Українці, маючи рідну ПЦУ, ніяк не виблудяться з так званих УГКЦ РКЦ і УПЦ РПЦ, Православна Церква України (ПЦУ) – визнана Вселенським Патріархом канонічна Українська Православна Церква, предстоятель якої Митрополит Київський Епіфаній. Це істинна УПЦ, перед якою – велике майбутнє. УГКЦ РКЦ – так звана Українська Греко-Католицька Церква частина Римо-Католицької Церкви, предстоятель якої папа Римський. Майбутнього не має. УПЦ РПЦ – так звана Українська Православна Церква Російської Православної Церкви, предстоятель якої патріарх Московський. Майбутнього не має. УГКЦ РКЦ та УПЦ РПЦ, які дружать проти ПЦУ, – це, як зараз модно казати, фейки, якими закордонні релігійні центри, м’яко кажучи, обманюють українців настільки успішно, що багато наших громадян, і розумних, і патріотичних, самі радо обманюються. Попри заповідь Закону Божого не говорити неправду, роблять з тата варія́та. Яскравий приклад – самозваний патріарх Святослав, який прекрасно розуміє, що він не патріарх, але не боронить своїм прихильникам величати себе. Лиш би колишні православні не перейшли у ПЦУ. А тріщини, що розхитують основи держави, йому байдуже. Особливо багато галасу наробив їхній єпископ Йосафат минулого тижня, приторочивши до 200-літнього ювілею свого кафедрального собору і «Вуличний університет» в рамках проведення «Обнова Фест», і «Головний корпус ЧНУ», себто зайняту Чернівецьким національним університетом православну святиню – Резиденцію буковинських митрополитів. Коли хтось не знає, що таке «Обнова Фест», є довідка від організаторів: «Обнова-Fest» – «етнодуховний український фестиваль, який відбувається з 2008 року у Чернівцях у музеї народної архітектури та побуту на Зелені Свята», себто на Трійцю. Позаяк перенести свято Трійці не в силах єпископа, він переніс фест, не дивлячись на те, що з етнодуховного може вийти етноковідний. Колись Алла Пугачова співала «Сделать хотел грозу, а получил козу…» («Волшебник-недоучка»). Continue reading
Tag Archives: історія Православ’я
ПРАВОСЛАВНА ГРОМАДА ГАЛИЧИНИ У 1919–1937 рр. «ОЧИМА» ЧИНОВНИКІВ ЛЬВІВСЬКОГО ВОЄВОДСТВА
Історичні довідки, розміщені на офіційних сайтах Львівської [1], Львівсько-Сокальської [2] єпархій Православної церкви України та Львівської єпархії [3] Української православної церкви в єдності з Московським Патріархатом, об’єднує максимальний “лаконізм” у викладі матеріалу та відсутність чіткості в оцінках вкрай важливого періоду історії становлення структур Православної церкви у Галичині, а саме – міжвоєнного (1918 – 1939). Continue reading
ТРИ ФРЕСКИ З СЮЖЕТОМ ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВОГО НАД ПОХОВАННЯМ В ЕНКЛІСТРІ СВЯТОГО НЕОФІТА НА КІПРІ
У містечку Тала, недалеко від міста Пафос, знаходиться монастир і печерне скит св. Неофіта. Сам скит і його фрески вперше були вивчені в роботах англійського вченого Сирила Манго. [1] Загальний розбір програми розпису церкви монастиря, печерного храму, вівтаря і келії святого справили Андреас і Джудіт Стіліану. [2] Наталя Тетерятнікова в своїй статті розглянула ідею створення loca sancta святим Неофітом в печерному монастирі, де зберігалася частка Святого Хреста Господнього. [3] Новим поштовхом для дослідників послужила перша публікація творів св. Неофіта, здійсненна намаганнями ігумена монастиря, владики Леонтія. [4] У 2000 році був виконаний перший науковий переклад Зводу правил монастиря на англійську мову з рукописи святого Неофіта, що зберігається в Единбурзі. [5] Метою цієї статті стане дослідження унікальної ролі трьох фресок над поховальною нішею св. Неофіта Затворника в іконографічної програмі розписів печерного монастиря. Continue reading
ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ХРИСТОВОЇ ПРО НЕПРАВДИВЕ ХРЕЩЕННЯ ЛАТИНЯН 1755 РОКУ
Текст соборного Визначення (Орос)
Існує безліч засобів, за допомогою яких ми удостоюємось спасіння, які, так би мовити, подібно сходами сходи, взаємопов’язані та взаємочергові, оскільки всі направлені до однієї мети. Але першим з них є хрещення, богопередане святим апостолам, бо без нього інші бездіяльні: «Якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже» (Ін. 3:5). Бо в разі потреби слід було, оскільки перше народження приводить людину в це тлінне життя, бути знайденим іншому народженню і образу більш таємничому, що ні від тління (φθορᾶς) відбувається, ні тлінням закінчується, за допомогою якого було б можливим для нас наслідувати начальнику нашого спасіння Ісуса Христа. Continue reading
ПРО ЧИН СПОВІДІ
У людей дуже часто виникає дуже багато запитань та коментарів щодо чину сповіді. Не можна заперечувати, що роль сповіді піддалася перекручуванню та спотворенню. З іншого боку, погляд на історичний розвиток чину сповіді може бути дуже корисний для розуміння її мети, а також для відновлення її місця в християнській громаді.
