Після того, як Чернівецьке товариство «Руська Бесіда» заснувало свої філії в Кіцмані, Вашківцях і Заставні, установчі збори зі створення філії відбулись і у Вижниці. У суботу 1 січня 1905 р. до приміщення магазину Анни Москви прибули інтелігенція і селяни з Вижницького повіту: Багни, Берегомета, Виженки, Вижниці, Іспаса, Лукавця, Мареничів, Мігови, Мілієве, Рівні, Розтік, Стебника, Чорногузів. Із Чернівців приїхали: посол Єротей Пігуляк; голова товариства Чернівецької «Руської Бесіди» О. Попович та його секретар академік А. Клим, виділовий (член правління) Когут; інспектори Никорович і Спинул; управитель маєтку барона Василька Бурачинський та ін. Головував на засіданні о. Маланчука з Лукавців, секретарем зборів був пан Клим. Рішення заснувати Вижницьку філію прийняли одноголосно. Continue reading
Tag Archives: Історія Київського Православ’я
ТАНЦІ НА ГРОБАХ АБО ВИКОНУЮЧИ ВКАЗІВКУ ФСБ
Сумні танці на гробах… Не встигли ще відспівати та поховати патр. Філарета (Денисенка), як 7 єпископів колишньої УПЦ КП через онлайн-нараду проголосили вже собі нового «київського патріарха». Ним оголошено єпископа Сумського Никодима (Кобзаря) 1971 року народження, випускника авіаційного військового училища (1988-1991 рр.). Про його обрання оголосив громадянин РФ, «екзарх всеросійський» та митрополит Бєлгородський Іоасаф (Шибаєв), який живе і служить як «екзарх» УПЦ КП в Росії. У своїй заяві, яку розповсюдив в інтернеті цей російський архієрей УПЦ КП, він заявив російською: «Ми взяли участь в електронному форматі в обранні Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату. Свої голоси під час обрання ми віддали на користь Преосвященного Никодима, архієпископа Сумського і Охтирського. Вітаємо Новообраного Никодима, Патріарха Київського і всієї Руси-України з обранням… Continue reading
ЧИНИ ОЧИЩЕННЯ З СТАРОВИННИХ ТРЕБНИКІВ
Ми продовжуємо знайомити з рідкісними православними чинами, що були зібрані та перекладені українською мовою на протязі 2010-2013 рр. Деякі з них зазнали певних уточнень згідно нових джерел.
Редакція проєкту «Київське Православ’я» Continue reading
ДЕЯКІ РІДКІСНІ ЧИНИ З СТАРОВИННИХ ТРЕБНИКІВ
У 2010 році, з благословення тогочасного предстоятеля УАПЦ, митрополита Мефодія (Кудрякова), почалася робота над «Великим Требником УАПЦ» (+2015), яку очолив св.пам. митр. прот. Євгена Заплетнюк (+2020). Наробок групи зміщався для ознайомлення та обговорення на сайті «Українська Автокефалія», а потім – «Автокефалія» на протязі 2010-2012 рр. З об’єктивних та суб’єктивних причин, робота була зупинена в 2013 р. Отже ми відновлюємо для ознайомлення науковий наробок цієї спільноти колишньої УАПЦ
Редакція проєкту «Київське Православ’я» Continue reading
РІВНОАПОСТОЛЬНИЙ КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР І РУСЬКИЙ АФОН
Формування чернечої традиції на Русі сягає часів Великого князя Київського Володимира Святославича (†1015), невдовзі після його одруження з візантійською принцесою Анною та Хрещення Русі.
