Тяжкі часи переживав наш руський народ під польським пануванням в XVI віці. Унія Люблінська 1569 року відлучила наші землі від Литви і прилучила їх безпосередньо до Польщі, а надто йшла до того, щоб завести на наших землях польські порядки. Ціль, до котрої вони змагали, була така, щоби нашу Полудневу Русь, що дісталася в їх руки, зовсім зілляти з Польщею, зробити з тих двох країн одну цілість. Нинішня Галичина була вже в їх руках віддавна; цікава річ, що тут поляки, хотячи сей край зробити польським, почали від того, що накликали до нього німців і поосаджували їх по містах. В прочій Русі, по Люблінській унії, годі вже було се зробити, і для того поляки задумали дійти до своєї цілі іншою дорогою. Особливо на дві речі мали вони око. Continue reading
Tag Archives: історія
ПРОТОЄВАНГЕЛІЄ ЯКОВА. Глави І – V (ІСТОРІЯ ЯКОВА ПРО НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ)
Глава І
1 У дванадцяти племенах Ізраїлю був Йоаким, дуже багатий чоловік, який приносив подвійні дари Богові, говорячи: Нехай буде від багатства мого всьому народові, а мені на відпущення на милосердя Господеві.
2 Настав великий Господній день, коли Ізраїлеві сини приносили дари свої. Continue reading
ЗАЯВА БІЛОРУСЬКОЇ ГРУПИ «ХРИСТИЯНСЬКЕ БАЧЕННЯ» З ПРИВОДУ НАСИЛЬНИЦЬКОГО ВІДСТОРОНЕННЯ АРХІЄПИСКОПА АРТЕМІЯ ВІД УПРАВЛІННЯ ГРОДНЕНСЬКОЮ ЄПАРХІЄЮ
8 червня 2021 Синод Білоруського Екзархату Російської Православної Церкви прийняв рішення клопотати перед Святішим Патріархом Московським і всієї Росії Кирилом і Священним Синодом «про відправлення на спокій Преосвященного архієпископа Гродненського і Волковиського Артемія за станом здоров’я». 9 червня 2021 року члени Священного Синоду Російської Православної Церкви розглянули дане клопотання на екстреній нараді в режимі онлайн і прийняли рішення про звільнення архієпископа Артемія на спокій. Подібне рішення, за Статутом Російської Православної Церкви, є «винятковим випадком» (V.26.а.). Continue reading
ПРАВОСЛАВНА ГРОМАДА ГАЛИЧИНИ У 1919–1937 рр. «ОЧИМА» ЧИНОВНИКІВ ЛЬВІВСЬКОГО ВОЄВОДСТВА
Історичні довідки, розміщені на офіційних сайтах Львівської [1], Львівсько-Сокальської [2] єпархій Православної церкви України та Львівської єпархії [3] Української православної церкви в єдності з Московським Патріархатом, об’єднує максимальний “лаконізм” у викладі матеріалу та відсутність чіткості в оцінках вкрай важливого періоду історії становлення структур Православної церкви у Галичині, а саме – міжвоєнного (1918 – 1939). Continue reading
ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ ПРО НЕПРАВДИВЕ ХРЕЩЕННЯ ЛАТИНЯН 1755 РОКУ
Текст соборного Визначення (Орос)
Існує безліч засобів, за допомогою яких ми удостоюємось спасіння, які, так би мовити, подібно сходами сходи, взаємопов’язані та взаємочергові, оскільки всі направлені до однієї мети. Але першим з них є хрещення, богопередане святим апостолам, бо без нього інші бездіяльні: «Якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже» (Ін. 3:5). Бо в разі потреби слід було, оскільки перше народження приводить людину в це тлінне життя, бути знайденим іншому народженню і образу більш таємничому, що ні від тління (φθορᾶς) відбувається, ні тлінням закінчується, за допомогою якого було б можливим для нас наслідувати начальнику нашого спасіння Ісуса Христа. Continue reading
ПРО ЧИН СПОВІДІ
У людей дуже часто виникає дуже багато запитань та коментарів щодо чину сповіді. Не можна заперечувати, що роль сповіді піддалася перекручуванню та спотворенню. З іншого боку, погляд на історичний розвиток чину сповіді може бути дуже корисний для розуміння її мети, а також для відновлення її місця в християнській громаді.
Моя стаття являє собою лише короткий огляд, в якому робиться спроба показати довгий і складний історичний контекст, в якому розвивалося Таємниця Сповіді. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ ПАЛАМА: ДВІ ПАРАЛЕЛЬНІ ЕПОХИ
І. Історичні рамки
Свято, що здійснюється у другу Неділю Великого посту, пам’ять свт. Григорія Палами, який жив в критичний історичний період (1296-1359), дає підставу думати, що вчення цього Святителя вельми актуально, оскільки XIV століття має багато спільного з нашим часом. Звичайно, його вчення – не його власний винахід, оскільки в ті буремні часи він висловлював вчення Православної Церкви.
Саме тоді з’явилися три жахливих ворога, які придивлялися до територій Римської імперії і прагнули змінити її культурне життя. Continue reading
МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ ЗНИЩИВ УНІКАЛЬНЕ ОЗДОБЛЕННЯ ТРОЇЦЬКОГО СОБОРУ ГУСТИНСЬКОГО МОНАСТИРЯ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ
Кілька років тому, московські попи почали перші роботи по «утепленню» історичної пам’ятки пінопластом, але люди помітили, влаштували скандал та це варварство було призупинено. Але днями, тишком, було знищено пінопластовою «реставрацією» барочне оздоблення унікального Троїцького собору Густинського монастиря на Чернігівщині, побудованого українським гетьманом Іваном Самойловичем та освяченого архієпископом Лазарем Барановичем. Із цим монастирем були тісно пов’язані перебування в Україні Єрусалимського патріарха Феофана та Олександрійського патріарха Макарія, ктитороми монастиря були гетьмани Сагайдачний, Хмельницький, Самойлович і Мазепа, митр. Петро Могила та ін., тут бував Тарас Шевченко та інші відомі особистості. Continue reading
УСЯ ПРАВДА ПРО УКРАЇНСЬКЕ ЦЕРКОВНЕ ПИТАННЯ
Відомо, що питання про автокефалію Української Церкви хвилює увесь православний світ — і не тільки. Це найвагоміша церковна подія останніх десятиліть. І не стільки тому, що була створена П’ятнадцята незалежна Православна Церква, скільки тому, що реакція Російської Церкви спровокувала розкол у світовому Православ’ї. Російська Церква заявила про припинення поминання і церковного (евхаристійного) спілкування з тими, хто визнає нову Автокефальну Церкву України. Continue reading
СВЯТИЙ МАРК ЄВГЕНІК (1392 – 1444)
Святий Марк Євгенік, богонатхненний святитель Ефеський, полум’яний захисник і непохитний стовп Православної віри.
Серед освічених ієрархів, великих вчителів і полум’яних поборників Православної Церкви чільне місце займає шанований Церквою 19 січня святий Марк євгеніки, єпископ Ефеський борець, що став нехибне єдиним захисником, полум’яним поборником і хранителем віри Православних греків проти впливу і загрози з боку західного папізму. Ось чому він був великим благодійником і блискучим захисником грецького народу, оскільки тримав на своїх плечах всі духовні багатства Православ’я, стаючи «знаряддям Утішителя», «богомовною трубою богослов’я», «поборником благочестивих догматів», «найгарячішим прихильником переданого Святими Отцями сповідання Символу Віри», «викривач папської зарозумілості», «струмка річка благочестивих творінь». Continue reading