Літописець у ХІ столітті записав: «Отож приспів Ярославу кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий [день], в суботу першої неділі посту, в святого Феодора [Тірона] день. Всеволод тоді опрятав тіло отця свойого, положив на сани, і повезли [його] до Києва. Попи по обичаю співали співи, і плакали по ньому всі люди. І, принісши, положили його в раці мармуровій у церкві святої Софії. І плакав по ньому Всеволод і люди всі. Жив же усіх літ Ярослав сімдесят і шість». Continue reading
Tag Archives: Історія Київського Православ’я
СОБОР ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ ОТЦІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ
У 2-гу неділю Великого посту святкується Собор всіх преподобних отців Києво-Печерських, спочивають у Ближніх (преподобного Антонія) і Дальніх (преподобного Феодосія) печерах. Канон, який увійшов в службу цього свята, складений ієромонахом Мелетієм Сиригом у другій половині XVII століття.
В Україні та Білорусі завжди любили святість і шанували Божих угодників. Так і ми з вами, браття і сестри, у другу неділю Великого посту, будемо шанувати пам’ять усіх преподобних отців Києво-Печерських. Continue reading
ПРО УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ МОЛИТВИ СВ. ЄФРЕМА СИРІНА
Хочу внести в дискусію про переклад молитви прп. Єфрема Сиріна українською мовою певну ясність. Я не полінувався у своїй бібліотеці віднайти майже всі переклади цієї молитви українською мовою в Українських Церквах впродовж ХХ ст. І ось все за порядком:
Молитва св. Єфрема Сиріна із «Часловця» УАПЦ 1921 р.: Молитва преподобного Охрима Сірина з поклонами: «Господи і Владико життя мого! Не дай панувати наді мною духові лінощів, сумування, владолюбства та пустомовства. Але-ж дай мені, рабові Твойому, духа чесноти, покірливости, терпеливости та любови. Ой, Господи, Царю, Навчи мене бачити мої провини і не осуджувати мого брата, бо Ти благословенний на віки вічні». Continue reading
УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ МОЛИТОВНИК ДЛЯ ДІТЕЙ 1935 р. (СКАЧАТИ МОЛИТОВНИК)
Історія міжвоєнних україномовних богослужбових та молитовних видань у Польської Автокефальної Православної Церкви (далій – ПАПЦ) бере свій початок 3 вересня 1924 р., коли Священний Синод прийняв постанову про дозвіл використання національних мов у церковному житті. У цієї доленосної постанові відзначалося наступне: «В доповнення до постанов Священного Синоду з дня 16 червня і 14 грудня 1922 р. і в розвиток їх, – 1) допустити вживання української, білоруської, польської й чеської мов у тих богослужбових чинах, текст яких одобрено вищою церковною владою, у тих парафіях, де того захочуть парафіяни і де на це є можливе з місцевих умов…». Наслідком цієї постанови, було з’явлення офіційних українських перекладів богослужбових та молитовних текстів, що видавалися працею різних українських організацій та парафіяльних рад. Continue reading
ЄВАНГЕЛІЄ-АПРАКОС (ОРШАНСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ) 1250 – 1299 рр. (СКАЧАТИ КНИГУ)
Оршанське Євангеліє, створене, як вважається, в Полоцьку (Білорусь) у другій половині XIII століття, є одним з найстаріших пам’ятників слов’янської кириличної писемності та однією з найдавніших ілюстрованих білоруських рукописів.
