Мозаїка ХІІ ст., Храм Святої Софії Константинопольської
Встановлення свята Торжества Православ’я в самому початку святої Чотиридесятинці, під час якої з’єднується богослов’я і аскетизм, і одночасно, коли ми стаємо причетними таїнства хреста і Воскресіння, вказує на внутрішній світ Православної Церкви, і в основному і перш за все на її глибину, яка дійсно « бачиться майстерним плавцем». Continue reading
Поступово почалися вестися розмови про зміну способу надання віруючим Тіла і Крові Христових. Немає нічого парадоксального в тому, що ці красиві розмови активно піднімаються людьми абсолютно не смак церковної і сакраментального життя (згідно з сучасними даними, тому що вони змінюються). Раніше такі, що не пізнали церковного життя, коли «приходили до тями», вони досягали невимовної духовної висоти: наприклад св. апостол Павло, Марія Єгипетська, Самаритянка, свята Пелагія, прп. Мойсей Ефіопянін, свята Варвара, святий Ахмед Новомученик і багато інших. Continue reading
Дев’ятнадцятого жовтня 2020 р., на сайті т.зв. «Київського Патріархату», звернення заява колишнього Київського митрополита Філарета «До всіх православних християн», у якому він обвинувачує Вселенського патріарха Варфоломія у створенні «своєрідного папства в православ’ї» та закликає «всіх православних християн в Україні та в усьому світі, твердо стояти на засадах святого православ’я». Загалом, усі вже звикли, що Філарет давно у своєму змаганні проти Православної Церкви України використовує риторику найбільш консервативних та антиукраїнських кіл Московського Патріархату, але ця заява заслуговує на більш детальніший розгляд. Адже, вона вже є частиною загальної боротьби Росії проти самої канонічної системи Вселенського Православ’я для досягнення своє гегемонії серед Православних Помісних Церков. Тому у цій статті ми спробуємо розкрити історію створення та реальну анатомію обвинувачень, які сьогодні висуває колишній Київський митрополит проти Вселенського патріарха Варфоломія. Відразу відзначимо, що ми не будемо спростовувати безпідставну критику Томосу, бо це вже багато разів робилося різними поважними авторами. Continue reading
«Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться» (Мт. 5:4)
Коли людина уяснить собі свої провини перед Богом, свою нікчемність, убогість та недосконалість, безперечно вона почне сумувати, плакати й смирятися та благати у Бога помочі. Людські ж недосконалості та помилки вона почне пробачати, а не осуджувати. Більше того, буде поспішати допомогти кожному нещасному в його помилках та нерозважностях. Continue reading
«Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю» (Мт. 5: 5)
Заповіді Блаженства, дані Господом нашим Ісусом Христом людині, як шлях до істинного спасіння, у розумінні святитетя Григорія Ниського «подібні до сходин, якими йдуть вгору: коли стануть на першу, з неї піднімаються на ту, яка лежить вище, і друга знову веде того, хто сходить на третю, а ця – на наступну, і ця наступна – на ту, яка за нею, таким чином той, хто піднімається зі сходинки, на якій стоїть, піднімається завжди на вищу і досягає вершини свого сходження». Continue reading
«Так що ж таке все-таки чернецтво?» Нам не здається дивним це питання, звичайно повторюваний тими, хто не розуміє таємниче життя ченців, так як часто і для самих монахів відповідь на це питання залишається невловимим в своїй надприродної висоті та глибині, і здебільшого розуміється тільки вірою. Нам часто задають безліч подібних питань не тільки в світі, але і в чернечому середовищі, не розуміючи, чи має чернецтво сенс та доцільність в людському житті, або це самообман і спотворення істини, твір релігійного фанатизму і мрійливості. Continue reading
«Побачивши народ, Він зійшов на гору, а коли сів, приступили до Нього ученики Його. І відкривши уста Свої, навчав їх, кажучи: “Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5:1-3)
Саме цими словами розпочинається навчання Ісуса в Євангелії, окреслене євангелистом Матфеєм як Нагірна проповідь. Ісус обходив всю Галилейську землю, щоб проповідувати в синагогах Євангеліє Царства Божого і звершувати чудесні зцілення (Мт 4: 23). Така жива діяльність означає, що Христос збирав навколо себе безліч народу і тут, Господь, Якого прообразував ще у Старому Завіті пророк Мойсей, виходить на гору та спрямовує до своїх учнів слова-повчання, блаженства, які є дороговказом кожній людині на шляху до істинного щастя та святості. Continue reading
Тема лікування душі надзвичайно важлива для Православної Церкви, оскільки виражає суть духовного життя. Перш ніж перейти до цієї важливої теми, я хотів би зробити кілька вступних пояснень.
По-перше, Обговорюючи терапію душі, ми не віримо в дуалізм, який проводить чітке розходження між душею і тілом, як це має місце в давньогрецькій філософії або деяких сучасних східних релігіях. У людини дві природи [1], так як він складається з душі і тіла. Душа – це не вся людина, а тільки душа людини; тіло – це не вся людина, а просто тіло людини. Тіло тісно пов’язане з душею і бере участь у всіх її станах. Тіло відчуває як наслідки падіння душі, так і її воскресіння. Таким чином, ми говоримо про смерть тіла, яка є результатом смерті душі, і про обожнення тіла, яке відбувається в результаті обожнення души. Святі Григорій Палама (архієпископ Солунський XIV ст.) Вчить, що розум [2] є першим фізичним розумним органом людини , а також вчить, що Благодать Божа переноситься через душу до тіла, яке пов’язане з душею. Continue reading
Преподобний Силуан Афонський робить глибокий духовний аналіз того, як народжується через помисли замилування. Як диявол бореться за допомогою помислу. Наскільки уважною мусить бути людина, яка переживає небезпечний досвід.
Святий говорить:
Людина впадає в замилування, оману, або через недосвідченість, або по гордості. І якщо через недосвідченість, то Господь швидко зцілює хворого, а якщо по гордості, то душа буде довго страждати, поки не навчиться смиренню, і тоді вона буде зцілена Господом. Continue reading
Чесний Хрест – це найсвятіше Знамення і Символ нашої віри. Всі Святі Таїнства відбуваються закликанням Святого Духа та печаткою Хреста: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія.
Все священицькі благословення мають хрест.
Святі Храми, священне начиння та облачення освячуються Святим Хрестом.
Немислимо щоб служіння літургії або збори віруючих було б без печатки Чесного Хреста. Хрест також є самим вірним супутником кожного православного християнина з моменту нашого народження і до нашої смерті. І труна християнина благословляється також хрестом. Continue reading