по ньому всі люди. І, принісши, положили його в раці мармуровій у церкві святої Софії. І плакав по ньому Всеволод і люди всі. Жив же усіх літ Ярослав сімдесят і шість». Continue reading

СОБОР ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ ОТЦІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ

У 2-гу неділю Великого посту святкується Собор всіх преподобних отців Києво-Печерських, спочивають у Ближніх (преподобного Антонія) і Дальніх (преподобного Феодосія) печерах. Канон, який увійшов в службу цього свята, складений ієромонахом Мелетієм Сиригом у другій половині XVII століття.

В Україні та Білорусі завжди любили святість і шанували Божих угодників. Так і ми з вами, браття і сестри, у другу неділю Великого посту, будемо шанувати пам’ять усіх преподобних отців Києво-Печерських. Continue reading

СВЯТІ КИЇВСЬКІ МУЧЕНИКИ ФЕДІР ВАРЯГ І СИН ЙОГО ІОАН

Пам’ять 12/25 липня

Святі мученики Федір Варяг і син його Іоан жили в Києві в Х столітті, коли варяги, предки нинішніх шведів і норвежців, брали особливо діяльну участь у державній та військового життя Київської Русі. Купці та воїни, вони прокладали нові торговельні шляхи до Візантії і на Схід, брали участь у походах на Царгород, становили значну частину населення стародавнього Києва та князівських найманих дружин. Головний торговий шлях Русі – з Балтійського моря в Чорне – називали тоді «шлях із варяг у греки».

На варязьку дружину спиралися у своїх починаннях вожді і організатори ранньої київської державності. Як і слов’яни, серед яких вони жили, багато з заморських прибульців під впливом Візантійської Церкви брали святе Хрещення. Київська Русь займала серединне місце між язичницької Скандинавією і православної Візантією, тому панівними в духовному житті Києва виявлялися поперемінно то живлющої віяння християнської віри, що йшло з півдня (при блаженному Оскольді в 860-882 рр.., При Ігорі і святий Ользі в 940-950 – х рр..), то згубні вихор язичництва, налетів з півночі, від Варязького моря (в часі правління Олега, що убив Оскольда у 882 р., при повстанні древлян, які вбили Ігоря в 945 р., за часі князя Святослава, який відмовився прийняти Хрещення, незважаючи на наполягання своєї матері, рівноапостольної княгині Ольги). Continue reading

ЖИТІЯ СВЯТОГО БЛАГОВІРНОГО КНЯЗЯ І ПЕРШОМУЧЕНИКА КИЇВСЬКОГО ОСКОЛЬДА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ МИКОЛАЯ

Ікона святого благовірного князя і першомученика Київського Оскольда-Миколая пензля Артура Орльонова

Цього року вперше святкуємо пам’ять святого благовірного князя і першомученика київського Оскольда-Миколая.

Перше аніж остаточно хрестилася Русь-Україна рівноапостольним князем Володимиром Великим у 988 р. на зорі нашого духовного становлення та державного утвердження з’явилася постать, з якою пов’язане фактично перше хрещення Руси – це київський князь (каган) Оскольд, або ж Аскольд [1]. Ці доленосні для нашої країни події відбувалися на сто років раніше від володимирового хрещення Київської Руси і залишилися досить помітними, як у вітчизняних літописців, так і в іноземних хроністів.

Князь Оскольд став першим князем християнином, взявши для себе у купелі хрещення ім’я Миколай. Згодом він став першим київським мучеником за віру Христову. Оскольд-Миколай отримав велику милість від Бога відкрито серед київської язичницької вороже налаштованої громади сповідувати Христа.  Continue reading

ЗАКЛИКАЮ НЕГАЙНО ПРИПИНИТИ НАСИЛЛЯ! ЗАЯВА ПАТРІАРХА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТА

У центрі Києва ллється кров, є важко поранені та вбиті.

Церква не раз за останні три місяці повторювала три речі, необхідні для виходу з кризи: зупинення насилля, результативний діалог сторін, політичний компроміс.

Натомість відбувається ескалація насильства, діалог не приносить позитивних наслідків, події свідчать про небажання знаходити порозуміння.

Церква не може замість політичних, державних та громадських діячів вивести Україну з кризи. Але ми маємо обов’язок сьогодні знову повторити: негайно припиніть насилля! Continue reading