Вступ
Слово «невроз» є запозиченням з французької, де névrose утворено від давньогрецького νεῦρον, тобто «нерв». Continue reading
Category Archives: переклад
ОРІГЕН ТА РИТОРИЧНИЙ КРИТИЦИЗМ
Яке відношення Олександрія чи Антіохія має до Товариства біблійної літератури? На перший погляд може здатися, що квазінаукові устремління, скажімо, критики джерел, стоять далі від екзегетичних звичок Дідима Сліпого та Феодора Мопсуестійського, ніж їхня коментаторська практика один від одного. Це був «докритичний» підхід до Біблії, далекий від тих наукових передумов, відповідно до яких зазвичай діє історична критика та її спадкоємці пізнього часу. У цьому й полягала «перевага» патристичної та середньовічної екзегези, як нам іноді кажуть: вони підходили до тексту зі смиренністю, а не з герменевтикою, яка стояла б над текстом і проти нього, беручи саме Слово Боже за зразок, який треба вивчати. Continue reading
ОСОБИСТА ЕТИКА ТА ПОЛІТИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Політику зазвичай характеризують як можливого мистецтво. Можливе не скрізь і не завжди одне й те саме, а досягається зусиллями та компромісами. Щоб політик міг продовжувати свою роботу та уникати реакцій з різних сторін, які могли б її розладити або створити ширшу соціальну шкоду чи заворушення, він вдається до компромісів. Він поводиться так, що, може, і не висловлює свою думку, але веде до рішень, недалеко від нього далеких. Таким чином, проблематика політики призводить до диференціації політичної дії та поведінки від особистої думки. Continue reading
ЛІТУРГІЧНЕ ЖИТТЯ В МОНАСТИРЯХ ТА СЕНС МОНАСТИРСЬКИХ ПОСЛУХІВ. БОГОСЛОВСЬКЕ ТА КАНОНІЧНЕ ЗМІСТ ЧЕРНЕЧИХ ОБІТНИЦЬ.
Чернецьке життя порівнюють з ангельським. Не тому, що ченці намагаються стати безтілесними. Просто їхнє служіння уподібнюється до служіння ангелів. Служіння ангелів полягає в тому, щоб славословити Бога і виконувати послухи, на які Він їх посилає.
Справа ченця – як каже преподобний Роман Солодкоспівець, – є спів Богові. В одному з кондаків преподобним сказано, що спів це має бути «розумним і милозвучним», щоб «злітати як орел у неба». Більшість свого часу монах присвячує тижневому колу богослужінь, спільному для всієї братії. Богослужіння – це не порожня формальність, щоб умилостивити Бога. У ньому ми висловлюємо свою любов і благоговіння і, тільки вкоренивши в собі ці чесноти, чернець стає причасником Божественних таємниць. У богослужінні людина вчиться занурювати себе в діяння Божі, пізнає та співпереживає Його безмежну любов. Богослужіння без благоговіння не може бути. Благоговіння передається богослужбовому настрою та створює глибинний зв’язок з Богом. Continue reading
ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА РІЗДВО ХРИСТОВЕ 2023 РОКУ БОЖОГО
+ Варфоломій
З Божої милості, архієпископ Константинополя-Нового Риму і Вселенський Патріарх до всієї повноти Церкви Благодать, милість і мир від Спасителя Христа, народженого у Віфлеємі
Високочесні брати ієрархи,
Улюблені діти в Господі,
З Божої ласки ми знову в цьому році святкуємо співом, гімном і духовною піснею Різдво по плоті предвічного Сина і Слова Божого, а саме об’явлення таємниці Бога і людства. Згідно св. Миколая Кавасили, те, що відбувається в Божественній Літургії, є «містагогією втілення Господа», а її вступна акламація «Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа» є доказом того, «що саме через втілення Господа люди Перший дізнався, що Бог є трьома особами». [1] Той самий святий Отець проголошує, що наш Господь і Спаситель Ісус Христос був першим і єдиним, хто продемонстрував автентичну і досконалу людську істоту щодо Його етосу, життя та всього іншого [2] Continue reading
ЧЕРНЕЧА ТРАДИЦІЯ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ У СУЧАСНИХ МОНАСТИРЯХ
Тема, яка мною піднімається у цієї статті, – це чернеча традиція та сучасні монастирі. Спочатку ми повинні уточнити: що ми маємо на увазі, коли говоримо «чернеча традиція», і які бувають різні чернечі традиції у різних Помісних Православних Церквах.
