ЧОМУ ГОСПОДЬ ПОСИЛАЄ ВИПРОБУВАННЯ ТА ГОНІННЯ НА ЦЕРКВУ?

На це запитання відповідає св. прп. Іоан Вишенський Святогорець у своєму пророцтві, сказаному ним в далекому 1588 році:

«Да будуть прокляті владики, архімандрити та ігумени, що занапастили монастирі, і фільварки собі з місць святих поробили, і самі тільки зі своїми слугами та коханцями в них тілесно, мов скоти, випасаються; на святих місцях лежачи, гроші збирають; із тих доходів, що надані на Христових богомільців, дівкам своїм віно готують, синів зодягають, жінок пристроюють, барви (ліберії) справляють, коханців своїх збагачують, карети лаштують, повозові коні ситі та одної масті спрягають, розкоші свої поганські справляють. Continue reading

СВЯТІ БЛАГОВІРНІ КНЯЗІ-СТРАСТОТЕРПЦІ БОРИС І ГЛІБ

Пам’ять 24 липня / 6 серпня

«Чи бачите, браття, як висока покірність старшому братові? Якщо б вони опиралися, то навряд чи б спромоглися такого дару від Бога. Багато нині юних князів, хто не кориться старшим і за опір їм бувають забиті. Але вони не уподібнюються благодаті, якої удостоїлися ці святі».

Нестор Літописець Continue reading

ДЕНЬ ХРЕЩЕННЯ РУСИ: ПРАВДА ТА МІФИ

Наближається чергове святкування дня Хрещення Руси-України, або Дня української державності. Ця подія спонукає нас замислитися над смислом та ідеєю такого святкування, а саме – над питанням обґрунтованості цього свята. Проблема в тому, що сама основа цього свята є дуже нестійка – як з історично-фактичного, так і з політично-ідеологічного боку. Прив’язка такого значного феномену як Українська державність до цього дня вимагає дуже якісного продумування, наскільки цей день важливий і правдивий. Це особливо потрібно тим паче тоді, коли вже є цілком фактичні і освячені історією дати 22 січня (день проголошення незалежності УНР 1918 р. і день Злуки 1919 р.), 24 серпня і 1 грудня (день референдуму 1991 р.). Continue reading

СВЯТОГІРСЬКИЙ СЛІД У ДОЛІ ЧЕНЦЯ ТА ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ЛИТОВСЬКОГО ВОЙШЕЛКА (1223 – 1267)

Лавришевський монастир

Святогірський вплив у долі Великого князя Литовського Войшелка (1223 – 1267) вивчено недостатньо. З давньоруських та інших літописів та хронік відомо, що Войшелк (Войшелго), син засновника об’єднаної литовської держави та першого литовського короля Миндовга, під впливом русинського святогірського старця Григорія Полонинського (†після 1268) прийняв чернечий постриг і, проживши у старця біля трьох років, з його благословення вирушив у подорож до Святої Гори Афон Continue reading

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА ПОЛІКАРПА (СІКОРСЬКОГО) ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (30 ЧЕРВНЯ 1941 РОКУ)

30 червня 1941 року Українські Національні Збори з ініціативи Організації українських націоналістів революційної, проголосили у Львові Акт про відновлення Української держави. Акт відновлення Української Держави підтримали українські церковні ієрархи, адже згідно Канонів Православної Церкви – відродження Української Держави означало і відродження Української Автокефальної Православної Церкви. Що увійде до історії, як Друге відродження УАПЦ. 10 липня 1941 року митрополит Луцький Полікарп (Сікорський), майбутній Першоієрарх Української Автокефальної Православної Церкви на звільнених українських землях поширив своє архіпастирське послання у зв’язку з проголошенням Акту про відновлення Української Держави. Continue reading

АРХІЄПИСКОП АРТЕМІЙ (КИЩЕНКО): ДУХОВНИЙ ЗАПОВІТ

Сьогодні сороковий день після смерті архієпископа Артемія (Кищенка). І ми публікуємо текст владики, який досі не з’являвся у медіа. Continue reading

ДУХ ХРИСТИЯНСЬКОЇ СВОБОДИ. ПАМ’ЯТІ АРХІЄПИСКОПА ГРОДНЕНСЬКОГО АРТЕМІЯ (КИЩЕНКО)

Дух християнської свободи – дар, який у пострадянському православ’ї сприйняли та оцінили, на жаль, не багато. Людина радянської формації, позбавлена досвіду внутрішньої свободи, здебільшого не змогла відкрити православ’я як звільнення. Скоріше навпаки, занурення у церковне життя стало зручною заміною радянської ідеології. Шлях формування пострадянської громадянської релігії, який набув тепер таких шокуючих форм, був поступовим і для багатьох далеко не очевидним. Для багатьох, але не для всіх… Continue reading

ЩЕ РАЗ ПРО ЦЕРКОВНІ НАГОРОДИ…

Після візиту Блаженнішого Митрополита Епіфанія на Волинь, у місцевих пабліках розгорнулися дискусії стосовно нагороджень місцевих діячів церковними відзнаками – орденами, медалями та грамотами.

Не всі вважають нагороджених достойними тих нагород.

Тож, як людина церковна, спробую пояснити ситуацію. Continue reading

СМИРЕННІСТЬ, ЗЛОВЖИВАННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: РОЗДУМИ ЩОДО СИТУАЦІЇ НАВКОЛО РПЦВУ

Насамперед, я хотіла б сказати про дві речі. У 2009-2019 роках я брала найактивнішу участь у житті Української Православної Церкви Московського патріархату (сьогодні – РПЦвУ) – від співу на кліросі та допомоги священикові-монаху в місцевій парафії під Києвом до допомоги єпископу під час міжнародних поїздок та перекладу для міжнародних екуменічних делегацій у Лаврі, митрополії та Київської духовної академії. По-друге, я є одним із авторів нещодавньої заяви проти застосування насильства при врегулюванні конфліктів між церковними громадами в Україні, яка була складена невдовзі після конфлікту між ПЦУ та РПЦвУ навколо церковної будівлі в Івано-Франківську. Я проти насильства та протиправних дій у церквах і навколо них, де б вони не відбувалися. Continue reading

ПРО ВЕРБЛЮДІВ ТА КОМАРІВ

Я пишу цю статтю, коли розгортаються драматичні події, пов’язані з вигнанням ченців РПЦвУ (УПЦ МП) під керівництвом митрополита Онуфрія з Києво-Печерської Лаври. Драма одночасно сумна, цілком зрозуміла та скандальна. Continue reading