ДО ПИТАННЯ ІСТОРІЇ КОНФЕСІЙНОГО СТАНОВИЩА У КИЄВІ КІНЦЯ XVI – ПОЧАТКУ XVIІ СТОЛІТЬ У СВІТЛІ ПРАВОСЛАВНО-УНІАТСЬКОГО ПРОТИСТОЯННЯ

Після заяви очільника Української Греко-Католицької Церкви про намір звершити богослужіння у Київської Софії та листа патріарха Філарета, який не радить цього робить з огляду на можливі наслідки для мирного конфесійного співіснування, розвернулася широка дискусія, яка, у своєму підґрунті, має питання конфесійного становища у Києві кінця XVI – початку XVIІ століть. У даній статті ми спробуємо розібратися у деяких історичних обставинах, що виниклі після Брестських соборів 1596 р. Continue reading

ПОЯСНЕННЯ НА СЛОВА МОЛИТВИ «ОТЧЕ НАШ» СВТ. ГРИГОРІЯ НІСЬКОГО

«Отче наш» – коли Господь навчає нас у молитві називати Бога Отцем, то не інакше, як узаконює піднесений і духовний спосіб життя, тому що істина навчає нас не обманювати, не говорити про себе того, чого в нас немає, не іменувати себе тим, чим ми не були, але називаючи Отцем своїм Нетлінного, Праведного і Благого, цю спорідненість маємо виправдовувати своїм життям. Тому називаючи Бога своїм Отцем маємо розуміти, що без сумніву, і життя наше повинно носити на собі риси Його благ. А яка може бути близькість у чистого за єством з нечистим? Яке спілкування світла з темрявою? Тому Божі діти прикрашають себе добрими отцівськими властивостями, син милостивого-милостивий, чистого-чистий, нетлінного-чужий розбещенню, і взагалі, благого-благий, правдивого-правдивий. Тому що благодійним життям належить засвоювати себе Богу. Стараймося бути гідними дітьми, щоб правдиво призивати ім`я нашого Господа. Continue reading

ПАМ’ЯТЬ СМЕРТНА: ЩО ЦЕ І ЯКЕ ЇЇ ЗНАЧЕННЯ?

Роздуми про смерть допомагають вийти за межі нашого «я» і приносять смиренність душі. Коли ми забуваємо про смерть, то перебуваємо в ілюзії того, що будемо на землі вічно, а це вирощує нашу гординю, нашу жадібність, наше поклоніння матеріальності і схильність експлуатації оточуючих. Пам’ять про прийдешню смерть дає нам відчуття нашої обмеженості на землі та важливості наших думок, слів та справ для вічного життя після смерті. Роздум допомагає нам серйозно поставитися до сьогоденного життя у світлі вічності, щоб ми не витрачали своє земне життя на неуважність, нерозсудливість та легковажність, і завжди думали про наслідки. Continue reading

СВЯТА ГОРА – СВЯЩЕННИЙ МІСТ МІЖ ЗЕМЛЕЮ І НЕБОМ ТА МІЖ ПРАВОСЛАВНИМИ НАРОДАМИ

Свята Гора – це унікальне та чарівне місце. Ще задовго до того, як ви ступите на її схили, ви відчуваєте її неповторність та притягальну силу. Чи дивитеся ви на Гору в далині, чи розглядаєте фотографії в інтернеті або в одному з недавно опублікованих альбомів, слухаєте історію про диво або зустрічаєте ченця, це місце – варто лише подумати про нього – породжує дивовижні почуття у будь-якій душі, що прагне Бога. Continue reading

ПІСЛЯ ТОМОСУ. ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ СТАНОВЛЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ

Третього лютого 2019 року відбулася інтронізація глави Православної Церкви України (далі – ПЦУ), митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Це було остання урочиста подія, яка офіційно завершує процес канонічного створення нового члена Вселенського Православ’я. Таким чином, через півтора місяця після об’єднавчого собору та майже місяць після вручення Томосу, ПЦУ увійшла до другого етапу свого існування – власне помісного церковного життя, хоча і в умовах перехідного періоду. Однак попередній, перший період, який повинен був стати часом справжнього об’єднання, пройшов дуже важко та додав певний дисонанс в радість події, яку глава ПЦУ, владика Епіфаній, назвав «Другим хрещенням України, тому що ми отримали свою незалежну Українську Церкву».