Воно містить дві багатоколірні прикрашені позолотою мініатюри, що зображують євангелістів Луку (лист 42, оборотна сторона) і Матвія (лист 123, оборотна сторона). Мініатюри відображають вплив візантійського ранньо-палеологовського стилю (що відноситься до періоду правління останньої візантійської династії, яка перебувала у влади з 1259 по 1453 рік) на Старобілоруське мистецтво. Від запозичених зразків мініатюри вигідно відрізняються життєвістю ликів, мажорністю колориту, широкою вільною манерою живописання, далекою від сухого аскетизму Візантії. Continue reading
ІНТЕРВ’Ю ПРЕОСВЯЩЕННОГО ВЛАДИКИ ВАРСОНОФІЯ МІЖНАРОДНОМУ ПРОЕКТУ «КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я»
24 січня 2015 року, під головуванням вятійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, відбулося засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату. Синод визначив: «Призначити єпископом Ужгородським і Закарпатським, керуючим Закарпатською єпархією, ієромонаха Варсонофія (Рудніка), насельника Свято-Феодосіївського монастиря м. Києва, клірика Київської єпархії – після його архієрейської хіротонії». Сьогодні Преосвященний Владика Варсонофій погодився дати інтерв’ю нашому міжнародному проекту. Continue reading
ІКОНА РІЗДВА ХРИСТОВОГО XVIII ст. ІЗ БАРКОЛАБОВСЬКОГО ЖІНОЧОГО МОНАСТИРЯ
Барколабовській жіночий Свято-Вознесенський монастир був заснований Богданом Статкевичем в 1641 при церкві Іоана Хрестителя. Розташовувався він при злитті річок Лахва і Дніпро, на острові. Керівництво монастирем Богдан Стеткевич доручив Кутеїнському ігумену Іоїлю Труцевичу, який разом з ігуменею Кутеїнського жіночого монастиря обирали настоятельку для Барколабова. Монастир був організований за прикладом жіночого Успенського Кутеїнського монастиря, звідки була переведена частина черниць у новостворену обитель. До 1568 тут було дві церкви – Вознесіння Господнього і на честь Іоана Хрестителя, в обох були влаштовані багато прикрашені кіоти для головної святині – чудотворної ікони Божої Матері, що отримала назву «Барколабовська». У 1594 р була заснована Свято-Георгіївська церква. У 1640 р в монастирі жило 300 черниць. Continue reading
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
Свято Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа 2014/2015
Преподобним отцям, чернецтву та усім вірним Української Православної Церкви поза межами України та нашим братам і сестрам по Вірі в Україні:
Улюблені брати і сестри:
Христос Рождається!
«Не бійтеся …»
Це слова ангела до пастухів, коли він звістив їм, що для нас народився Спаситель. «Не бійся» також було привітанням ангела до Захарії, звіщаючи йому про народження Іоана Хрестителя. З таким же привітанням ангел звістив Богородиці про народження Ісуса Христа. Господь наш Ісус Христос у Своїх словах також часто говорить людям не боятися: «Страх є марним; все що потрібно – довіра.» Continue reading
НАРОДНА ІКОНА В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ БІЛОРУСІ XVIII-XIX ст.
Ікона (від грецького Eikon – зображення, образ), в православ’ї та католицизмі зображення Ісуса Христа, Божої Матері і святих, яким приписується священне значення. У Білорусі ікона мала назву «абраз», що означає образ-зображення окремих святих або певний сюжет на біблійну і євангельську тему.
Ікона як один з видів релігійного живопису залишалася найбільш поширеною в духовному житті людей протягом декількох століть. У порівнянні з монументальним розписом, який завжди відносився до конкретного місця в архітектурі культової споруди, ікона мала свої відмітні особливості. Перш за все, вона не залежала від умов свого місцезнаходження, була легко «транспортабельною» і в більшості своїй була невід’ємним предметом не лише культових храмів, але й домашнього середовища людини. Їй поклонялися, перед нею читалися молитви. Народна ікона була культовим предметом, який проектував духовний зв’язок між людиною і Богом. Звертаючись до Бога з проханням, покаянням, молитвою, людина зверталася до ікони, яка повинна була «чути» його слова і не тільки слухати, але й допомагати здійснювати те, до чого був звернений погляд людини. Continue reading
ІСТОРІЯ ВИКОРИСТАННЯ ТИПИКІВ У КИЇВСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ МИТРОПОЛІЇ Х – XVIII СТОЛІТЬ
Ключові слова: Православ’я, Типик, історія, Київська митрополія, богослужіння, Константинопольський патріархат, складання сучасного богослужбового Статуту.
Key word: Orthodoxy Typikon, History, Kyiv Metropolis, worship, Patriarchate of Constantinople, modern liturgical assembly of the Charter.
Питання відновлення історичної ідентичності Київського Православ’я неможливо без складання нового Типику (Статуту), який мусив би ґрунтуватися на стародавніх джерелах. Формування подібного Типика повинно було б засвідчити самобутність нашої Православної Церкви та її обрядову відмінність від імперсько-державного Московського Православ’я. Continue reading