У скрутне становище потрапляють священики, коли до них звертаються з проханням звершити вінчання осіб, які прожили разом вже багато років без церковного благословення. Деякі з подібних осіб мають не лише дорослих дітей, але навіть й онуків. Природно виникає запитання: яким же чином вінчати їх? Ні чин звичайний, ні чин вінчання другошлюбних не підходить. У даному випадку доречно використати Чин благословення подружжя, що прожило багато років без церковного благословення Continue reading
Category Archives: Статті
ПРЕПОДОБНА ДОСИФІЯ, ЗАТВОРНИЦЯ КИТАЄВСЬКА, КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКА
Досифія Київська (в миру – Дар’я Тяпкина; 1721 – 25 вересня 1776) – православна свята, шанована у лику преподобних. Здійсняла свій чернечий подвиг XVIII столітті в Києво-Печерській лаврі під ім’ям рясофорного ченця Досифія.
Народилася Дарина в сім’ї рязанських дворян Тяпкинів в 1721 році. Коли Дарині було два роки батьки її відвідали святі місця Трійце Сергієвої лаври і по дорозі зупинилися у Вознесенському монастирі у стариці Порфирії, бабусі преподобної, яка незадовго до того вирішила присвятити решту свого життя Богові. За наполяганням Порфирії, Дарина залишилася у неї, і перебувала в благодатних стінах монастиря до дев’яти років. Порфирія старанно виховувала онуку, прищеплюючи їй християнські чесноти: смиренність, відсутність прагнення багаття, послух, любов до ближнього. В результаті коли батьки забрали доньку в сім’ю, Досифія, що вже відчула до того часу радість спілкування з Богом у слухняності і покаянні не змогла ужитися з вдачами дворянського життя. У акафісті преподобної говориться: «Радуйся, бо солодкість послуху раніше спокус світу цього пізнала» (Ікос 1). Воістину по чистоті помислів і вчинків Досифію можна порівняти з Великомучениці Варварою, яка теж твердо зберегла свої переконання під натиском цього світу. Переселенню в батьківський дім Дарина була зовсім не рада . До шістнадцяти років вона зберігала в сім’ї подвижницький дух: спала на дошці, була чужа розваг своїх рідних і ніколи не ходила на бали та інші світські зборі, не вживала запропоновану їй їжу, а харчувалася набагато скромніше. Зрештою, під загрозою видачі заміж їй довелося втекти з дому і в шістнадцять років вона залишила батьківський дім і пішла до Москви у пошуках монастирського притулку. Continue reading
ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ 15-Ю ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Улюблені брати і сестри, сьогоднішнє Євангеліє розкриває нам головну заповідь Христову: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе. На цих двох заповідях увесь закон і пророки» (Лк. 10, 27; Мт. 22, 40).
Але, для повного розуміння всієї повноти почутого сьогодні Євангелія, варто нам осунутися в повчальну силу Біблійної історії. Continue reading
ДЕЯКІ ДУМКИ ВІДНОСНО ОДНОГО МАТЕРІАЛУ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННІ «ОСТРОВ»
Днями в інтернет-виданні «Остров» з’явився наступний матеріал «Кужель рассказала, что старцы против Януковича псалом с проклятиями читают». Він викликав не аби яку дискусію в коментарях на сайті, тому хочу висказати і своє міркування священика
Кілька психічно хворих людей вирішили зганьбити покликання монаха Православної Церкви та підло, із пітьми свого безумства і ненависті, накласти прокляття на діючого Президента України, його рідних та близьких. Continue reading
БЛАГОВІРНИЙ КНЯЗЬ ІГОР ОЛЬГОВИЧ, ЧЕРНІГІВСЬКИЙ, КИЇВСЬКИЙ
Благовірний князь Ігор Ольгович, у хрещенні Георгій, у чернецтві Гавриїл, здійснював свій християнський та чернечий подвиг у ХІІ столітті.
