7/20 січня наша Свята Православна Церква святкує собор святого Предтечі і Хрестителя Іоанна. Це найдавніший свято нашої Церкви, присвячений святому Іоану. Він має Божественне походження. Бог просвітив отців Церкви, напоумити їх призначити це свято після дня святого Богоявлення, щоб вшанувати святого Іоанна, який хрестив Христа. Пророк Іоан – «найбільший святий» нашої Церкви (звичайно ж, поза порівняння тільки Пресвята Богородиця, яка вище всіх святих.) Він – «більший Між народженими жінками» (Мф. 11:11). Він являє собою втілення людинолюбства і любові Христа, друга грішників, проповідника покаяння, пустельну горлицю. В якому б самоті ми не знаходилися в містах та інших поселеннях, нам слід пам’ятати, що святий пророк Іоан завжди супроводжує нас, стаючи для нас чудовим супутником. Continue reading
Tag Archives: історія Православ’я
СОБОР ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
26 грудня / 8 січня наша Церква святкує Собор Пресвятої Богородиці.
За традицією, що склалася, в перші дні після народження дитини мати отримує вітання та побажання від родичів і друзів. Всі близькі поспішають висловити матері всю свою любов і радість, подивитися на новонародженого, вітаючи його прихід в життя. Такий сенс багато в чому притаманний і святу Собору Пресвятої Богородиці. Continue reading
ІЛАРІОН, МИТР. ІКОНОБОРСТВО, ІСТОРИЧНО-ДОГМАТИЧНА МОНОГРАФІЯ, ВІННІПЕГ, 1954
Іконоборство!.. . Коротке слово, а скільки споминів викликає воно, споминів тяжких, незабутніх, коли рішалася доля Православ’я, доля єдності Вселенської Церкви Христової. Взагалі, в великих муках народжувалася і перша Церква, і саме Християнство, і власне іконоборство багато додало цих мук. Медіоланський Едикт 313-го року, якого видав перший християнський імператор Костянтин Великий про волю Християнської Церкви, здавалося, навіки покінчив добу гонінь на Неї, але це тільки так здавалося, бо ось незабаром прийшла й нова доба, доба іконоборства, яка була по своїх жорстокостях не легша від часу перших гонінь на християн. Доба іконоборства тяглася довгих 116 літ (726—842), безконечно сильно била всю Церкву, густо кропила її кров’ю, розколювала її на частини, і не раз здавалося, що вже ніколи не прийде Вона до поєднання, що розкол вірних позостанеться навіки. Continue reading
СВЯТИЙ ІГНАТІЙ БОГОНОСЕЦЬ
Апостольський отець і другий після Євода, єпископ Антіохійський священомученик Ігнатій Богоносець разом зі святим Полікарпом Смирнським навчався у святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. Його ім’я, по-латині «ignis», перекладається як «вогонь» і свідчить про палаюче в ньому бажання Христа, та такої сили, що він отримав собі ім’я Богоносець. Існує два традиційних варіанти трактування прізвисько «Богоносець»: а) після мученицької кончини святого на внутрішніх сторонах його серця були знайдена золота напис з ім’ям Ісуса Христа і б) Ісус брав Ігнатія-дитину на руки, про що оповідає Євангеліє від Матвія (Мт. 18:3). Continue reading
КАЛЕНДАРНЕ ПИТАННЯ В СВІТЛІ ІСТОРИЧНИХ ТА ДОГМАТИЧНИХ ФАКТІВ
Запропонований у Верховної Раді України законопроект, що пропонує зробити святковим днем не тільки 7 січна, а і 25 грудня, вже викликав жваву «календарну дискусію». Дехто навіть побачив у подібному кроці погрозу «українській ідентичності» або, навіть, православній вірі. Інші – навпаки пропонують святкувати виключно 25 грудня, що, на їх думку, «визволить Україну з полону московської традиції».
