Формування чернечої традиції на Русі сягає часів Великого князя Київського Володимира Святославича (†1015), невдовзі після його одруження з візантійською принцесою Анною та Хрещення Русі.
Так, святитель київський Іларіон Русин у своїй славетній похвальній промові, присвяченій пам’яті князя Володимира, – «Проповіді про закон і благодать», виголошеній між 1037 та 1043 роками, стверджує, що вже за часів Володимира в Києві «монастирі на горах постали, ченці з’явилися». Continue reading
Одним із важливих установлень у житті Церкви є інститут канонізації святих. Через нього Церква засвідчує дію Божої благодаті в людській історії, вшановуючи тих, хто своїм життям став свідченням істинної віри. Канонізація святих є не лише актом офіційного визнання особистої святості, а й виявом глибокого зв’язку між Церквою та суспільством, між богословською традицією та культурним досвідом народу. Канонізації святих мають здатність закріплювати у свідомості віруючих духовні норми, цінності, моральні орієнтири та ідейні засади, на основі яких відбувається саморегуляція релігійної спільноти й формується її цілісне бачення світу. У живих людських образах святих виявляються ціннісні імперативи віри, а разом із тим відбувається самоідентифікація церковної спільноти – Церква пізнає саму себе у своїх святих. Continue reading
Бджільництво є одним з найдавніших сільськогосподарських промислів. На території Київської Руси його з’явлення датується ХІ – Х ст., адже його розвитку сприяли відповідні природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. Continue reading
Дев’ятнадцятого жовтня 2025 р., на сайті релігійної структури, яка носить самоназву «Українська Православна Церква Київського Патріархату, з’явився цікавий документ під назвою «Духовний заповіт Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату до всієї повноти українського православ’я». Незабаром, на порталі «Україна Православна», була опублікована стаття під назвою «Патріарха Філарета змусили підписати «Духовний заповіт», скориставшись його станом», у якій, з посиланням на інсайдерську інформацію, стверджується: «Редакція «України Православної» отримала достовірні свідчення від осіб, наближених до Почесного Патріарха Філарета, про те, що оприлюднений 19 жовтня 2025 року «Духовний заповіт» насправді був складений зацікавленими особами без відома самого владики. На це вказують також зміст і стилістика документа, які не є характерними для Його Святості. … За словами свідків події, Почесний Патріарх вперше побачив текст «заповіту» лише в момент його підписання. На наявних фотографіях і відео видно, що стан владики наразі доволі складний, тож очевидно, що цим скористалися. … Найімовірніше, оточення Почесного Патріарха через написання та публікацію цього документа прагне усунути представників Православної Церкви України від звершення чину відспівування та поховання владики, коли настане відповідний час. Адже саме фрагмент «заповіту», присвячений цьому питанню, найбільше вибивається із загальної логіки тексту». Continue reading
Архімандрит Тит Тимінський народився 29 квітня 1858 року, в селі П’ядиківці Чернівецького (колишнього Кіцманського) району Чернівецької області в убогій сім’ї дяка місцевої церкви Юрія (Георгія) Тимінського та Акілини. При хрещенні батьки дали йому ім’я Тарас. Вони подбали про навчання своїх чотирьох дітей. Тарас з 1870 по 1877 навчався у вищій державній гімназії м. Чернівці. Згодом служив в артилерійському полку в місті Львів, отримуючи відпуски для навчання екстерном в 2-ій вищій гімназії, де 12 липня 1879 року склав матуральні іспити. Успішно її закінчивши продовжив навчання на філософському факультеті Львівського університету. Continue reading
Дванадцятого жовтня в Україні відзначається «День військового капелана». Сьогодні, у часі російсько-української війни, особливій значності набуває пам’ять про перших військових капеланів визвольних змагань білоруського та литовського народів 1918-1924 рр. Одним з таких православних капеланів та, одночасно, білоруським політичним діячом, істориком, був митрофорний протоієрей Іван Корчинський (25.06.1864, с. Тальне Київської губернії – 2.07.1935, м. Алітус, Литовська Республіка). Continue reading
Слава Ісусу Христу!
Сьогодні ми святкуємо Покрив Пресвятої Богородиці, але одночасно святкуємо День Захисників України. До Вас, які вже взяли зброю для захисту України! До Вас, спадкоємців благовірного гетьмана Петра Сагайдачного, святій пам’яті Симона Петлюри, Тараса Бульби-Боровця та всіх інших, хто віддав своє життя за Вільну Україну, звертаюся мої браття й сестри, які стоять тут готові йти покласти вищу жертовність «за другів своїх», за наш народ, за існування України! Continue reading
Влада, в особі Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, остаточно довела афілійованість РПЦвУ (УПЦ) з Московським патріархатом та висунула умову розірвати організаційний зв’язок із московським центром. Інакше через рішення судів відбудеться «припинення» цієї структури в Україні (позбавлення її статусу юридичної особи), бо як зазначив голова ДЕСС Віктор Єленський: «Це надзвичайний крок – в Україні ніколи раніше не забороняли релігійні організації. Але йдеться про структуру, яка є ідеологічним продовженням злочинного режиму. Це не просто релігійна організація, це – практично пряма цитата з резолюції ПАРЄ – «філія Російської Федерації»». Continue reading
Проблема об’єднання православних в Україні давно вже зробилася топовою у Вселенському Православ’ї. Важко знайти релігійне ЗМІ або конференцію, де вона не розглядалася в різних ракурсах та звучанні. Відомі науковці спробують «пробити стіну», спростовуючи різноманітні міфи та упередження. Цілком природно, що сьогодні розглядається можливість об’єднання виключно поза юрисдикцією Московського патріархату на канонічному ґрунті. І коли ПЦУ неодноразово заявляла про готовність до перемов, то РПЦвУ (УПЦ) цього всіляко уникає, ставлячи неприйнятні умови. Continue reading
Те, що православне християнство в Україні є неоднорідним – секрет Полішинеля. Але часто забувають, що це не просто відмінність різних юрисдикцій. Насамперед, це відмінність ідентичності. Зрозуміти, яка ідентичність православного християнина означає відповісти, чому він обирає саме цю юрисдикцію. Якими є базові цінності людини, яка обирає Церкву? Якщо ми це розуміємо, ми можемо передбачити, якою буде динаміка переходів людей між юрисдикціями та як на це вплинути. Continue reading