26 березня у віці 97 років помер колишній митрополит Київський і Галицький, почесний патріарх Української православної церкви Філарет (Денисенко). Він був, мабуть, найвпливовішою постаттю в українському православ’ї радянської та пострадянської доби. Прийнято вважати, що пік його відомості припав на 1992 рік, коли він ухвалив рішення перейти з Московського патріархату (МП) до Української автокефальної православної церкви, за що того ж року Архієрейський собор Російської Православної Церкви (РПЦ) позбавив його сану, а згодом, у 1997 році, піддав анафемі. Continue reading
Tag Archives: Історія Київського Православ’я
ІСТОРИЧНІ МАНІПУЛЯЦІЇ МИТРОПОЛИТА ВОЛОКОЛАМСЬКОГО ЩОДО КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ: ВІДПОВІДЬ З АФОНУ
1686: Коли церковний дозвіл подається як вічний титул власності
У нещодавній публікації ми прочитали, що митрополит Волоколамський Антоній під час відкриття виставки «Імена російської дипломатії: Омелян Українців» охарактеризував передачу Київської митрополії у 1686 році як «відновлення історичної справедливості», посилаючись, безумовно, на текст Синодального рішення 1686 року, яким Вселенський Патріарх надає Московському Патріархові з дозволу право висвячувати обраного Київського митрополита. (ἔχῃ ἐπ’ ἀδείας χειροτονεῖν Κιόβου Μητροπολίτην — «мати дозвіл висвячувати Київського митрополита»). Варто зазначити, що на цій виставці одним із експонатів є також оригінал Синодального рішення 1686 року. Однак, незважаючи на цей факт, цілком очевидно, що митрополит не знає його змісту. Він вибірково подає історію, вилучаючи церковний текст із його історичного контексту, і намагається представити певне тлумачення як єдину можливу істину. Таким чином, він намагається перетворити церковну історію на інструмент для підтвердження сучасних церковних або політичних позицій. Однак Синодальний акт існує. І якщо прочитати його повністю та уважно, картина виявляється значно складнішою, ніж та, яку нам представляють. Continue reading
ЧОМУ УАПЦ (1942) НІКОЛИ НЕ ВИЗНАВАЛА КАНОНІЧНОСТІ УАПЦ (1921) ТА ДУХОВЕНСТВО ЛИПКІВСЬКОГО РУКОПОЛОЖЕННЯ
Питання «канонічності пресвітеріанського висвячення архієреїв» на І Всеукраїнському соборі 1921 р., а також рукоположенного ними духовенства давно вирішено. Воно було остаточно закрито ще 27 серпня 1949 р., коли в Нью-Йорку прийняв нову архієрейську хіротонію останній єпископ липківського рукоположення Іоан Теодорович (він мав цілком канонічне рукоположення священника в РПЦ). Також через нові хіротонії було прийнято в УАПЦ (1942) його духовенство липківського рукоположення. Continue reading
ІСТОРИЧНЕ РІШЕННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ ПЦУ: ДО СОНМУ СВЯТИХ ПРИЧИСЛЕНО МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНІЯ ГАКМАНА – СВІТИЛЬНИКА БУКОВИНСЬКОЇ ЗЕМЛІ
Всечесні отці, улюблені у Христі брати і сестри – дорогі буковинці!
З великою духовною радістю та піднесенням повідомляємо про подію виняткової історичної ваги для нашої Чернівецько-Буковинської єпархії та всієї повноти Православної Церкви України.
