СВЯТІ ЙОАКИМ І АННА: НАЙБІЛЬШ ЩАСЛИВІ БАТЬКИ

Найщасливішими батьками всієї людської історії стали Йоаким і Анна. Так їх оспівує Церква: «О щаслива пара, ви перевершили всіх батьків, оскільки дали життя Тієї, Хто вище всього творіння» (славослів’я вечерні 9/22 вересня. Таким чином, Йоаким і Анна стали найщасливішими з батьків, бо дали життя прекрасному і найсвятішому чаду – Богородиці, яка перевершує все творіння. Якщо на одній чаші ваги виявиться весь світ – всі зірки, всі люди і всі святі, а на іншій – Богоматір, то переважить остання. Continue reading →

БОГОРОДИЦЯ І СУЧАСНЕ АФОНСЬКЕ ЧЕРНЕЦТВО

Поза всяким сумнівом, Богородиця є найбільш смиренною, найбільш чистою, найбільш скромною, найпрекраснішою й найсвятішою жінкою цього світу. Вона стала Матір’ю Бога і всіх людей. Її смиренність було істинною, чистота – винятковою, простота з’явилася її прикрасою, а безмовність перевершила б самим звуком проповідь. Її святість була очевидна для всіх. Її непорочна покора, дівоцтво, що пронизує всю її сутність, виняткова скромність і безмежна безмовність всього Її життя стає  повчальними прикладами для кожного з нас. Continue reading →

ЩО Є СВЯТІСТЬ?

Для людини, яка має хоча б мінімальну зв’язок з Церквою, звично повторюване тут поняття – слово «святий». Людина постійно чує це слово на всіх богослужіннях. Тропарі повторюють у всіх часах і особах дієслово «освячувати» і іменник «освячення», а під час читання уривків з Апостола християнин з подивом чує звернене нього виголошення «святі брати». Continue reading →

СВЯТИЙ ІОАН ПРЕДТЕЧА І МИ

Сьогодні наша Церква святкує день Усікновення чесної голови святого Іоана Предтечі. Церква вводить цю трагічну подію в святковий цикл і здійснює в цей день Євхаристію, щоб показати свою радість. Це особлива подія для кожного віруючого будь-якої епохи, який хоче істинно жити у Христі. Багато чого було написано і сказано як про Предтечу, так і про сьогоднішнє свято. Ми висловимо тут своє міркування.

Святий Іоан був пророком. Пророком в тому сенсі, що відкривав людям Христа і Його волю тут і зараз, а не в прийдешньому майбутньому. У дні життя пророка його особиста присутність мала величезне значення. Свідчення про нього досить бідно представлені в Новому Завіті, проте вони виявляються достатніми, щоб дати уявлення про його особистість і діяння. Continue reading →

АСКЕТИЧНЕ УСАМІТНЕННЯ І ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО

Природно, що тверда позиція аскета по відношенню до людського спілкування викликає в душі людини епохи технічного прогресу неоднозначну і часто суперечливу реакцію.

І, насамперед, сучасна людина, що невпинно осуджує непохитну життєву позицію аскета, можливо, відчує велике здивування, якщо проаналізує свою власну товариськість. Тому що, як було відкрито психологією, все, чому людина противиться, все, що вона наполегливо заперечує, йде корінням в її власний внутрішній світ. Агресія, як нав’язлива ідея, підтверджує внутрішню схильність людини до того, проти чого вона повстає. Таким чином, наскільки б природною в очах сучасного людини не уявлялася сувора самітність аскетичного життя, настільки й виявляється глибокий зв’язок людини з цієї самітністю. Тому ми можемо задатися питанням: коли сучасна людина критикує аскетичну тишу, то чи означає це, що одночасно вона засуджує і власну самотність, яка несвідомо прихована в глибинах її людської сутності? Continue reading →

УСПІННЯ БОГОРОДИЦІ – ПЕРЕХІД ДО ЖИТТЯ

Всякий раз, святкуючи Успіння Пресвятої Богородиці, ми ніби знову зустрічаємо Великдень, на цей раз літній. Великдень для нас готує Діва Богородиця – славний перехід від смерті до життя. Друга Пасха – воістину свята, непорочна, животворяща для людського роду, так як сьогодні «перемагаються закони природи».

«Як може джерело життя йти до життя через смерть?» – вигукує святий Іоан Дамаскин. Смерть «Життядарчої Матері» Господа перевершує саме поняття смерті, і тому іменується не смертю, але «Успінням», «святим Спокоєм» і переходом до Бога. Навіть якщо ця подія називаються смертю, смерть ця – Живоносна, оскільки переносить до безсмертного небесного життя. Continue reading →

УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Свято Успіння Пресвятої Богородиці, що відзначається християнським світом 15/28 серпня, є найбільшим з свят, встановлених Церквою для прославлення Матері Господньої, так званих Богородичних свят. Можливо, воно також є і найдавнішим. Перші свідчення про нього сходять до V ст., Приблизно до епохи скликання III Вселенського Собору в м. Ефесі (451 р), що прийняв догмат про те, що Пречиста Діва може іменуватися Богоматір’ю та викликав підйом в прославленні Пресвятої Богородиці. По всій видимості, спочатку свято відзначалося в Єрусалимі 13 серпня і лише потім було перенесене на 15 число того ж місяця. Свято було присвячено в цілому прославленню Пресвятої Богородиці, без зв’язку з подіями навколо Її Успіння і називався «День Богородиці Марії». Continue reading →

ПРЕОБРАЖЕННЯ СПАСИТЕЛЯ

Преображення Спасителя займає центральне місце в Православній Церкві і богослов’ї. Це подія, яка відкриває славу Церкви і віруючих. Це свідчення нового стану світу, яке починається з появою Христа в історії.

У момент Преображення Христос показує, що під людською природою ховається нестворена слава Його Божественності, долучаючи до цієї нествореної славі оточуючих Його людей. Continue reading →

КРАСА СПАСЕ СВІТ – СВЯТОГОРСЬКЕ ВЧЕННЯ

Ікона Божої Матері Брамниця (Іверська), скит святої Анни, Свята Гора Афон, 1965 рік

Коли мова йде про красу не просто як про зовнішню привабливість і не як про миттєву естетичну категорію, а як про силу, покликану спасти світ, то ми повинні прислухатися до того, що нам говорить про це самим своїм існуванням і своїм життям Свята Гора Афон, яка недарма називається вертоградом Пресвятої Богородиці і горою Преображення.

Пресвята Богородиця, згідно з церковним вченням, є Пречистою і Благословенною дочкою, «прикрашеною красою чеснот», що сприйняла «світоч Духа», «прекрасна велич» (Боголюдини Христа), яка «всесвіт прикрашає». Continue reading →

ПРО ОСВЯЧЕННЯ ПЛОДІВ

«Багато людей святкують свята і знають їхні назви, але не знають причин їх встановлення».

Свт. Іоан Златоуст.

Коли людина заходить до храму її серце пронизує відчуття, що Церква, богослужіння в храмі, храмовий інтер’єр не від світу цього, – це «небо на землі». Переступивши поріг храму у людське серце проникає відчуття того, що вона в Домі Бога. І що Бог є. І що головне в житті – це віра. Бог хоче, щоб Його пізнавали «усім серцем і розумом», свідомо, що інтелект – не ворог віри. Continue reading →