ВІЗЬМИ ХРЕСТ СВІЙ…

Христос посеред нас!

Дорогі мої! Цієї третьої неділі Великого посту, коли всі ми готуємося зустріти світле Христове воскресіння, наша Свята Церква виносить на поклоніння й цілування Хрест Господній, сила якого так часто прославляється в молитвах і піснеспівах: «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо!» Тож і поговоримо про велику і нездоланну силу хреста животворящого взагалі, і особливо на цю неділю, яку називаємо Хрестопоклонною, бо цієї неділі вірні діти Церкви Христової, які проходять поприще посту в терпінні й борінні зі своєю многоликою в пристрастях плоттю людською і з дияволом, який особливо під час посту намагається їх розпалювати, – яскраво уявляють собі велич страждань Ісуса Христа, що їх Він витерпів заради нашого спасіння. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ НИСЬКИЙ ПРО БЛАЖЕНСТВА (СЛОВО 5)

«Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» (Мт. 5:7)

Святитель Григорій Ниський, розмірковуючи, над даною заповіддю блаженства, підкреслює: «З багатьох місць Богонатхненного Писання, ми довідуємося, що святі мужі милостивою називають Божу могутність. Давид у піснеспівах, Іона у своєму пророцтві, Мойсей у багатьох місцях свого законоположення називають Бога милостивим». Отже милостивий Бог заповідає і нам, прикрашеним властивістю Божою, наслідувати Його. Ми повинні набути властивість Божу – блаженство, досягнувши того, чим Божество називається. «І чи не найбільш блаженно людині називатися і стати тим, чим за Свої діла називається Бог?» Бог – милостивий, і милості Його не має меж або умов: «Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме. Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам. Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його» (Пс. 102:8-11). Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ НИСЬКИЙ ПРО БЛАЖЕНСТВА (СЛОВО 4)

«Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться» (Мт. 5:6)

Щоб підтримувати свої фізичні сили, людині потрібна їжа, якою подаються нам сили і енергія. «Бо, – за словами святителя Григорія Ниського, -  неможливо людині ні бути сильною без достатньої їжі, яка підкріплює її сили, ні насититися їжею, не споживаючи її, ні харчуватися нею без бажання їжі. Христос сорок днів пробувши без їжі, «потім зголоднів» (Мт. 4: 2). Так, коли хотів, давав єству час робити своє. Але винахідник спокус, як тільки дізнався, що і в Ньому сталася ця неміч голоду, радив задовольнити бажання камінням, тобто побажання природної їжі звернути до неприродного, бо каже: «Скажи, нехай камінь цей перетвориться на хліб» (Мт. 4:3), – це і донині говорить він тим, які спокушаються своїм власним бажанням, і, кажучи так, найчастіше переконує тих, які споглядають на нього, готувати собі їжу з каменів. З каменів їдять хліб ті, які готують собі дорогі та пишні трапези з користолюбства та неправди. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ ПАЛАМА: ДВІ ПАРАЛЕЛЬНІ ЕПОХИ

І. Історичні рамки

Свято, що здійснюється у другу Неділю Великого посту, пам’ять свт. Григорія Палами, який жив в критичний історичний період (1296-1359), дає підставу думати, що вчення цього Святителя вельми актуально, оскільки XIV століття має багато спільного з нашим часом. Звичайно, його вчення – не його власний винахід, оскільки в ті буремні часи він висловлював вчення Православної Церкви.

Саме тоді з’явилися три жахливих ворога, які придивлялися до територій Римської імперії і прагнули змінити її культурне життя. Continue reading

ПРАВОСЛАВ’Я, СВІДЧЕННЯ ТА ЖЕРТВА

У першу неділю Великого посту наша Церква торжествує. Православ’я святкує свою перемогу. Живі і вже відійшли до Господа, Церква Небесна, переможниця і Церква Земна, войовнича – все Тіло Христове наповнене духовним радістю. Ця перемога описана в «Синодику Православ’я», який промовляється під час літанії з винесення святих і священних ікон. Саме там нашому духовному погляду відкривається, що таке Православ’я. Це не ідеологія та не якась «соціальна система» або філософія, не політика світу цього, яка здобула перемогу та відзначає розгром своїх супротивників. Ні! Православ’я – це новий спосіб життя й існування, це ЖИТТЯ У ХРИСТІ, яке увійшло в історію завдяки Втілення Вічного Слова Божого. Continue reading

ЛІКУВАЛЬНИЙ ШЛЯХ ПОКАЯННЯ

а) У період Пісної Тріоді Церква поступово допомагає християнам піднятися на духовну драбину Великого Посту та підготуватися до Пасхи Хреста і Воскресіння. У цей час робиться істотний акцент на християнський аскетичний подвиг, молитву, відновлення смиренності, покаяння, тверезість і божественну печаль. Continue reading