Середина XII століття була для Київської Русі скорботним часом безперервних міжусобних воєн за Київське князювання двох князівських угруповань: Ольговичів і Мстиславичів. Святий Ігор волею Божою вступив у боротьбу за Київське князювання, мученицьким подвигом повинен був спокутувати спадкоємний гріх князівських усобиць. Continue reading
ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ «ПОДИВИСЬ НА ПОКОРУ МОЮ»
Пам’ять 16 / 29 вересня
На іконі «Подивись на покору мою» Пресвята Богородиця зображена зображена сидячою і в короні. У правій руці Вона має скіпетр, а лівою підтримує Богонемовля, що стоїть на Її колінах. Богонемовля правою рукою торкається до Її щоці, а в лівій тримає невелику кулю- символ влади над світом.
Вперше ікона Божої Матері «Подивись на покору мою» явилась в 1420 році на Кам’яному озері у Псковській області, близько міста народження святої Київської княгині Ольги. Ця подія відбулася в розраду і підбадьорення псковичів в період великого лиха, «морової пошесті» (голоду та епідемії), яке вибухнуло тоді в Псковської землі. Тоді з правого ока Богородиці почала струменіти кров. Таким чином Пречиста Діва дала псковичам знак – вона сумує про них і готова поспішити на допомогу. Continue reading
СЛОВО НА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО
Слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, – сила Божа.
1 Кор. 1:18
У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Істино, по слову Святого Апостола, дороги брати і сестри, вчора ми з вами зримо торкалися до цієї сили, ставши учасниками Воздвиження Хреста Господнього. Повз кожного з вас пропливло Животворяще Древо, винесене з Святого Святих, із земного неба, з вівтаря Господнього. Пропливло, і піднялося на висоту, і опустилося до землі, щоб знову піднятися, осіняючи всі сторони світу, щоб кожен побачив, зрозумів і відчув силу і владу цього великого знамення перемоги. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ: МІСЯЦЯ ВЕРЕСНЯ В 14-ИЙ ДЕНЬ. ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО
Царюючи в Римі, Максентій-мучитель чинив людям численні кривди, не лише християн гонячи та мучачи, але й своїх поган убиваючи та розгромлюючи маєтки їхні і над доброродними домами насилля чинячи, нечисто й живучи. І був усьому Риму вельми важкий і мерзотний через учительство своє і всескверне життя. Послали-бо римляни таємно до царя Константина, що перебував тоді у Британії із матір’ю своєю Оленою, молячи його, щоб прийшов і збавив їх од того мучителя. Константин же спершу написав до Максентія, по-дружньому дораджуючи йому: хай від такого мучеництва відійде. Він же не тільки не послухав його й не виправився, але ще гірший зробився і на самого Константина повстав, не бажаючи мати його рівним собі царем, а його-бо все римське воїнство на царство вибрало; Максентій же самовільно в Римі на царський престол зійшов хоч народ до нього не доброзволив, тільки деякі бояри зволяли, їм-бо численні дари обіцяв і почесті, а Константин згідно від усіх царем нарікся. Continue reading
ДО ПИТАННЯ ПРИЙОМУ КЛІРИКІВ ЧЕРЕЗ ХІРОТЕСІЮ
У процесі вивчення історії Православної Церкви, особливо ХХ століття, при розгляді приймання кліриків у іншу юрисдикцію, ми часто зустрічаємося з досить незрозумілим формулюванням «прийняти через хіротесію». Подібне нерозуміння спричинене тим, що сам чин хіротесіі (χειροθεσία – покладання рук, благословення) застосовується щодо чину поставлення нижчого церковного кліру: читців і співців, і, в деяких випадках, іподияконів. Continue reading
САКРАЛЬНІ ОБ’ЄКТИ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКОГО ЧОЛОВІЧОГО МОНАСТИРЯ У СКЛАДІ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПОЛЕ БЕРЕСТЕЦЬКОЇ БИТВИ»
Матеріали статті присвячені сакральним об’єктам Свято-Георгіївського чоловічого монастиря у складі Національного історико-культурного заповідника «Поле Берестецької битви». Головна увага зосереджена на Свято-Георгіївському храмові-пам’ятнику як одному із найсамобутніших витворів архітектурного модерну в Україні та Свято-Михайлівській церкві – пам’ятці вітчизняного культового дерев’яного зодчества. Continue reading