ПРИКЛАДИ ПОКАЯННЯ У СВ. ПИСЬМІ НОВОГО ЗАВІТУ

Хто щиро усвідомлює ушкодження своєї природи, розлад душі, свою гріховність, провину перед Богом, той не може довго залишатися спокійним спостерігачем свого жалюгідного стану. Через небезпеку загибелі в такому стані, грішник робить все можливе, щоби вийти з гріховного стану, від темряви гріховної повернутися до світла Божого.

Найглибшу і найпотаємнішу скорботу породжує в людині думка, що людська взаємна любов у порівнянні з невичерпною любов’ю Господа, є нікчемною, що вона любить Господа занадто слабко. Любов, яка є спів розмірною до почуття нашої провини і милосердя Божого, є ідеєю істинного покаяння. Без неї покаяння не може ані очистити наших гріхів, ані виправити наше життя, ані примирити нас з Богом. Але, наприклад, архієпископ Антоній Храповицький стверджує, що в людському житті не все дихає любов’ю, але все закликається до любові Христом [Храповицкий А, архиеп. Полное собрание сочинений. Т.2. - СПб., 1911.  с.345].  Continue reading

ТОРЖЕСТВО ПРАВОСЛАВ’Я

Під час сьогоднішнього свята Неділі Православ’я і світлого торжества вшанування священних ікон ми співаємо:

День радісний і веселістю сповнений настав нині: сяйвом бо істинних догматів палає і сяє нині Церква Христова, прикрашена встановленням ікон святих і сяйвом образів, і утверджується богошанована однодумність вірних. (Хвалітні стихири ранній)

Вельми небезпечна єресь іконоборства, яка хвилювала Святу Церкву протягом майже цілого століття була найтяжчою образою проти священних ікон, догматичного вчення нашої Церкви і Православного Передання. Тому сьогодні наша Церква урочисто і святково оспівує: Continue reading

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННОГО СЕРАФИМА, МИТРОПОЛИТА ПИРЕЙСЬКОГО (ЕЛЛАДСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА) У НЕДІЛЮ ПРАВОСЛАВ’Я 2017 р. Б.

Мої улюблені і милі діти,

Сьогодні Перша Неділя Посту, в яку наша Церква урочисто і світло святкує перемогу Православ’я, не тільки над єретиками, але над і давні і сучасні іконоборців, гонителями християн, і над всякими древніми і новими єресями і єретиками. Continue reading

ЩО Є ІСТИННИЙ ПІСТ

У сьогоднішньому євангельському читанні нова справедливість протиставляється старій. Після милості і молитви Господь переходить до протиставлення поста в його істинній і непідробній формі посту «лицемірів». Тема посту вже з часів пророків була предметом обговорення благочестивих юдеїв. Continue reading

ПРОПОВІДЬ ПРО ПІСТ І ОБОВ’ЯЗОК ПОКАЯННЯ НА ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Дорогі браття і сестри! У церковних піснеспівах Великий Піст називають матір’ю чистого серця, матінкою цноти, висвітлювачем гріхів, проповідником покаяння». За вченням Церкви ми знаємо, що святий піст, очищає, відмиває нас від гріховного бруду, від гріховної скверни і голосно кличе: не гріши! Бо ми, грішні, не знаємо ні дня, ні години, коли смерть забере нас з цієї «долини плачу» та поставить перед справедливим Суддею на Страшному суді. З чим же ми станемо перед Господом Богом? Яку відповідь дамо Судді? Continue reading

ЧИ ІСНУВАЛИ «ВІЛЕНСЬКІ МУЧЕНИКИ»? ДО ІСТОРІЇ АГІОГРАФІЇ КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Сьогодні, коли Київське Православ’я жадає звільнення з духовного полону Московського Патріархату, час переглянути і деякі сумнівні пам’яті, що були нам накинута для політичних цілей.

На наш погляд, однією з таких пам’ятей є і пам’ять «віленських мучеників» (Антонія, Іоанна, Євстафія), яких нібито покарав Великий князь Ольгерд за приналежність до «православної (християнської) віри» 1347 року Continue reading

ПРО ДУХОВНІ ТВОРИ КИРИЛА СТЕЦЕНКА

ПЕРША ЛІТУРГІЯ КИРИЛА СТЕЦЕНКА

Кирила Стеценко пише свою Першу літургію святого Іоана Золотоустого, твір масштабний і натхненний. Він виявить стрімкий поступ автора. Попри надмірну перенасиченість його тогочасного життя працею для заробітку – учителювання, регентування в кількох церквах, діяльність оглядача-рецензента оперних вистав у “Раді” – він помітний учасник культурно-громадського спілкування. А ще – автор чимраз популярніших творів, що звучали в концертах.

31 травня 1907 року Кирила Стеценко презентував протоієрею Григорію Серговському, діду дружини, Першу літургію з відповідною присвятою. Це – знаменна подія на творчому шляху композитора: окреслено музичну концепцію, знайдено кореляти поєднання канону відправи з музичною драматургією. Яскравий тематичний матеріал твору, що невдовзі стане репертуарною класикою, буде довершено в Другій літургії 1910 року. Continue reading

АКАФІСТ ЗА СПОЧИН ПОМЕРЛИХ

Кондак 1

Незбагненним промислом для вічного блага світ готуючи, людям час і образ кончини Ти, Господи, визначив; прости всім відвіку спочилим усі гріхи їхні, прийми їх в оселі світла і радості, поспіши відкрити їм обійми Отчі і почуй нас, що звершуємо їх пам’ять і співаємо: Continue reading

ЧЕРНЕЦТВО ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ЕПОХИ

Від редакції: Стаття відомого російського дослідника Г.М. Запальського розповідає про спроби реформування чернечого життя в Російської Православної Церкві у початку ХХ ст., особливо після лютовської Революції. Вона розвінчує сучасний міф Московського Патріархату про «розквіт російського чернецтва» у ХІХ – початку ХХ стст. саме через кількість монастирів та ченців, при чому, як підкреслює автор, реформа не здійснена і до сьогодні…

Зовнішні характеристики російського чернецтва передреволюційного часу виглядали оптимістично. Число монастирів, жіночих громад і їх насельників швидко росло, причому з прискоренням. У 1914 році налічувалося 1025 монастирів і громад і майже 95 000 ченців. Множилося число шкіл, лікарень, богаділень і інших закладів при обителях. Дуже великим був приплив паломників в монастирі. Після революції все це дало привід багатьом говорити про відродження або розквіт російського чернецтва в XIX – початку XX століття. Про це до сьогодні пише багато російських і зарубіжних дослідників. Continue reading

ПРО НОСІННЯ І ЗНЯТТЯ КАМИЛАВКИ (КЛОБУКА)

При вході в церкву вівтар усіма ченцям без винятку повинні знімати камилавки (так часто називаються клобуки). Одягати при виході з вівтаря.

Браття, що стоять в храмі, оголюють голови в наступний час: Continue reading