Кому слугує Болгарська православна церква – православним християнам у Болгарії чи іноземним геополітичним інтересам? Це питання знову виходить на перший план після дій Святого синоду БПЦ в останні місяці. Через своє керівництво БПЦ займає неприйнятну позицію в регіональному політичному конфлікті. Continue reading
Category Archives: Бібліотека
АПОСТОЛ ФИЛИМОН
Пам’ять 6/19 липня
Филимон був заможним християнином з міста Колоси, що навернений до християнської віри апостолом Павлом, але не в Колосах, які Павло до того моменту ще не відвідав, а в іншому малоазійському місті, можливо, в Ефесі, де Павло жив довгий час. Не тільки Филимон, а й його родина, син Архип і раб Онисим, були навернені Павлом до Христа. Цей факт підтверджується в 19-му вірші послання Павла до Филимона: «… що і ти самого себе мені винен». Филимон відрізнявся «любов’ю і вірою, яку мав до Господа Ісуса і до всіх святих», і яку незабаром показав, «заспокоївши серця святих» (Флм. 1:5-7). Continue reading
АПОСТОЛ ПЕТРО, СИЛЬНА І ПОРИВЧАСТА ОСОБИСТІСТЬ
Апостол Петро походив з Вифсаїди (Ін. 1:45) недалеко від Генісаретського озера, де він разом зі своїм братом Андрієм, який також став Апостолом, займалися рибальством. З ними були і інші два майбутніх Апостола – Яків та Іоан, сини Зеведеєві (Мт. 4:18).
У каталогах всіх Євангелій Петро спочатку іменується Симоном (Мт. 10: 2, Мк. 3:16, Лк. 6:14), в той час як інші книги Нового Заповіту називають його Симеоном (Дії 15:14, 2-е Петра 1:1). Кілька разів апостола називають Симоном Петром (Мт. 10: 2, 16:16, Мк. 3:16, Лк. 6:14, Ін. 1: 40,6: 68, 13: 6, 8:24, 18:10 ), а також Кіфой (1 Кор. 1:12,3:12, 9:5, 15:5, Гал. 1:18, 2:9, 11:14). Continue reading
УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ Й КОЗАКИ ПРО БЕРЕСТЕЙСЬКУ УНІЮ
Дехто вважає, що Берестейська унія 1596 р. не встановлювала, лиш відновлювала церковну єдність, та що так її сприймали тодішні мешканці теперішньої України й Білорусі. Чи справді це так? Безперечно, ні, бо майже всі наші видатні історики (і не тільки вони) діаметрально інакше висвітлюють і оцінюють цю драматичну подію. Одним із них був покійний львів’янин Іван Крип’якевич, котрий висловився про ней ось так: Continue reading
ДЕНЬ ІВАНА КУПАЛА І ХРИСТИЯНСЬКЕ СВЯТО РІЗДВА ЧЕСНОГО І СЛАВНОГО ПРОРОКА ПРЕДТЕЧІ ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА
(24 червня / 7 липня)
Іоан Хреститель народився неподалік Єрусалима в містечку Ютта. Батько його Захарій був іудейським священиком, а мати Єлизавета — дочка рідної сестри святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи: заповіді й настанови Господні. Дітей не мали вони, бо Єлизавета неплідна була, та й віку обоє були похилого. Continue reading
ПРОПОВІДЬ У ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО ПРОРОКА ЄЛИСЕЯ
Сьогодні 14/27 червня дорогі брати і сестри! Свята Церква святкує пам’ять святого пророка Єлисея, учня великого пророка Іллі, якого також благовійно шанує Свята Церква і ми постійно звертаємось у своїх молитвах. Пам’ять цього великого пророка Свята Церква вшановує 2 серпня. Про святого пророка Іллю, як приклад високої ревності у вірі, говорив Господь Ісус Христос, а святі євангелісти записали ці слова Господа. Ми сьогодні пригадуємо розповідь Святого Письма про те, як святий пророк Ілля, одержав об’явлення Боже про залишення земного життя, сказав своєму учневі Єлисею: «Проси, що зробити тобі перш ніж я буду взятий від тебе». І тоді ученик Іллі простий хлібороб який горів любов’ю до Бога, сказав йому в простоті душі та серця: «Я хотів би мати подвійний дух твій» (2 Цар.2:9). І так сталося Єлисей в дусі вогняної віри подвійній силі пророка Іллі вийшов на служіння своєму народові – вчив його, викривав тих які чинили беззаконня і допомагав праведним. Звертаючись душею і думкою до цієї старозавітної події, ми дивуємось сміливості Єлисея просити про зіслання йому дарування Божого бути сильнішим духом від свого вчителя. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ ОНУФРІЙ ВЕЛИКИЙ – НЕВИМОВНА КРАСА ПОДВИГУ ПУСТЕЛЬНИКА
Я переважно харчуюсь і заспокоюю свою спрагу солодкими словами Божими!
