Під час сьогоднішнього свята Неділі Православ’я і світлого торжества вшанування священних ікон ми співаємо:

День радісний і веселістю сповнений настав нині: сяйвом бо істинних догматів палає і сяє нині Церква Христова, прикрашена встановленням ікон святих і сяйвом образів, і утверджується богошанована однодумність вірних. (Хвалітні стихири ранній)

Вельми небезпечна єресь іконоборства, яка хвилювала Святу Церкву протягом майже цілого століття була найтяжчою образою проти священних ікон, догматичного вчення нашої Церкви і Православного Передання. Тому сьогодні наша Церква урочисто і святково оспівує:

Знищилася нині зброя єресі і з шумом щезла пам’ять про неї: бачачи Храм Твій, Пречиста, прикрашений благодаттю чесних ікон, всі наповнюємось радістю. (Екзапостиларій недільний)

У Синодику Православ’я Святого і Вселенського VII собору сповідається, звеличується і проголошується свята і непорочна Православна Віра і православне викладається догматичне, а особливо христологічне вчення нашої Церкви і православне вчення про честь Пресвятої Богородиці, наших Святих і священних ікон.

Давайте звернемо нашу увагу на деякі з текстів:

«на иконах бо зрим еже о нас Владычняя Страсти: Крест, Гроб, ада умервщляема и пленяема, мученичьская страдания, венца, самое спасенье, еже первый наш страданьем положник и страданьем давец и венечник посреде земли здела. Таковое днесь торжество празднуем, Тому молитвами и мольбами веселящееся и радующееся псалмы зовем и песньми: Кто Бог велий, яко Бог наш, Ты еси Бог наш творяй чудеса един».

Далі проголошується Вічна пам’ять тим, які: «Иже плотское Божия Слова пришествие словом, усты, сердцем и умом, писанием же и образы исповедающих».

Вічна пам’ять також проголошується і тим, які вірують і проповідують, тобто богословськими писаннями несуть слова Євангелія і описують речі-події за допомогою зображень, так що кожний з них може внести свій вклад у духовну скарбницю, проповідуючи істину словом або ж зображеннями-іконами.

Вічна пам’ять молитовно підноситься і про тих, «иже словом освящающих устне, таже послушающих слова ведущих и извещающих, яко ради  честных икон подобнее освящаются убо очи зрящих, возводится ими ум к богоразумению, яко же и божественных ради храмов и священных сосудов и иным святых возложенных».

Потім в Синодику поминаються святих Патріархів, єпископів та інших священнослужителів і ченців, благословенних царів, які шанували святі ікони.

Але в цьому Синодику Православ’я віддається осуду страшна єресь іконоборства, а також і всі інші єресі, які з тривалим часом з’явилися на духовному горизонті нашої Церкви, все єресіархи і єретики, які часом вражали світ церковної християнської повноти своїми нечестивими навчаннями. Всі вони записані, внесені в Синодик.

Наведемо деякі окремі уривки з Синодика.

«Тих, які, зневажили Твою божественну славу своїми огидними злими думками, тих які насмілилися повставати своїм насильством проти святого образу-ікони виявилися зухвалими і боязкими і позбавленими мужності».

Анафемі Синодик оголошує «тим, які словом же сприймають втілене Домобудівництво Бога Слова, однак же відмовляються дивитися на його зображення на святих іконах, а тому хоча слово його і сприймають, але на ділі відкидають наше спасіння».

Анафема проголошується і тому збіговиську, яке люто ополчилася проти святих ікон.

Анафема оголошуються і тим, які «беруть те, що Святе Письмо говорить проти ідолів по відношенню до чесних ікон Христа Бога нашого і Його святих».

Анафема оголошується тим, які свідомо вступають в спілкування з тими, які завдають образи і ганьблять чесні ікони.

Анафема оголошується тим, «які говорять, що християни поклоняються іконам як богам».

Анафема оголошується тим, «які стверджують, що хтось ще, крім Христа Бога нашого, нас спас від омани поклоніння ідолам».

Анафема оголошується тим «що не поклоняються Господу нашому Ісусу Христу зображеного на іконах по людській природі» і все співтовариства єретиків.

Однак Свята наша Церква, всупереч різних навчань єретиків, навчала догматом, що «честь, яка віддається іконам переходить на первообраз» «відповідно і поклоніння їм і цілуванням їх не службове, не як Богам, але як образам первообраза», чесних зображень-ікон Христа, Богоматері і наших Святих.

Невеликий приклад для підтвердження того, що нами було сказано щодо єресів і єретиків ми пропонуємо з книги «Благодатні дари і носії благодатних дарів». (Χαρίσματα και Χαρισματούχοι. Τόμος Α’, εκδ. Παρακλήτου.):

«Авва Іоан і єретик Федір, послушник авви Іоана Савваїта. Прийшов до келії старця разом з єретиком. Вони постукали в двері і, коли їм старець відкрив двері, вони поклали йому два поклону і попросили його благословити їх

- Тебе Я благословлю. Але його ні, – відповів авва.

- Благослови І його, – благав старця Федір.

- Ні, не благословлю, тому що він єретик, відповів авва, бачачи його вперше. Я його благословлю, якщо він залишить єресь і повернеться до Церкви.

Єретик був здивований дару прозорливості старця і обіцяв негайно повернутися до Церкви».

Отже, наше цьогорічне послання в Неділю Православ’я направлено на те, щоб ми відкидали і зневажали будь-яку єресь, яка нас відділяє від Христа і нашої Церкви, однак при цьому не маючи ненависті до єретиків і тих, що заблукали, про яких нам слід гаряче молитися, а головним чином присвячувати своє життя Христу і Святій Його Церкві, і любити їх, пізнавати їх усвідомлено і щиро за допомогою Богослужіння і дослідження, вивченням Святого Письма, щоб ми між нами створювали по благодаті Божої божественній ікони Христа і їм поклонялися з чистим серцем і освіченою свідомістю.

+ Митрополит Кифирській Серафим

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»