На жаль, аргументи сторін в ході дискусії виявляються далекі не тільки від історичної правди, а й богословського контексту. Проблема заплутується ще й тим, що більшість Православних Церков використовують т.зв. новоюліанській календар, в якому нерухомі свято збігаються з григоріанським календарем. Тому, в цій невеликій статті ми постараємося викласти як коротку історію, так і надати догматичну оцінку аргументом обох сторін. Continue reading
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ ПРО МЕЖІ ЦЕРКВИ СВЩМЧ. ІЛАРІОНА І РОСІЙСЬКИХ БОГОСЛОВІВ XX СТОЛІТТЯ. Частина 3.
У попередніх частинах статті був запропонований аналітичний огляд ідей представників російської богословської думки, що стосуються питання церковних кордонів. Ікономічний напрямок в тлумаченні канонів, що регулюють способи прийняття в Церкву інославних, було представлено поглядами свщмч. Іларіона. Більш детально було розглянуто альтернативний богословський напрям, що бере початок від патр. Сергія (Страгородського) і отримало розвиток в працях протоієреїв Георгія (Флоровського), Ліверія (Воронова) і Владислава (Ципіна). Названих богословів об’єднує визнання догматичного значення згаданих канонічних правил. Continue reading
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ ПРО МЕЖІ ЦЕРКВИ СВЩМЧ. ІЛАРІОНА І РОСІЙСЬКИХ БОГОСЛОВІВ XX СТОЛІТТЯ. Частина 2.
Як було відзначено в першій частині статті, погляди на межі Церкви патр. Сергія (Страгородського) і прот. Георгія (Флоровського) отримали продовження в роботах Протт. Ліверія (Воронова) і Владислава (Ципіна). Розвиток тієї чи іншої ідеї цінний, крім усього іншого, тим, що робить більш явними і зрозумілими переваги та слабкі місця обраного напрямку думки. Continue reading
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВЧЕННЯ ПРО МЕЖІ ЦЕРКВИ СВЩМЧ. ІЛАРІОНА І РОСІЙСЬКИХ БОГОСЛОВІВ XX СТОЛІТТЯ. Частина 1
Архієпископ Іларіон
Для православного богослов’я XX-го століття характерний підвищений інтерес до вчення про Церкву. Значною мірою цей інтерес пояснюється набираючим силу екуменічним рухом і пов’язаним з ним міжконфесійним богословських діалогом. Природно, що одне з провідних місць в богословських дискусіях зайняло питання про межі Церкви. Continue reading
ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ «ЗНАМЕННЯ». ЗНАМЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ, ЩО БУЛО У НОВГОРОДІ ВЕЛИКОМУ 1170 РОКУ
Пам’ять 27 листопада
Ікона Божої Матері, що має назву «Знамення», зображує Пресвяту Богородицю, яка сидить і молитовно підносить Свої руки; на грудях її, на тлі круглого щита (або сфери) – благословляє Божественне Немовля – Спас-Еммануїл. Таке зображення Богоматері відноситься до числа найперших Її іконописних образів. В усипальниці святий Агнії в Римі в Римі є зображення Богоматері з розпростертими в молитві руками і з Немовлям, що сидить на Її колінах. Це зображення відноситься до IV століття. Continue reading
МИТАР, АПОСТОЛ І ЄВАНГЕЛІСТ
Серед дванадцяти апостолів, що згадуються в Новому Завіті, присутній ім’я Матфей. Сам він так називає себе в списку апостолів, який наводить у своєму Євангелії (Мт. 10:3), так само як і в оповіданні про своє покликання на апостольське служіння. У цьому оповіданні мова йде про якусь людину, що сидить на місці збору податей, внаслідок чого він і називає себе «митар Матфей». Цей митар в Євангелії від Марка іменується «Левієм Алфеєвим» (Мк. 2:14), а в Євангелії від Луки – просто Левієм (Лк. 5:27). Слід зазначити, що в списках учнів згадується і апостол Яків, син Алфеїв, однак він не був братом апостола Матфея. Якби це було так, то про це йшлося б в Євангеліях, як про інших апостолів, які були братами, наприклад Андрій і Петро, Яків та Іоан. Continue reading