У цій статті ми спробуємо зібрати і проаналізувати деякі факти, які проявилися у перші півтора місяці життя Православної Церкви України. Continue reading

АРХІПАСТИРСЬКЕ СЛОВО НА СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЕ

Сьогодні свята Церква святкує свято Стрітення Господнього. В сорок днів після народження Дитяти Богородиця принесла Його до храму за законом Мойсея, який наказував освятити всякого первенця (Вих.13:2). Святий праведний Симеон богоприімець бере Дитя Боже на свої руки і мовить чудну молитву: Нині відпускаєш раба твого владико. Симеон зустрічає радо Боже Дитя бо йому Бог обіцяв, що не умре поки не побачить Спасителя. Разом з Симеоном була і одна побожна вдова, пророчиця Анна, що давно посвятила себе на службу Богу і, як оповідає Святий Лука, проповідувала про Нього всім хто чекав визволення в Єрусалимі. Так і сьогодні матері приносять своїх дітей до храму і приймають від священика молитву. В цей день матері підносять своє дитя до причастя. Не тільки в сороковий день, але завжди батьки, посвятивши дітей Богу, по­винні приводити їх до храму молитися і слухати слово Боже. Continue reading

ПРАВДА БОЖА ЗАВЖДИ ПЕРЕМАГАЄ…..

З глибин народної мудрості дійшли до нас прислів’я: «Бог правду бачить, та не скоро скаже», «Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся». У 1990 році на Буковину, до Чернівців, прибув молодий Єпископ Данило (Ковальчук) і привіз ідею створення Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ). Здавалося, що така ідея прийдеться до душі православним буковинцям. Але батюшки церков Московського Патріархату (МП) не підтримали Владику Данила, не сказали людям, своїм парафіянам правду, що слово «автокефалія» означає незалежність, що в незалежній державі Православна Церква має бути незалежною. Continue reading

ПРАВОСЛАВНИЙ СВІТ – ЦЕ НЕ РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ, ВАШЕ БЛАЖЕНСТВО!

Ця стаття головного редактора вельми впливового та наближеного до Вселенської патріархії порталу “ORTHODOXIA.INFO” Андреаса Лудараса, саме українською мовою, з’явилася за добу до Київського об’єднавчого собору та ілюструє всі труднощі передсоборного процесу. Але, як виявилося, вона не згубила своєї актуальності й сьогодні, після критики першого Синоду Православної Церкви України, яка публічно прозвучала з уст її дуже шанованих архієреїв: Макарія (Малетича), митрополита Львівського, Симеона (Шостацького), митрополита Вінницького і Барського та Михаїла (Зінкевича), митрополита Луцького і Волинського.

Редакція Continue reading

ГІБРИДНА ВІЙНА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ АБО ЩЕ РАЗ ПРО ВШАНУВАННЯ СВЯТИХ…

Одним з способів просування ідей «русского мира», чим активно займається Московський Патріархат в Україні, є спроби нав’язати нам власну агіографічну концепцію. Простіше кажучи, привчить українських православних вшановувати найперше пам’ять російських святих, хай навіть досить сумнівних.

Саме це відбувається і сьогодні, 24 січня / 6 лютого, коли стрічки багатьох священиків та вірних Православної Церкви України в соціальних сітках наповнені словами вшанування якоїсь «блаженної Ксенії Петербурзької», яка стоїть як особливо шанована в церковних календарях виключно Московського Патріархату. Подібна незрозуміла активність приводить до думки, що дехто навіть не здогадується про справжні історичні коріння вшанування святої Ксенії та новітньої гібридної провокації РПЦ. Continue reading

«ВСІ МИ СВІДКИ» – ВИКЛИК І ПОСЛАННИЦТВО

Після Свого Воскресіння Господь Ісус повернувся і при закритих дверях постав поглядам Своїх учнів. Він приносить апостолам три дари, а натомість вони приймають жереб служіння і апостольського служіння. Що це за три недільних дари і яке посланництво, що супроводжує їх?

Перший дар – дар Миру: «Прийшов Ісус, і став посередині та й каже їм: мир вам» (Ін. 20:19). Мир – значить шлях: не відсутність спокуси і боротьби – це буде відбуватися до кінця днів наших, – а відсутність присмерку свідомості, здивування і невпевненості, які миттєво паралізують людину. Таким було і положення учнів. Побачивши розп’ятого на Хресті Господа, вони відчули глибоке розчарування і бігли, як заблудлі вівці без пастиря. Вони не знали, що їм належить здійснювати у майбутньому. Але тепер, коли вони зустрілися з воскреслим Спасителем, в їх душах запанував мир. Вони усвідомлюють своє призначення, вони знають, куди йдуть. Continue reading