Так, святитель київський Іларіон Русин у своїй славетній похвальній промові, присвяченій пам’яті князя Володимира, – «Проповіді про закон і благодать», виголошеній між 1037 та 1043 роками, стверджує, що вже за часів Володимира в Києві «монастирі на горах постали, ченці з’явилися». Continue reading
ПРО МОЖЛИВІСТЬ КАНОНІЗАЦІЇ СВЯТІЙШОГО ПАТРІАРХА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ РУСИ ВОЛОДИМИРА РОМАНЮКА В ЧИНІ СВЯТИХ СПОВІДНИКІВ І СТРАСТОТЕРПЦІВ
Одним із важливих установлень у житті Церкви є інститут канонізації святих. Через нього Церква засвідчує дію Божої благодаті в людській історії, вшановуючи тих, хто своїм життям став свідченням істинної віри. Канонізація святих є не лише актом офіційного визнання особистої святості, а й виявом глибокого зв’язку між Церквою та суспільством, між богословською традицією та культурним досвідом народу. Канонізації святих мають здатність закріплювати у свідомості віруючих духовні норми, цінності, моральні орієнтири та ідейні засади, на основі яких відбувається саморегуляція релігійної спільноти й формується її цілісне бачення світу. У живих людських образах святих виявляються ціннісні імперативи віри, а разом із тим відбувається самоідентифікація церковної спільноти – Церква пізнає саму себе у своїх святих. Continue reading
БДЖОЛЯРСЬКИЙ ТРЕБНИК: ІСТОРІЯ ТА ДЕЯКІ ЧИНИ
Бджільництво є одним з найдавніших сільськогосподарських промислів. На території Київської Руси його з’явлення датується ХІ – Х ст., адже його розвитку сприяли відповідні природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. Continue reading
«ДУХОВНИЙ ЗАПОВІТ СВЯТІЙШОГО ПАТРІАРХА ФІЛАРЕТА»: СУПЕРЕЧКА ТА СПРОБА СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ
Дев’ятнадцятого жовтня 2025 р., на сайті релігійної структури, яка носить самоназву «Українська Православна Церква Київського Патріархату, з’явився цікавий документ під назвою «Духовний заповіт Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату до всієї повноти українського православ’я». Незабаром, на порталі «Україна Православна», була опублікована стаття під назвою «Патріарха Філарета змусили підписати «Духовний заповіт», скориставшись його станом», у якій, з посиланням на інсайдерську інформацію, стверджується: «Редакція «України Православної» отримала достовірні свідчення від осіб, наближених до Почесного Патріарха Філарета, про те, що оприлюднений 19 жовтня 2025 року «Духовний заповіт» насправді був складений зацікавленими особами без відома самого владики. На це вказують також зміст і стилістика документа, які не є характерними для Його Святості. … За словами свідків події, Почесний Патріарх вперше побачив текст «заповіту» лише в момент його підписання. На наявних фотографіях і відео видно, що стан владики наразі доволі складний, тож очевидно, що цим скористалися. … Найімовірніше, оточення Почесного Патріарха через написання та публікацію цього документа прагне усунути представників Православної Церкви України від звершення чину відспівування та поховання владики, коли настане відповідний час. Адже саме фрагмент «заповіту», присвячений цьому питанню, найбільше вибивається із загальної логіки тексту». Continue reading
АРХІМАНДРИТ ТИТ ТИМІНСЬКИЙ, І ЙОГО БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКУ СВІДОМІСТЬ
Архімандрит Тит Тимінський народився 29 квітня 1858 року, в селі П’ядиківці Чернівецького (колишнього Кіцманського) району Чернівецької області в убогій сім’ї дяка місцевої церкви Юрія (Георгія) Тимінського та Акілини. При хрещенні батьки дали йому ім’я Тарас. Вони подбали про навчання своїх чотирьох дітей. Тарас з 1870 по 1877 навчався у вищій державній гімназії м. Чернівці. Згодом служив в артилерійському полку в місті Львів, отримуючи відпуски для навчання екстерном в 2-ій вищій гімназії, де 12 липня 1879 року склав матуральні іспити. Успішно її закінчивши продовжив навчання на філософському факультеті Львівського університету. Continue reading
УКРАЇНЕЦЬ З БІЛОРУССЮ В СЕРЦІ: ДОЛЯ ОДНОГО З ПЕРШИХ КАПЕЛАНІВ БІЛОРУСЬКОГО СПРОТИВУ МИТРОФОРНОГО ПРОТОІЄРЕЯ ІВАНА КОРЧИНСЬКОГО
Дванадцятого жовтня в Україні відзначається «День військового капелана». Сьогодні, у часі російсько-української війни, особливій значності набуває пам’ять про перших військових капеланів визвольних змагань білоруського та литовського народів 1918-1924 рр. Одним з таких православних капеланів та, одночасно, білоруським політичним діячом, істориком, був митрофорний протоієрей Іван Корчинський (25.06.1864, с. Тальне Київської губернії – 2.07.1935, м. Алітус, Литовська Республіка). Continue reading