Можна сказати, що кожна Помісна Православна Церква та Свята Гора Афон мають свої місцеві традиції, які стосуються як пастирської, так і особливо чернечої сфери. Однак значення та зміст чернечої традиції для всіх є однаковими. Саме слово «передання» [παραδοσις] у грецькій мові означає щось, що ми «приймаємо та передаємо наступним»; це слово походить від дієслова «парадигма», тобто «беру від одного та передаю іншому». Continue reading
ВСЕЛЕНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА – СОБОР ПОМІСНИХ, А НЕ ЕТНІЧНИХ ЦЕРКОВ
Останнім часом, у зв’язку з подіями в житті Православної Церкви в Литві, Молдові та інших країнах, які раніше були окуповані СРСР, йде все більше дискусій, чи не є тенденція виходу пастви з Московського Патріархату, якщо не дивитися на політичний бік питання шкідливий для Церкви. Адже Церква це не держава та її інтереси не завжди збігаються з державними. Як можна осмислити те, що відбувається з християнської та церковної точки зору? Continue reading
ПРОМОВА ЙОГО ВСЕСВЯТОСТІ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА КОНФЕРЕНЦІЇ «ЗЛИТТЯ СУМЛІННЯ: ОБ’ЄДНАННЯ РЕЛІГІЙНИХ ЛІДЕРІВ ДЛЯ ПЛАНЕТАРНОГО ВІДРОДЖЕННЯ»
Компас сумління: Керівництво моральними діями у світі, що руйнується
Ваші Високопреосвященства,
Ваші Високоповажності,
Шановна аудиторія,
Пані та панове,
Ми збираємося тут, в Абу-Дабі, у момент колективного пробудження, щоб обговорити шляхи вирішення взаємопов’язаних глобальних криз під прапором «Злиття сумління». Усі ми, присутні, усвідомлюємо, що нашій планеті, як ніколи раніше, загрожує екологічно небезпечна людська діяльність. Наші релігійні традиції поділяють основні вчення про духовну відповідальність піклуватися про Боже творіння. Наші священні тексти наказують нам захищати наш спільний дім. Немає вищого покликання, ніж збереження святості життя на нашій планеті та умов, які роблять можливим розвиток людства. Ми повинні використати весь свій моральний авторитет для розпалювання екологічної свідомості суспільства. Continue reading
РЕЛІГІЯ ТА ГУМОР: НЕОРТОДОКСАЛЬНІ ВІДНОСИНИ?
Сказати, що релігія та гумор – дивні сусіди, означає лише одне – визнати очевидне! Однак одне не може обійтися без іншого, ці «явлення мають взаємне тяжіння» (Schweizer 2020, p.162). За словами християнського письменника та філософа Г.К. Честертона, «Життя серйозне завжди, але жити завжди серйозно – не можна. Ви можете з будь-якою урочистістю вибирати краватки, але в таких важливих питаннях, як смерть, секс і релігія, ви повинні бути веселі, інакше збожеволієте». (Цит. за Terry Lindvall, 2015). Continue reading
КАТОЛИЦЬКИЙ ДОГМАТ ПРО ТІЛЕСНЕ ВОЗНЕСІННЯ ДІВИ МАРІЇ ТА ПРАВОСЛАВНЕ ВЧЕННЯ ПРО УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Окрім догмату про «непорочне зачаття», важливе місце в маріології Римо-Католицької Церкви займає догмат про «тілесне вознесіння Діви Марії». На переконання католицьких єпископів, богословів і народу Божого, люди усвідомили неможливість визнання того, щоб святе тіло Діви Марії – живий Божий ковчег – зазнало тління. Таким чином, спираючись на благочестиву впевненість католицьких віруючих та використовуючи своє право на непогрішні визначення «ex cathedra», папа Пій XII 1 листопада 1950 року апостольською конституцією «Munificentissimus Deus» оприлюднив новий догмат про «тілесне вознесіння Діви Марії» з душею і тілом в небесну славу: «Immaculatam Deiparam semper Virginem Mariam, expleto terrestris vitae cursu, fuisse corpore et anima ad caelestem gloriam assumptam»[1], який в перекладі на українську мову означає, що «Непорочна Божа Мати, Приснодіва Марія, закінчивши шлях Свого земного життя, була взята з тілом і душею у Небесну Славу» [2]. Сам же догмат залишив відкритим питання, чи померла Пресвята Діва Марія, чи ні. Continue reading