Сьогодні, 11 травня 2026 року, рішенням Священного Синоду ПЦУ до сонму святих було причислено великого сина буковинської землі –
АРХІЄПИСКОПА ЧЕРНІВЕЦЬКОГО, МИТРОПОЛИТА БУКОВИНИ І ДАЛМАЦІЇ ЄВГЕНІЯ ГАКМАНА. Continue reading
ПРИЗАБУТА І НЕДООЦІНЕНА ПОСТАТЬ: ІЄРОМОНАХ ЕММАНУЇЛ ВОРОБКЕВИЧ (1863–1908)
Євген (Еммануїл) Воробкевич (1863–1908) – український церковний діяч, педагог, публіцист, дослідник церковної музики та літератури. Поєднував душпастирське служіння з науковою та публіцистичною діяльністю. Continue reading
ОТЕЦЬ СТЕПАН МАЛАНЧУК — ДУШПАСТИР І ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ БУКОВИНИ: ДО 121-ї РІЧНИЦІ СТВОРЕННЯ ВИЖНИЦЬКОЇ ФІЛІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ТОВАРИСТВА «РУСЬКА БЕСІДА»
Після того, як Чернівецьке товариство «Руська Бесіда» заснувало свої філії в Кіцмані, Вашківцях і Заставні, установчі збори зі створення філії відбулись і у Вижниці. У суботу 1 січня 1905 р. до приміщення магазину Анни Москви прибули інтелігенція і селяни з Вижницького повіту: Багни, Берегомета, Виженки, Вижниці, Іспаса, Лукавця, Мареничів, Мігови, Мілієве, Рівні, Розтік, Стебника, Чорногузів. Із Чернівців приїхали: посол Єротей Пігуляк; голова товариства Чернівецької «Руської Бесіди» О. Попович та його секретар академік А. Клим, виділовий (член правління) Когут; інспектори Никорович і Спинул; управитель маєтку барона Василька Бурачинський та ін. Головував на засіданні о. Маланчука з Лукавців, секретарем зборів був пан Клим. Рішення заснувати Вижницьку філію прийняли одноголосно. Continue reading
ТАНЦІ НА ГРОБАХ АБО ВИКОНУЮЧИ ВКАЗІВКУ ФСБ
Сумні танці на гробах… Не встигли ще відспівати та поховати патр. Філарета (Денисенка), як 7 єпископів колишньої УПЦ КП через онлайн-нараду проголосили вже собі нового «київського патріарха». Ним оголошено єпископа Сумського Никодима (Кобзаря) 1971 року народження, випускника авіаційного військового училища (1988-1991 рр.). Про його обрання оголосив громадянин РФ, «екзарх всеросійський» та митрополит Бєлгородський Іоасаф (Шибаєв), який живе і служить як «екзарх» УПЦ КП в Росії. У своїй заяві, яку розповсюдив в інтернеті цей російський архієрей УПЦ КП, він заявив російською: «Ми взяли участь в електронному форматі в обранні Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату. Свої голоси під час обрання ми віддали на користь Преосвященного Никодима, архієпископа Сумського і Охтирського. Вітаємо Новообраного Никодима, Патріарха Київського і всієї Руси-України з обранням… Continue reading
ЧИНИ ОЧИЩЕННЯ З СТАРОВИННИХ ТРЕБНИКІВ
Ми продовжуємо знайомити з рідкісними православними чинами, що були зібрані та перекладені українською мовою на протязі 2010-2013 рр. Деякі з них зазнали певних уточнень згідно нових джерел.
Редакція проєкту «Київське Православ’я» Continue reading
ДЕЯКІ РІДКІСНІ ЧИНИ З СТАРОВИННИХ ТРЕБНИКІВ
У 2010 році, з благословення тогочасного предстоятеля УАПЦ, митрополита Мефодія (Кудрякова), почалася робота над «Великим Требником УАПЦ» (+2015), яку очолив св.пам. митр. прот. Євгена Заплетнюк (+2020). Наробок групи зміщався для ознайомлення та обговорення на сайті «Українська Автокефалія», а потім – «Автокефалія» на протязі 2010-2012 рр. З об’єктивних та суб’єктивних причин, робота була зупинена в 2013 р. Отже ми відновлюємо для ознайомлення науковий наробок цієї спільноти колишньої УАПЦ
Редакція проєкту «Київське Православ’я» Continue reading
РІВНОАПОСТОЛЬНИЙ КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР І РУСЬКИЙ АФОН
Формування чернечої традиції на Русі сягає часів Великого князя Київського Володимира Святославича (†1015), невдовзі після його одруження з візантійською принцесою Анною та Хрещення Русі.
Так, святитель київський Іларіон Русин у своїй славетній похвальній промові, присвяченій пам’яті князя Володимира, – «Проповіді про закон і благодать», виголошеній між 1037 та 1043 роками, стверджує, що вже за часів Володимира в Києві «монастирі на горах постали, ченці з’явилися». Continue reading