Кондак 1
Прийдіть, усі вірні, прославимо зішестя Святого Духа, Який із лона Отця вилився на апостолів, як води, богопізнанням покривши землю, і сподобляє живоносної благодаті усиновлення і Небесної слави тих, хто чисто приходить до Нього; Він освячує і обожує тих, хто взиває:
Прийди, Утішителю, Душе Святий, і вселися в нас. Continue reading
Кондак 1
Предвічний Царю віків і Господи, всього творіння видимого і невидимого Сотворителю, Йому ж у Святій Тройці славимому поклоняється всяке коліно небесних, земних і підземних; тому і ми, хрещені у трисвяте ім’я Твоє, хоч і недостойні, насмілюємося принести Тобі похвальні пісні; Ти ж як Творець, Промислитель і Суддя наш вислухай голос рабів Твоїх і не відверни милості Твоєї від нас, щоб із глибини душі ми взивали до Тебе: Continue reading
Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерти до життя. Істинно, істинно кажу вам, що настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі. І дав Йому владу суд творити, бо Він є Син Людський. Не дивуйтесь цьому, бо настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого; і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, – у воскресіння суду. Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний; бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Який послав Мене.
Ін. 5:24 – 30
Слава Ісусу Христу!
Улюблені брати і сестрі!
Сьогодні наша Свята Православна Церква зібрала нас для того, щоб всі ми здійснили старанну молитву про всіх спочилих батьків, братів, матерів і сестер наших. Цей день є поминальної суботою і не випадково саме в суботу Церква закликає нас на молитву за всіх спочилих православних християн. Саме в суботу Господь і Спаситель наш Ісус Христос бездиханним Своїм тілом знаходився у гробі. Але цей суботній день також іменується батьківським днем, бо молячись за упокій тієї чи іншої людини, перш за все, ми згадуємо наших батьків, які дали нам життя і виховали нас, про яких ми пам’ятаємо і про які ми молимося, підносячи старанні молитви до Господа про те, щоб Він був милостивий до них і дарував їм Своє Небесне Нескінченне Блаженна Царство. Continue reading
Католицька робота між українським народом ніколи не була українською справою. Се була завсігди робота проти-українська. Католицизм напихався між Українців силою і його впливи були для Українців завсігди руйнуючі. … Історія Українців греко-католиків, то Історія Мучеництва Українців в руках католицьких мучителів — на протязі цілих віків. Від коли ворожа рука насильством втягнула Українців в унію з Римом, від тоді вся увага Українців ішла лише на те, щоби від католицького насильства оборонятися.
прот. Василь Кудрик Continue reading
Уся Україна проти Унії
1. Насильне запровадження Унії
Успіх церковної Унії, задуманої польським урядом, веденої єзуїтами й католицькою клерикальною партією, та проголошеної на Берестейському соборі 1596 р., важено виключно з католицького погляду. Партія, яка заводила Унію, думала, що досить запевнити собі підмогу членів вищої церковної Ієрархії Православної Церкви, й релігійна новина стане міцно в українських країнах Речіпосполітої. Привикши до острої ієрархічної централізації та пасивного послуху в оправах Віри нижчих членів Ієрархії вищим, і світських — духовним властям, ультракатолицька партія в Польщі надіялась, що легко зломить Православіє за допомогою православних же Єпископів і Митрополита. І з-за такого погляду всі змагання короля, впливових шляхтичів, ревнителів Католицтва, та єзуїтів, ішли виключно до того, щоб запевнити собі підмогу членів вищої Ієрархії Православної Церкви. Continue reading
У тоталітарній державі, за самою суттю нетерпимій до будь-яких форм духовної непокори, неможливо бути «просто істориком». Адже нещадні жерці «єдино правильної» ідеології розглядають бодай найменші спроби шукати Вічну Істину (що не залежить від царів, генсеків, фараонів, тих таки корисливих жерців, ні від продажних публіцистів чи науковців), а не завзято доводити незрівнянні принади влади Великого Брата, — як свідому зраду. Ця зрада є вдесятеро непростимою і карається тим більше жорстоко, якщо історик свідомо хоче служити рідному народові, а не фантомній ідеологемі на кшталт «нової» історичної спільноти людей — радянського народу. Карається саме відданість народові, сином якого він є, взяв за критерій для оцінки героїв своїх творів. А Україна, схоже, — мало не єдина країна в світі, де офіційно вихваляють тих діячів національної історії, котрі затято служили не власній, а іншій державі (Московії, імперії Романових, СРСР), а тих, хто боронив незалежність рідної землі, — проклинають. Що може бути страшнішим і абсурднішим за це? Нації фактично викололи очі й зламали хребет. Continue reading
Книга великого українського вченого, професора Михайла Брайчевського відкриває нам новий погляд на історію хрещення Київської Русі. Ця книга була їм написана ще в 70-х роках ХХ ст., але побачила світ тільки в 1988 р. Це сталося саме через український науковий підхід радянська влада не давала ходу цієї праці. Сам професор Брайчевський, уже в часі незалежної України, казав, що навіть для видання в 1988 р. він мусів зробить у передмові певні «реверанси» в бік тогочасної комуністичної ідеології, без яких ця книга не побачила б світ. Continue reading
Пам’ять 5 червня/18 червня
Великий князь Київський Ігор Ольгович, у святому хрещенні Георгій, у 1146 році був розгромлений і взятий у полон князем Ізяславом і заточений в одному з монастирів Переяславля Руського або Південного (нині Переяслав-Хмельницький). Далеко від суєти світу цього, важко хворий, він став каятися у своїх гріхах і просив дозволити йому постригтися в ченці. 5 січня 1147 р. Б. єпископ Переяславський Євфимій постриг його в чернецтво з ім’ям Гавриїл. Незабаром він видужав і був переведений в Київський Феодорівськійї монастир, де прийняв схиму з ім’ям Ігнатій і цілком віддався чернечим подвигам. Continue reading
14 червня 2013 року керуючий Львівською єпархією УПЦ КП митрополит Димитрій (Рудюк) відвідав місто Луцьк, де зустрівся з ініціативною групою луцької інтелегенції, яка виступає за проведення канонізації борця за Православну віру, мученика Данила Братковського, якого у 1702 р. стратила польська влада. Continue reading
П`ятсот літ тому, 25-29 травня 1453 року трапилася велика всесвітня трагедія, яка потрясла всім світом, — упала Візантія. Упала мати Православія, упала колиска Християнства. Упала найкультурніша в світі держава, а давніше — наймогутніша. І з того часу запанували на Сході мусульмани турки, а все це страшною трагедією відбилося по всьому слов`янському світі, а в тому й Україна була дошкульно вдарена, а особливо її Церква. Була це трагедія всесвітня. Continue reading