Відродження істинного, автентично – історичного богослужіння Київської Православної традиції неможливе без повернення до першоджерел. Нам потрібно ретельно вивчити власну літургійну спадщину і повернути те, що було втрачено в часи уніфікації та русифікації Київського Православ’я. Саме одному з втрачених елементів Святої Літургії – змінним заамвонним молитвам і присвячується ця невелика стаття.
Кондак 1
Радуйся, благодатна Богородице Діво, бо з тебе засяло Сонце правди – Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися й ти, старче праведний, ти прийняв в обійми Визволителя душ наших, що дарує нам воскресіння.
Ікос 1
Нехай двері небесні відкриються сьогодні, бо Безначальне Слово Отче, як Немовля сорокаденне, Матір’ю добровільно до храму приноситься, ради чого кличемо:
Пам’ять 30 січня / 12 лютого
Преподобний Зенон, пісник Києво-Печерський, що почиває у Далеких печерах, Відповідно до рукописи приблизно 2-й частини XVII століття, що містила «Короткі життєписи преподобних отців Дальніх печер», відомо, що преподобний був посник і працьовитий, догодив Богові багатьма чернечими подвигами. Нетлінні мощі святого згадуються в «Тератургиме» ієромонаха Панаса Кальнофойского (Київ, 1638. л. 5): «Благословенний чернець Зенон, у тілі цілому лежить». На мапі Далеких печер 1661 року він відзначений як «Зенон», в 1703 р.- як «Зенон Працьовитий», на більше пізній карті, приблизно 1744 р.,- як «преподобний Зенон», в 1769-1789 роках – як «святий Зенон», в 1795 р. і XIX ст.- як «преподобний Зенон посник». Continue reading
Пам’ять 29 січня / 11 лютого
Народився святий Лаврентій в 30-е роки XII століття в Турові. Майбутній святитель почував у своїй душі прагнення до подвигів заради Христа й прийняв чернецтво. Перші аскетичні досвід він набув у Борисоглібськом монастирі. Як раніше, так і тепер монастирі відрізняються друг від друга строгістю життя ченців. Згодом Лаврентій помітив, що його душі чогось бракує, і він вирішив, що устав Борисоглібського монастиря не для нього. Він поїхав у Києво-Печерську Лавру, що завжди славилася своїми подвижниками й строгим статутом. Continue reading
Пам’ять 28 січня / 10 лютого
Преподобний Єфрем Печерський, єпископ Переяславський, походив із шляхетського і знатного українського роду. До свого постригу в чернецтво був скарбником і завідував господарством при дворі великого князя київського Ізяслава (Димитрія) Ярославича (1054 – 1068).
Кондак 1
Обраної Заступниці, Владичиці нашої Богородиці, славним явленням ікони Її Святої, людей Богом збереженого міста Києва дивно відвідуючи, вдячний почнемо спів: Ти ж, як Всеблагий Захисник роду християнського, від усяких бід нас визволи, і від усіх ворогів видимих і невидимих захисти, та з вірою співаємо Тобі:
Радуйся, Чиста Богородице Діво, Подивись на смирення наше, з висоти небесної на смирення слуг Твоїх дивлячись.
«…Таке бо, браття, життя наше, це омана на землі, буття для ненароджених і тління для тих, що жили; ми є сон мінливий, вітер нестримний, політ птаха перелітного, корабель на морі, що сліду не має. Тому взиваймо до Безсмертного Царя: Господи, безконечного Твого блаженства сподоби його»
(Тропар, на глас 2)
Михаїл Іванович Савчак народився 3 січня 1954 року у селянській сім’ї у селі Грізово Старосамбірського району Львівської області.
У школі рідного села здобув середню освіту і у 1970 році вступив до Уманського профтехучилища, яке успішно завершив у 1972 році.
Пам’ять 22 січня/4 лютого
Преподобнемученик Анастасій, диякон Києво-Печерський, здійснював свій чернечий подвиг у кінці ХІІ – початку ХІІІ століття.
Ієромонах Афанасій Кальнофійський називає його братом преподобного Тита пресвітера (+ не раніше 1190р., пам’ять 27 лютого). Сан диякона йому приписує «Опис про руських (Київських) святих», відоме за списками кінця XVII століття. Про його мучеництво відомостей не збереглося і тільки кондак, тропар і стихира цього святого називають Анастасія преподобномучеником. У церковної службі Собору преподобних отців Ближніх печер розповідається, що він мав особливу відвагу до Бога і всі його прохання виконувалися. Continue reading
Пам’ять 20 січня / 2 лютого
Преподобний Євтимі, схимник Києво-Печерський, здійснював свій чернечий подвиг в XIV столітті. Він наклав на себе обітницю безмовності, відкриваючи вуста тільки для Богослужіння і молитви. Ніякої їжі, що готувалася на вогні, святий не споживав, а харчувався ієромонах-схимник одними травами.
Після багатьох трудів і подвигів мирно відійшов до Господа і був похований в Дальньої (преподобного Феодосія) печері Києво-Печерського монастиря.
Пам’ять 20 січня / 2 лютого
Преподобний Лаврентій здійснював чернечий подвиг у Києво-Печерським монастирі у ХIII-ХIV столітті. Він взяв на себе важкий хрест подвигу затвору, проводячи час у пості, молитві та роздумах про Бога. Святі мощі преподобного Лаврентія спочивають у Дальніх (преподобного Феодосія) печерах.
Тропар преподобного Лаврентія, затворника Києво-Печерського, у Дальніх печерах спочиваючого, глас 7
Затворів себе заради Господа в темної печері, / преподобний отче Лаврентій, багато років у ній провів / і Христу добро в ній догодив, / подай і нам від усякого зла затвор, / і від темряви пристрастей відвернутися, / і світ Царства Небесного отримати.