ДО ПИТАННЯ БОГОСЛУЖБОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ТЕКСТІВ ФРАНЦИСКА СКОРИНИ

Перша половина XVI ст. визначилася епохальною подією в історії Київського Православ’я та загалом християнської історії Великого Князівства Литовського – в 1517 році почалася видавнича діяльність Франциска Скорини, а у 1520 р. – ним відкрито першу друкарню на білорусько-українських землях у Вільні. Виникнення білоруського національного друкарства, яке швидко досягло високого рівня, стало чинником відродження білоруської культури. Це мало істотне значення і для України. Адже, у той час культурне життя білоруського та українського народів у багатьох відношеннях становило єдиний процес. Continue reading

СЛУЖЕБНИК І ТРЕБНИК АРХІЄРЕЙСЬКИЙ 1632 року: КОДИКОЛОГІЧНИЙ ОПИС

Служебник і Требник архієрейський, що зберігається в зібранні рукописів бібліотеки Софійського собору (ф. 312, № 60), є списком друкованого видання Служебника, створеного Петром Могилою. В сферу інтересів такої багатогранної особистості, якою був Київський митрополит – політичний та церковний діяч, дипломат, богослов, просвітитель, – входила також важлива робота з виправлення, упорядкування та уніфікації книг богослужебної практики. Служебник, або Літургаріон, який містить чинопослідування трьох літургій – Василія Великого, Іоанна Златоуста та Григорія Двоєслова, а також основні таїнства та чини, котрі здійснює в церкві архієрей, був представлений на київському помісному соборі 1629 р., ухвалений митрополитом Іовом Борецьким та надрукований утому ж році. Пізніше, у 1639 р., вийшло друге видання Служебника,яке зазнало деяких доповнень. Протягом двох століть цією книгою,разом з відомим Требником Петра Могили 1646 р., керувалося православне духовенство Речі Посполитої, а згодом – Російської імперії. Continue reading

НЕ МОЛИТВОЮ ЄДИНОЮ. УКРАЇНСЬКА МОВА В КИЇВСЬКІЙ РУСІ

В Соборі Св. Софії, де Президенти моляться за Україну, відкрито написи тисячолітньої давнини, на яких присутні майже всі риси сучасної української мови.

Написи свідчать, що кияни XI—XIII століть не були «праросіянами». Були вони праукраїнцями, бо казали – «А ворогов трясцею оточи»! Тому прибічники «російського світу», зокрема сумновідомий Дмітрій Табачнік, пафосно і демонстративно репрезентувавши Ярослава Мудрого в телешоу «Великі Українці» російською, про це «скромно» умовчували. Continue reading

ПРАВОСЛАВНА ІКОНА ВОЗНЕСІННЯ ПОЧ. XVII ст. З г. СЛУЦЬКА

Вознесіння Ісуса Христа на небо на сороковий день по Воскресінню є одним із великих, двунадесятих свят. Образ Вознесіння Господнього обов’язково містився серед ікон святкового ряду іконостасу. Але дана велика ікона з церкви на честь архідиякона Стефана г. Слуцька, не входила у святковий ярус іконостасу, а була храмовою іконою в одній із численних православних слуцьких церков (можливо, спочатку вона перебувала в Воскресенськом храмі). Ікона виконана з великою ретельністю і художньою виразністю. На міцному левкасі майстерно вирізаний по фону рельєфний орнамент з сітчастим рапортом, покритий блискучою позолотою, так само як і накладні дерев’яні профільовані рейки обрамлення. На рамі вмонтовані об’ємні накладки з дерева, що імітують дорогоцінні камені в золотій оправі. Вони немов вплетені у витончений срібний орнамент, блискучий на чорному тлі полів рами. Continue reading

«ОБ’ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВ – НЕМИНУЧЕ…»

Сьогодні гість «Київського Православ’я» – протоієрей Євген Заплетнюк, клірик Тернопільської єпархії УПЦ Київського Патріархату.

- Отче Євгене, наскільки реальним є об’єднання Української Православної Церкви Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви? Continue reading

ЗНОВУ ПРО ПЕРШОТРАВЕНЬ

Мало хто знає, що першотравень – це перше світське свято старого Києва, яке було встановлене ще Києво-Могилянською колегією в XVII ст., як своєрідний день студента. Разом із своїми професорами спудеї збиралися на «духовну трапезу» в одному із київських урочищ. Правда, спочатку це дійство відбувалося на горі Щекавиці, але потім, коли на ній було засновано загальноміський цвинтар, то могилянські спудеї збиралися на дачі митрополита на Шулявці. Зазвичай вони тут співали, декламували вірші, ставили сценки і навіть грали у м’яча. Continue reading

РЕЛІГІЙНИЙ ФРОНТ. ЧОМУ І ЯК УГКЦ ВИСТУПАЄ ПРОТИ УПЦ КП НА БОЦІ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

У світлі процесів, що сьогодні відбуваються в Українському Православ’ї, а саме – активізації процесу створення єдиної Української Православної Помісної Церкви та реальних кроків Київського Патріархату в цьому напрямку, багато кого цікавить позиція, що займає Українська Греко-Католицька Церква по відношенню до цього процесу. Тим більше, що, незалежно від офіційних заяв речників Московського Патріархату, в Україні назирається реальне зближення та співпраця керівництва УГКЦ та адміністративної структури Московського Патріархату в Україні. І це не тільки певні спільні акції, які відбуваються без запрошення представників Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви [1], а і кілька провокативних заяв керманича УГКЦ Верховного архієпископа Святослава Шевчука. Continue reading

ТАЄМНИЙ ФРОНТ. ЯК РОСІЯНИ ВОЮЮТЬ ПРОТИ УКРАЇНИ ЧЕРЕЗ ДИВЕРСІЇ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ

Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. Вже, здається, нікого в світі не дивує брутальний неприхований цинізм, з яким Путін намагається знищити Україну. Continue reading

ПЕРЕКЛАД ТА ВИДАННЯ ТВОРІВ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО В КИЇВСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ МИТРОПОЛІЇ (ХІ – XVII стст.)

Питання перекладів творів Святих Отців Церкви на теренах Київської православної митрополії є надзвичайно важливим та цікавим, бо саме через подібні зразки старовинної писемності можна дослідувати формування релігійної термінології білоруської та української мов, а також певний напрямок богословської думки наших предків. Нажаль, хоча існує досить багато описань рукописів та стародруків Київського Православ’я ХІ – XVII ст.ст., саме історична бібліографія по окремим Святим Отцям відсутня. У цій короткій статті ми попробуємо викласти коротку бібліографічну історію видань творів святителя Іоана Золотоустого, що побачили світ у ХІ – XVII ст.ст. Continue reading

УКРАЇНОМОВНИЙ «ЧИН СВЯТОГО ХРЕЩЕННЯ І МИРОПОМАЗАННЯ» 1930 р. (можна скачати видання)

Після того, як постановою Священного синоду Польської Автокефальної Православної Церкви від 3 вересня 1924 р. було дозволено богослужіння на національних мовах, розпочалася активна праця по перекладу богослужінь, зокрема чинів Требника. Continue reading