Моя стаття являє собою лише короткий огляд, в якому робиться спроба показати довгий і складний історичний контекст, в якому розвивалося Таємниця Сповіді. Continue reading
ВТРАЧЕНІ МОЖЛИВОСТІ. ЧОМУ УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я НЕ ОТРИМАЛО АВТОКЕФАЛІЮ В 2008 РОЦІ.
У ліпні 2008 р., під час святкування 1020-ї річниці Хрещення Русі-України, Київ навідав Вселенський Патріарх Варфоломій І. Цей візит викликав чималі очікування, що були пов’язані з надією на вирощення розділення Українського Православ’я, а саме з сподіванням на надання йому канонічної автокефалії. Ці надії ще більш зміцнилися, коли Константинопольський Патріарх публічно назвав Київську митрополію своєю канонічною територією… Однак нічого не сталося, а всі учасники можливих перемов заховували мовчання. Це породило масу конспірологічних гіпотез та припущень, обміркувань у соціальних мережах та на сторінках ЗМІ. Першим порушив мовчання очільник Київського Патріархату «патріарх» Філарет, який на сторінках журналу «Український тиждень», у притаманної йому манері, обвинуватив у зриве процесу «усіх і вся», а найперше – Українську Автокефальну Православну Церкву [1]. У відповідь тогочасний Предстоятель УАПЦ, Блажніший митрополит Мефодій, звернувся до Філарета з відкритим листом, у якому озвучив деякі цікави моменти перебігу перемов з Вселенським Патріархом та, зі свого боку, цілком обґрунтовано назвав саме його винним у зриві початку процесу надання автокефального статусу Українському Православ’ю [2]. Continue reading
БОГОСЛОВ’Я ІКОНИ – ЄРЕТИЧНІ ВІДХИЛЕННЯ
- мозаїчний образ Христа Спасителя ХІІ ст. з храму Святої Софії в Константинополі
Православна християнська життя, особливо після VII Вселенського собору, ототожнювалася з іконами в такій мірі своєї глибини, що говорили, що церква, яка не має ікон, вона є єретичною. І коли ми говоримо про ікони в Православним житті, то під ними ми розуміємо не просто мальовничі релігійні прикраси, але невід’ємну частину богослужіння, яка є досконалим виразом самої структури і природи Церкви. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ ПАЛАМА: ДВІ ПАРАЛЕЛЬНІ ЕПОХИ
І. Історичні рамки
Свято, що здійснюється у другу Неділю Великого посту, пам’ять свт. Григорія Палами, який жив в критичний історичний період (1296-1359), дає підставу думати, що вчення цього Святителя вельми актуально, оскільки XIV століття має багато спільного з нашим часом. Звичайно, його вчення – не його власний винахід, оскільки в ті буремні часи він висловлював вчення Православної Церкви.
Саме тоді з’явилися три жахливих ворога, які придивлялися до територій Римської імперії і прагнули змінити її культурне життя. Continue reading
УСЯ ПРАВДА ПРО УКРАЇНСЬКЕ ЦЕРКОВНЕ ПИТАННЯ
Відомо, що питання про автокефалію Української Церкви хвилює увесь православний світ — і не тільки. Це найвагоміша церковна подія останніх десятиліть. І не стільки тому, що була створена П’ятнадцята незалежна Православна Церква, скільки тому, що реакція Російської Церкви спровокувала розкол у світовому Православ’ї. Російська Церква заявила про припинення поминання і церковного (евхаристійного) спілкування з тими, хто визнає нову Автокефальну Церкву України. Continue reading
ЧИ ПОТРІБНІ ПЦУ «ДОДАТКОВІ ВИЗНАННЯ»?
Практично немає публікації про ПЦУ в ЗМІ, де б не згадувалося її «визнання чотирма Православними Церквами». Хтось подає це як перемогу, хтось – скептично або негативно. При цьому всі автори посилаються на досвід новітніх автокефалій Вселенського Православ’я, але ніхто не приводить конкретних фактів. Більш того, з боку речників Московського Патріархату та їх місцевих сателітів, лунають заяви про «умовність автокефалії ПЦУ до часу її визнання всіма Помісними Церквами». Continue reading