З початку 1970-х років в Афонській Республіці спостерігається не тільки зростання населення, але й наявність ознак, що свідчать про її відродження. Зрозуміло, своєрідність цього товариства не дозволяє оцінювати його тільки на підставі стандартних статистичних показників, які застосовуються по відношенню до мирських співтовариств. Глибина внутрішнього життя людини, і особливо ченця, знаходиться за рамками соціологічних досліджень. Тим не менше, і статистичні дані мають певне значення. Continue reading
Tag Archives: історія
ДО ІСТОРІЇ КАНОНІЗАЦІЇ ТА ЦЕРКОВНОГО ВШАНУВАННЯ СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА
У липні в Україні урочисто відзначалися 1000-річчя з дня кончини святого рівноапостольного Великого князя Володимира, цей факт відчутно збільшив інтерес суспільства до церковної історії загалом, та історії канонізації та вшанування святого рівноапостольного Київського князя Володимира.
Для розгляду цього питання нам варто звернутися до історії агіографії Київської православної митрополії Константинопольського патріархату.
Так, перші спроби канонізації Великого Київського князя Володимира почалися – при активному сприянні його нащадків – незабаром після смерті. Вже митрополит Іларіон у своєму «Слові» (середина XI в.) Намагається довести, що «християнство на Русі було прийнято завдяки мудрості й розуму Володимира Святославовича, а не під впливом і зовнішнім тиском». Автор називає Володимира «рівноапостольним» і вважає за необхідне приєднати його до сонму святих» [1, ст. 716]. Continue reading
СЛОВО СВЯТИТЕЛЯ ГЕРМАНА, ПАТРІАРХА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО НА ПОЛОЖЕННЯ І ПОКЛОНІННЯ ВСЕШАНОВАНОМУ І ЧЕСНОМУ ПОЯСУ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ДІВИ МАРІЇ
«Преславне говорять про тебе, місто Боже», – так сповіщав нам натхненний Духом Святим пророк і цар Давид. Воістину так явлене було справжнє Місто Великого Царя, про яке складено було настільки багато прекрасних слів і гімнів. Хто ж є це Місто? Мені видається, що Божественний Давид говорить тут виразно і безсумнівно про Ту воістину обрану, що підноситься не тільки над найвищими домами, але й над найвищими горами і вершинами землі. Бо всіх їх перевищує своїми великими Божественними чеснотами і перевершує чистотою Пречиста і Пренепорочна Богородиця. У Неї оселився Цар над царями та Володар над володарями, і, як ще краще можна сказати словами святого Апостола, в Ній оселилася «вся повнота Божества тілесного». Continue reading
СВЯТИЙ АПОСТОЛ ПАВЛО В ХАЛКІДІКИ
Нам мало відомо про історію поширення християнства в Халкідіки. У книзі Діянь Апостолів сказано, що Апостол Павло пройшов через гори Херсонеса, прямуючи з Амфиполя через Егнатія в Фесалоніки і, ймовірно, переночував в Аполлонії Мігдонійської. Однак будь-які історичні свідчення про його діяльність в іншій частині Халкідіки відсутні, незважаючи на той факт, що в ті часи, окрім Аполлонії і сусіднього міста Каліндрії, в Херсонесі існували ще, принаймні, два значних міста: Аканфа і знаменита Касандра. Continue reading
УНІКАЛЬНИЙ НАГРУДНИЙ ХРЕСТ
Восені 1922 року я виїхав був з Канади в Польщу в церковних справах. Це, між іншим, дало мені нагоду також деякий час побувати у Львові, де я відвідав багато українських просвітних установ та інституцій, а також деякі українські торговельні підприємства. Між тим одного разу я зайшов (вже не пригадую, в якій саме справі) до одного українського ювеліра, якого імені, на жаль, уже не пригадую. У нього я побачив нагрудного хреста, який своєю формою й символікою, та ще й українським написом, сильно мене зацікавив. Це, фактично, був оригінальний зразок хреста, зроблений з якогось дешевого й тонкого, але досить твердого метала, і ще навіть не був належно вишлюфований, ні політурований. Continue reading
УКРАЇНСЬКИЙ АВТОКЕФАЛЬНИЙ РУХ В РОКИ НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ: МІФИ ТА РЕАЛІЇ
