Пам’ять 19 листопада/2 грудня
Коли преподобні отці наші Антоній , Феодосій і Никон в темній печері, як три світильника, сяяли добрими справами, гідним Стояння перед престолом Святої Трійці, приходив до них часто, насолоджуючись солодким медом слів, що виходять з вуст їх, цей блаженний Варлаам. Continue reading
Пам’ять 9 / 22 листопада
Преподобний Онисифор здійснював свій чернечий подвиг в Києво-Печерському монастирі. Він був пресвітером і мав дар прозорливості. Також був духовним батьком преподобного Спиридона проскурника.
Серед тяжких гріхів Православна Церква завжди відзначала гріх самогубства, як гріх, який приводить, у власному розумінні цього слова, до смерті «Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився» (1 Ін. 5:16). Люди, яки здійснили подібний гріх не мають вже можливості принести покаяння в ньому.
Церковні канони забороняють «приношення і молитву» за самогубців, як таких, що свідомо відмовилися від спілкування з Богом. Святитель Тимофій Олександрійський, відповідаючи на запитання про можливість поминання тих, хто свідомо позбавив себе життя, однозначно забороняє церковну молитву про них. Пізніше його відповідь увійшла в корпус правил Вселенської Церкви, як 14-е правило святителя Тимофія Олександрійського. Справедливість цього правила підтверджується духовним досвідом подвижників, які, дерзаючи молилися за самогубців, випробовували непереборну тяжкість і бісівські спокуси.
Пам’ять 7/20 березня
Святі священомученики Василь, Єфрем, Євген, Елпідій, Агафодор, Етер і Капітон несли благовістя Христове в землі Північного Причорномор’я від Дунаю до Дніпра, включно з Кримом, і засвідчили своє апостольське служіння мученицькою смертю в IV столітті в місті Херсонесі Таврійському. Continue reading
У часі коли знову іде змагання за українську мову варта звернутися до історії наших попередників, яки навіть у несприятливих умовах Російського самовладдя дбали об тим, щоб український народ мав можливість звертатися до Бога рідною українською мовою.
Автором цього молитовника є священик Іоан Геращенко, який був настоятелем Слабино – Шестовицької парафії Чернігівського уїзда. У його веденні було два храму: Різдва Пресвятої Богородиці та св. Миколая у селі Шестовица [1].
Пам’ять 10/23 лютого
Цей Божий угодник жив за князювання Святополка, який вельми гнобив киян. Господь попустив тоді половцям напасти на землю Київської Русі. На Русі настав голод і зубожіння. В цей час (XI ст.) до Києво-Печерського ігумена Іоана прийшов із Смоленська мирянин, побажавши прийняти чернецтво. Бажання його був виконано, і він був названий Прохором . Згодом його назвали «лебедником», бо він завжди замість хліба харчувався лободою. Не пив він нічого, крім води та не куштував навіть овочів. Але Господь перетворював для нього гіркоту хліба, приготованого з лободи, на пахощі осолоди, і святий угодник Божий проводив своє життя не в печалі, а у великій радості, невпинно славословлячи Господа. Continue reading
Кондак 1Вибраного Богом князя, первомученика Києва, осяяного світлом Любові Божої, Святого Оскольда, у молитвах прославляємо. А ти, що з неволі язичницької визволив Київську Русь і попровадив до Царства Христового, вимоли і для нас ласки, щоб душі наші охрестились у ріці чистої Правди і вічного Життя та пізнавши свої провини, завжди бачили і возвеличували Бога на висотах, співаючи тобі:
Радуйся, святий Оскольде, непереможний воїне Христовий! Continue reading