Не секрет, що в розпалюванні сепаратистських настроїв, окрім комуністів та регіоналів, помітну роль відіграли представники духовенства УПЦ. Її клірики не лише виступали з відповідними сепаратистськими проповідями, а й деякі з них брали безпосередню участь у бойових діях на боці проросійських сепаратистів. Сказати, що це були окремі непорозуміння, було б лукавством. Тим більше, що з боку керівництва УПЦ ми так і не почули чіткого засудження ні сепаратизму, ні тероризму. Деякі клірики цієї Церкви навіть сьогодні дозволяють собі демонструвати відверту підтримку терористів-сепаратистів. І це не обов’язково в Донбасі, який стікає кров’ю. Зовсім недавно в Київській області один зі священиків УПЦ закликав молитися за «ополченців» Донбасу, а його собрат на Житомирщині відмовився відспівувати вбитого воїна АТО, мотивуючи це тим, що той воював проти «наших братів». Навіть на Волині при негласній підтримці духовенства УПЦ проводяться «антивоєнні акції», на яких закликають любити Росію. А які чутки поширюються серед «низових активістів» цієї Церкви! Одна з останніх таких чуток — це те, що Порошенко — масон. Хоча нинішній Президент України — вірний УПЦ. Continue reading
Tag Archives: аналітика
ПАТРІАРХ, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ ТА СОЧЕВИЧНА ЮШКА
Не можу мовчати» – назва знаменитої статті Льва Толстого, що була опублікована закордоном у 1908 році і нелегально поширювалася в Росії до 1917 року. У цій статті російський письменник висловив різкий протест проти страт при уряді Столипіна і назвав вбивцями всіх, хто брав участь у цьому державному насильстві. В епоху «візантійської симфонії» публікація подібного роду тексту будь-яким російським журналом навряд чи представлялася можливою в силу суворої політичної та церковної цензури. Однак ні цар, ні Святіший Синод Російської Церкви не хотіли прислухатися до голосу письменника. Столипін був убитий в 1911 році. У 1917 р. владу захопив Ленін і оголосив відкриту війну російської Церкви. Continue reading
ПРО МАЙДАН
Писати аналітику, а тим більше богословські рефлексії з приводу того, що відбувається на Київському Майдані, зарано. По-перше, все швидко змінюється і за одну ніч Майдан може стати іншим або його може не стати взагалі. По-друге, для якісної рефлексії на подію, тим більш таку як Майдан, треба щоб пройшов якийсь час. Але вже зараз можна сказати, що незалежно від подальшого розвитку подій Майдан змінив країну, суспільство, і змінив стосунки українських церков і українського суспільства.
В Європі нацизм і Голокост змусив церкви докорінно переоцінити свої стосунки із державою та суспільством. Народилася навіть окрема галузь богослов’я – політична теологія як реакція здебільшого на німецький тоталітаризм та Другу світову війну. В Україні ані гоніння на Церкву від більшовиків, ані Голодомор, ані сталінські репресії, ані війна, ані Хрущов, ані звільнення Церкви від атеїстичного тиску та одразу ж її розділення на ворогуючі групи не спричинили чогось подібного, хоча за масштабами ці трагедії не менші, аніж Голокост. Проте Майдан має шанси стати початком процесів, коли будуть переоцінені стосунки Церкви, держави і суспільства, а українські церкви по-іншому оцінять самі себе. Ось саме про це моя коротка репліка. Continue reading