В 2011 році ми святкували не тільки 90 років від дня утворення Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) на чолі з митрополитом Василем Липківським, а й 70-ліття декрету Варшавського митрополита Діонисія (Валединського), який став першим кроком на шляху до організаційного оформлення УАПЦ як помісної церкви з канонічним єпископатом в період Другої світової війни. Ювілейні дати спонукають глибше проаналізувати історичні міфи і стереотипи про український автокефальний рух. Навколо нього сформувались як радянські пропагандистські кліше («УАПЦ — вірна прислужниця фашизму»), так і церковні міфи («УАПЦ — неканонічне, розкольницьке, самосвятське угрупування»), які й дотепер продовжують тиражувати некомпетентні автори. Continue reading
НАРОДЖЕННЯ ЧЕРНЕЦТВА
Чернецтво – це не тільки християнське, а й загальнерелігійне явище. Ще до появи християнства на історичній арені чернецтво вже існувало в лоні східних релігійних культів. В іудаїзмі в епоху виникнення християнства теж побутували релігійні громади, такі як ессеї в Палестині або терапевти (цілителі) в Єгипті, які крім аскези сформували певний спосіб життя, що нагадує чернечий. Однак, якщо східним релігіям, панівна тенденція яких – відхід від світу, аскеза і чернецтво спочатку притаманні, то в юдаїзмі, як і в будь-який інший релігії з месіанським або пророчим характером, вони виникають як засоби вираження релігійного почуття. З іншого боку, аскеза як особливий спосіб життя, який є обов’язковою умовою для відходу зі світу і розвитку чернецтва, була відома вже в елліністичному світі. Continue reading
КИЇВ, МАТІР ВСІХ ЦЕРКОВ РУСЬКИХ: ВИРАЖЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО ЕКЛЕЗІОЛОГІЧНОГО ПРИНЦИПУ
Автокефалія місцевої (локальної) православної церкви завжди встановлювалася на підставі Апостольського 34-го Канону.
Західні християни ніяк не можуть збагнути і досі, що Православна Церква за своїм устроєм не нагадує ту піраміду, якою є, власне, Римо-католицька церква, ухвали якої приймаються виключно у її центрі, яким є місто Рим. Однак було б єрессю сказати, що у православній церкві відсутній центр, і за своєю структурою вона являє собою децентралізовану, тобто акефальну організацію, не маючи свого глави. Якщо католиків запитують, хто є главою Церкви, вони завжди кажуть: «Папа Римський». Православні ж на те ж питання дають відповідь: «Глава Церкви Господь наш Бог і Спаситель Ісус Христос. «Православна Церква має тільки один харизматичний центр, свого Главу, Яким є Христос; і тільки в одному сенсі: Святий Дух, нероздільний з Сином завжди діє спільно і роздільно з Ним, – Він проявляється у Вселенських Соборах, місцевих і обласних синодах і через пророчого Духа Своїх святих, які утвердили своє життя після виникнення церкви (еклесії). «Бо благодать і дар, що є у Трійці, даються від Отця через Сина в Дусі Святому» «Неможливе наділення даром в нас, крім в Дусі Святому. Все, що відбувається і діється, -то через Слово і Дух». «Дух дійсно невіддільний від Сина» – так вчить нас великий Афанасій Олександрійський. Continue reading
ПРО «ВИПРАВДОВУВАННЯ» ГЛАВИ УГКЦ ПЕРЕД МОСКОВСЬКОЮ ПАТРІАРХІЄЮ РПЦ (МП) ЗА СПІВПРАЦЮ З УКРАЇНСЬКИМИ ЦЕРКВАМИ
Чергове посоромлення України, українців і Церкви Христової в Україні…
На догоду чужинцям, чужих держав, державно-церковних і церковних політики (як папського Ватикану, так і Московії (Російської Федерації)), «духовні керманичі» від Української Греко-Католицької Церкви показали світу іще раз, що українці розділені, і при цьому навіть цього не соромляться… Continue reading
СВЯТИНЯ МЕДЖИБІЗЬКОГО ЗАМКУ
Перлиною стародавнього Меджибожа є могутній замок, побудований на мисі між двома річками – Південний Буг та Бужок.
Перші літописні свідчення про існування дерев’яної фортеці, розташованої на цьому місці, датуються ХІІІ ст. – період діяльності князя Данила Галицького та його боротьби з монгола-татарами. Continue reading