- Ваша Святосте, за останнє десятиліття Вселенський Патріархат здобув більшу міжнародну популярність, іноді як духовна інституція глобального впливу, а іноді як орієнтир у ширших геополітичних інтерпретаціях. Як Ви бачите роль та відповідальність Патріархату в сучасній міжнародній ситуації? Continue reading
Tag Archives: історія
ЧИНИ ПРИЄДНАННЯ НЕОПРОТЕСТАНТІВ ДО ПРАВОСЛАВ’Я
У кінці 80-х – початку 90-х років ХХ ст., у СРСР, зокрема і в Україні, почали активно діяти десятки, коли не сотні неопротестанських деномінацій та різноманітних сект. Використовуючи духовний вакуум, які створила атеїстична політика радянської влади, вони активно почали вербувати нових адептів не тільки на всьому колишньому радянському просторі, а і в європейських країнах т.зв. «соціалістичного табору». Аналізуючи стрімке поширення громад неопротестантів, потрібно відразу підкреслити, що вони приваблювали та приваблюють людей, які мало знайомі з традиційним християнством, але із запитом на інтуїтивно зрозумілу легку християнську віру і життя без складного догматичного вчення та богослужіння. Новонавернений відразу, без проходження довгого та важкого шляху богопізнання, починав відчувати гордовите самовідчуття себе як людини загалом доброї та гідної. При цьому ватажки неопротестантів особливо підтримують і розвивають у новонавернених почуття, що одразу після початкового «покаяння» він вважається святим і праведним, який має викривати та засуджувати грішників, насамперед православних. Continue reading
ІСТОРИЧНІ МАНІПУЛЯЦІЇ МИТРОПОЛИТА ВОЛОКОЛАМСЬКОГО ЩОДО КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ: ВІДПОВІДЬ З АФОНУ
1686: Коли церковний дозвіл подається як вічний титул власності
У нещодавній публікації ми прочитали, що митрополит Волоколамський Антоній під час відкриття виставки «Імена російської дипломатії: Омелян Українців» охарактеризував передачу Київської митрополії у 1686 році як «відновлення історичної справедливості», посилаючись, безумовно, на текст Синодального рішення 1686 року, яким Вселенський Патріарх надає Московському Патріархові з дозволу право висвячувати обраного Київського митрополита. (ἔχῃ ἐπ’ ἀδείας χειροτονεῖν Κιόβου Μητροπολίτην — «мати дозвіл висвячувати Київського митрополита»). Варто зазначити, що на цій виставці одним із експонатів є також оригінал Синодального рішення 1686 року. Однак, незважаючи на цей факт, цілком очевидно, що митрополит не знає його змісту. Він вибірково подає історію, вилучаючи церковний текст із його історичного контексту, і намагається представити певне тлумачення як єдину можливу істину. Таким чином, він намагається перетворити церковну історію на інструмент для підтвердження сучасних церковних або політичних позицій. Однак Синодальний акт існує. І якщо прочитати його повністю та уважно, картина виявляється значно складнішою, ніж та, яку нам представляють. Continue reading
РОСІЯ ЯК «БОГОМ ВСТАНОВЛЕНА ІМПЕРІЯ?»: БОГОСЛОВСЬКИЙ АНАЛІЗ ОДНІЄЇ ІДЕОЛОГЕМИ
І. Вступ
Останніми роками в російському церковному та навколоцерковному середовищі дедалі частіше лунають твердження про особливе богообране покликання Росії, її нібито сакральний імперський статус та особливу історичну місію. Подібні погляди висловлюють не лише політики, але й окремі православні публіцисти та блогери, серед яких Павло Граматік. Continue reading
СТРАТЕГІЯ ЦЕРКОВНОЇ ДВОЗНАЧНОСТІ НА КОРИСТЬ МОСКВИ
