Tag Archives: чернече життя

ЧЕРНЕЦТВО ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ЕПОХИ

Posted on by

Від редакції: Стаття відомого російського дослідника Г.М. Запальського розповідає про спроби реформування чернечого життя в Російської Православної Церкві у початку ХХ ст., особливо після лютовської Революції. Вона розвінчує сучасний міф Московського Патріархату про «розквіт російського чернецтва» у ХІХ – початку ХХ стст. саме через кількість монастирів та ченців, при чому, як підкреслює автор, реформа не здійснена і до сьогодні…

Зовнішні характеристики російського чернецтва передреволюційного часу виглядали оптимістично. Число монастирів, жіночих громад і їх насельників швидко росло, причому з прискоренням. У 1914 році налічувалося 1025 монастирів і громад і майже 95 000 ченців. Множилося число шкіл, лікарень, богаділень і інших закладів при обителях. Дуже великим був приплив паломників в монастирі. Після революції все це дало привід багатьом говорити про відродження або розквіт російського чернецтва в XIX – початку XX століття. Про це до сьогодні пише багато російських і зарубіжних дослідників. Continue reading →

ЧЕРНЕЧЕ ЖИТТЯ ЯК ПОКАЗНИК ДОСКОНАЛОСТІ

Posted on by

З виникненням чернецтва, в Церкві з’явився особливий спосіб життя. Однак це не означає, щоб була створена одночасно і нова етика. У Церкві немає окремої етики для мирян і окремої для ченців, подібним же чином Церква не робить відмінностей між двома цими категоріями людей відносно їх зобов’язань перед Богом. Християнське життя загальне для всіх. Загальною ознакою всіх християн є «бути і називатися Христовими»[1]. Тобто, своє буття і ім’я вони зводять до Христа. А це означає, що справжнім і правдивим християнином може бути названий тільки той, хто в своєму житті і поведінці спирається на Христа. Однак чинити так, живучи в миру, виявляється важко. Continue reading →

СТАРЕЦЬ ЙОСИП ІСІХАСТ І ВІДРОДЖЕННЯ СВЯТОГІРСЬКОГО ЧЕРНЕЦТВА

Posted on by

Відродження афонського чернецтва, яке спостерігається в даний час, стало фіксуватися статистично на початку 70-х років. Статистичне дослідження, проведене в липні 1972 року, показало, що загальна кількість ченців на Афоні досягло 1.146 чоловік. Це на одиницю перевищує число ченців, вказане в минулому 1971 журналом Irenikon [1], який публікує періодичні статичні дані афонського чернецтва. З тих пір постійне зменшення числа ченців афонської спільноти змінилося стабільним і вражаючим зростанням. Continue reading →

ПЕРШ ЗА ВСЕ, ПРИНОСИ МОЛИТВУ НЕВПИННУ, І ЗА ВСЕ, ЩО ТРАПЛЯЄТЬСЯ З ТОБОЮ, ДЯКУЙ БОГОВІ

Posted on by

Слова, що винесені в заголовок нашої статті, є цитатою зі Статуту святого отця Антонія Великого. Антоній Великий – реаліст. Його статут – це не абстрактна формула, що вигадана їм і подарована нам. Кожне його правило містить щось унікальне для чернечого життя, причому, якщо порушити хоч одне, руйнуються всі. Потрібно, за його словами, приносити молитву невпинно, але й одночасно дякувати Господу за все, що з нами трапляється. У такому поєднанні є особливий сенс, бо ці дві дії нероздільні, супроводжують один одну. Ми дякуємо Господу за все хороше, що з нами відбувається, однак, головним чином, і за все інше, бо в нашому житті не все відбувається так, як ми цього бажаємо. Наприклад, ми молимося, але нам здається, що Бог не чує нас. Ми просимо в Нього здоров’я, а хворіємо все сильніше і сильніше. Ми просимо у Господа певних життєвих благ, але не отримуємо від Нього нічого. Все нібито відбувається не за молитвами нашим. Continue reading →