ДОРОГОЮ ВЕЛИКОГО ПОСТУ…

На початок Великого посту, як правило ми читаємо, слухаємо чимало повчань, майже одного і того ж самого змісту. У церковному середовищі ми налаштовані на те, щоб «поститися постом приємним». До цього нас наставляє атмосфера в храмі увечері прощенної неділі, весь перший тиждень Великого посту, коли ми всі заглиблено молимось, слухаючи канон Андрія Критського. Однак згодом через тиждень всі наші бажання подвизатися у пості десь щезають, а молитва слабне. Ні, я далекий від того, щоб ствердно сказати, що ми перестаємо себе утримувати від їжі тваринного походження, ми й далі постимося, і багато хто з нас саме так чинить, але ж піст це не тільки їжа. Згадаймо, що на другий тиждень посту, ми вже не такі заповзяті до молитви, до того, щоб слізно оплакувати свої гріхи, взагалі думати про подвиг посту так, як ми цього хотіли на початку Святої Чотиридесятниці. «Розслаблення – це звичайний стан душі і тіла, всієї людини», – скажете ви і будете в цьому мати рацію. Continue reading

КАТЕХИТИЧНА ГОМІЛІЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА ПОЧАТОК СВЯТОГО І ВЕЛИКОГО ПОСТУ 2020 РОКУ

Варфоломій

Божим Милосердям Архієпископ Константинополя-Нового Риму і Вселенський Патріарх

До всієї повноти Церкви

Благодать, милосердя та мир від нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа

Разом з нашою молитвою благословення і прощення буде зі всіма вами

Ми співаємо гімни подяки Богові любові, коли ми знову входимо у Святий і Великий піст, на арену подвижницької боротьби, посту та стримання, пильності та духовної усвідомленості, оберігання наших почуттів та молитви, смиренності та самопізнання. Ми розпочинаємо нове і благословенне паломництво до Святої Пасхи, яка «відкрила для нас ворота раю». У Церкві і як Церква, коли ми бачимо Воскреслого Господа слави, ми всі разом їдемо шляхом обожнювання благодаттю, яка веде до небесних благ, «підготовлених Богом для тих, хто любить Його» (1 Кор. 2:9) Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ ПАЛАМА: ОМІЛІЯ XV У ВЕРБНУ НЕДІЛЮ

«У час благоприємний Я почув Тебе, й у день спасіння допоміг Тобі» (Іс.49:8), сказав Бог через Ісаю. Тому добре буде сьогодні звернути увагу  до вашої любові слова апостольські: «Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння: відкиньмо діла темряви i зодягнемось у зброю світла. Як удень, будемо поводитися благопристойно»(2 Кор.6:2; Рим.13:12-13), – бо наближається пам’ять спасительних Страстей Христових, наближається і нова, і велика і духовна Пасха, пальма (переможна нагорода) за безпристрасність, початок майбутнього століття. Це сповістив Лазар, що встав та вийшов з пекла; за єдиним велінням та слову Божому, що має владу над життям і смертю, чотириденного повстав із мертвих. І, за натхненням Божественного Духа, діти і незлобивий народ передоспівують Того, Хто від смерті, зводить душі з пекла, дарує вічне життя душі і тіла. І якщо хто бажає життя і хоче бачити добрі дні, «Хто з людей бажає жити і бачити дні благі – стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі. Ухиляйся від всього злого і роби добро» (Пс.33:13-15). Continue reading

ПРОПОВІДЬ У ЛАЗАРЕВУ СУБОТУ

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Ось і добігає до завершення дорогі браття і сестри святий піст, час молитви, час стримання, покаяння час споглядання нами віруючими людьми серед храму святої Голгофи, розп’ятого Христа, який ось-ось уже скоро звершить на ньому цю велику таємницю хресної смерті, таємницю входження в смерть заради нашого з вами спасіння!

Але перш ніж ми вступимо у Страсний тиждень, Церква запрошує нас у Віфанію, яка знаходилася недалеко від Єрусалиму. Там жили, як нам каже Свята Євангеліє, друзі Христа: Лазар і дві його сестри – Марфа і Марія. Господь часто приходив до них в будинок, де охоче зупинявся, де знаходив омиротворення. Церква звертає нашу увагу на те, що в Господа були друзі. Так, Він – Син Божий – став істинною і досконалою Людиною. І в ці останні дні, напередодні Пасхи, коли ворожнеча проти Нього виявлялася усе більш відверто, коли вже готувалося Його вбивство, то ці друзі у Віфанії були Йому, особливо дорогі. Continue reading