27 травня 2022 року, через кілька місяців після початку російського вторгнення в Україну, Синод Української православної церкви на чолі з митрополитом Онуфрієм оголосив про свою незалежність від Московського патріархату. Ця «незалежність», як було доведено, є лише віртуальною та декларативною, такою, що не існує на практиці. Щороку в одну й ту саму дату скликається засідання Синоду цієї структури на згадку про згадану «незалежність». На останньому засіданні Синоду, що відбулося кілька днів тому, архієпископ Сильвестр (речник УПЦ) вкотре наголосив, що Українська православна церква існує як цілком незалежна церква і підтримує євхаристичне спілкування з іншими помісними церквами. Ця заява намагається консолідувати образ нібито цілком незалежної української церковної реальності, не відповідаючи на основне питання: яким саме є канонічний статус цієї церкви? Оскільки реальність залишається незмінною. Ця Церква не отримувала Томос про автокефалію, не приєднувалася до іншої церковної юрисдикції і ніколи не оголошувала про розрив євхаристичного спілкування з Московською патріархією. Вона лише оголосила про вилучення зі свого статуту певних положень, що показували її залежність від Московського патріархату, та проголосила «повну автономію та незалежність». По суті, вона ретельно уникала будь-якого чіткого канонічного розриву з Московським патріархатом. Continue reading
ПРИЗАБУТА І НЕДООЦІНЕНА ПОСТАТЬ: ІЄРОМОНАХ ЕММАНУЇЛ ВОРОБКЕВИЧ (1863–1908)
Євген (Еммануїл) Воробкевич (1863–1908) – український церковний діяч, педагог, публіцист, дослідник церковної музики та літератури. Поєднував душпастирське служіння з науковою та публіцистичною діяльністю. Continue reading
ЩО ОЗНАЧАЄ, ЩО ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ Є «ПЕРШИМ СЕРЕД РІВНИХ»?
Багато православних християн знають, що Вселенський Патріарх є «першим серед рівних», але багатьом важко пояснити, що це насправді означає. Це поширене позначення коріниться в православному розумінні природи Церкви, а також її єдності та влади — розумінні, яке виникла у самих святих апостолів і вірно відображається в Церкві й донині. Continue reading
УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ ТА ХРИСТИЯН БУДУТЬ СУДИТИ? ДЕЯКІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЩОДО ЗАКОНУ «ПРО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ АНТИСЕМІТИЗМУ В УКРАЇНІ»
У вересні 2021 р. Верховна Рада України прийняла сумнозвісний закон «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» [1], а, 14 квітня 2026 р. Президент Володимир Зеленський підписав Закон №2037-ІХ «Про внесення зміни до статті 161 Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні»» [2], що запроваджує кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму. Ми не будемо черговий раз пояснювати, що цей закон брутально суперечить Конституції України (зокрема, ст. ст. 8, 21, 24), а також, обговорювати необґрунтовану жорсткість кримінальної відповідальності (від 5 до 8 років ув’язнення), яка практично прирівняна покаранню за ненавмисне вбивство (ст. 119 Кримінального кодексу передбачає покарання у вигляді обмеження волі на 3–5 років або позбавлення волі на той самий строк) та навмисне вбивство (ст. 115 КК України передбачено суворе покарання: від 7 до 15 років позбавлення волі). Зосередимося на декількох моментах: “радянський” стиль; дуже загальні положення, через які можна підвести під кримінальну відповідальність практично будь-яку людину, зокрема науковців; що загрожує всім вірним християнських конфесій в Україні. Continue reading
ЩОДО ПОРУШЕНЬ ГРОМАДЯНСЬКИХ ПРАВ ТА ПРАВ ЛЮДИНИ У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ: ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРАВОСЛАВНИХ ХРИСТИЯН
Ми підписуємо цього листа як православні християни, які є свідками шокуючого зсуву, за часів адміністрації Трампа, від демократичних норм, міжнародного права, прав людини, громадянських прав та релігійної свободи. Це не партійні занепокоєння. Швидше, це дії, які, здається, порушують фундаментальні та широко визнані норми, цінності та стандарти людської гідності. Continue reading
ВІРА ПІД НАГЛЯДОМ: ПРАВОСЛАВ’Я ДЛЯ РОСІЇ – ЦЕ ЩЕ ОДИН ВИД ЗБРОЇ
Нещодавня кампанія з дискредитації Святішого Вселенського патріарха Варфоломія, розпочата Службою зовнішньої розвідки Росії (СЗР), вкотре підтверджує, що Кремль і Московський патріархат діють у повній згоді, використовуючи релігію для досягнення своїх геополітичних цілей та обливаючи брудом першого серед рівних в Православній церкві. Continue reading