Преподобний Онуфрій Великий
Постать Преподобного Онуфрія, високого тонкого чоловіка з довгою білою бородою, яка спадає до його ніг, служить натхненням для східніх Християн сотками літ. А вже впродовж декілька десятиліть православні семінаристи у Польщі розпочинали свою духовну освіту в монастирі Св. Онуфрія в Яблочині. Кажуть, що сам Святець вибрав це місце, коли яких 400 літ тому появився там рибалкам і залишив Ікону себе на березі річки Буг. Continue reading
АПОСТОЛ ВАРНАВА І ЦЕРКВА КІПРУ
Апостол Варнава був кіпріотом юдейського походження з роду Левітів. Згідно священним переказам, Варнава грав провідну роль серед сімдесяти апостолів, до числа яких належав, і займав чільне місце в Церкві Єрусалиму. Його називали «сином молитви», так як він умів дієва підтримувати неофітів (новонавернених) в церковній громаді. Саме він переконав християн Єрусалиму прийняти в своє середовище апостола Павла, бо вони не могли повірити в те, що навіть найлютіший гонитель Церкви Христової перейшов в їхню віру. Continue reading
ЩОБ ОЗДОРОВИТИ СУСПІЛЬСТВО, ПОТРІБНА ВЕЛИКА СПІЛЬНА ПРАЦЯ
Ми живемо у пострадянському суспільстві. Вже практично два покоління виросли, сформувавшись як особистості без ідеологічного впливу радянського суспільства, але насправді мине ще не один десяток років, поки ми по-справжньому позбудемося цього впливу.
У радянські часи був зруйнований світогляд віруючої людини, попри те, що на Тернопільщині вплив радянської системи був значно менший, ніж на українських землях за Збручем. Але ми й досі маємо справу з наслідками того періоду, адже в радянському суспільстві ми втратили дуже важливий елемент християнського життя – розуміння того, що віра є частиною світогляду. На жаль, у сучасному суспільстві віра перетворилася на щось таке, чому людина присвячує вільний від основного заняття час і розділяє себе як християнина і як члена суспільства. У храмі людина щиро молиться, кається у своїх гріхах, а виходячи з храму, вона живе за законами суспільства, яке дозволяє давати і брати хабарі, обманювати, ставитися до своїх обов’язків не з повною відповідальністю, і це не вважається гріхом. Continue reading
ІВАН ОГІЄНКО ПРО МОВУ В УКРАЇНСЬКІЙ ЦЕРКВІ
Цю тему можна висловити у формі риторичних запитань — відповідно до тих, що їх свого часу формулював сам І. Огієнко: якою мовою протягом української історії користувалися в українській церкві? Яка мова повинна панувати в ній? На ці запитання так чи інакше відповідали українські науковці Т. Біленко, М. Білоус, В. Пащенко, Д. Смага. З. Тіменник, І. Чепіга та інші у доповідях на наукових конференціях, що відбувалися у Кам’янці-Подільському, де вчений очолював університет [3], та у Львові, де він проживав кілька років [7]. Однак дані матеріали висвітлювали лише окремі питання і не дають повної уяви про цю надзвичайно важливу, цікаву і потрібну тему, яка є такою ж складною та багатогранною у теперішніх умовах, як і сама історія української церкви. Тут ставимо собі за мету узагальнити весь комплекс цих питань, вказавши на відповідні джерела, хоч водночас усвідомлюємо, що розміри статті не дають змоги зробити це вичерпне. Continue reading