Author Archives: admin

РОЗВИТОК СЕРБСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО СПІВУ ВІД XIV ДО XVIII СТОЛІТТЯ

Posted on by

Процес висунення сербського церковного співу з первісної візантійської моделі, після середньовіччя була значно уповільнено атакам турецьких загарбників. В землях, які потрапили під турецьке панування, реалізовувався тиск сербських народних звичаїв і православ’я, який, серед іншого, сприяв міграції сербського населення.

Цей болісний стан викликав уповільнення в культурному розвитку сербів, в тому числі – і в музиці. Результатом цього є дуже мала кількість даних про розвиток церковного співу. Сьогодні дослідження про історію Сербії в період XIV, – XVIII в ст.ст. майже повністю ґрунтується на різних джерелах. Continue reading →

ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОНФЕСІЙНОЇ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ТЕКСТІВ. ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВА «ПРАВОВІРНИЙ»

Posted on by

Проблема конфесійного (православно-уніатського) визначення авторства богослужбових та й взагалі релігійних текстів XVII – XVIII виявляється іноді досить складною. Переважно визначення відбувається за приналежністю друкарні або місцем створення, але не секрет, що в XVII – початку XVIII століття, а часом і в ХІХ та ХХ столітті, ми спостерігаємо взаємні «запозичення» текстів. Тому частина істориків і мовознавців давно намагається створити будь – які маркери, які повинні спростити задачу розпізнавання конфесійного авторства. Одним з таких маркерів, який сьогодні намагаються ввести в науковий обіг уніатські дослідники, є слово «правовірний». Continue reading →

ПРО «ВИПРАВДОВУВАННЯ» ГЛАВИ УГКЦ ПЕРЕД МОСКОВСЬКОЮ ПАТРІАРХІЄЮ РПЦ (МП) ЗА СПІВПРАЦЮ З УКРАЇНСЬКИМИ ЦЕРКВАМИ

Posted on by

Чергове посоромлення України, українців і Церкви Христової в Україні…

На догоду чужинцям, чужих держав, державно-церковних і церковних політики (як папського Ватикану, так і Московії (Російської Федерації)), «духовні керманичі» від Української Греко-Католицької Церкви показали світу іще раз, що українці розділені, і при цьому навіть цього не соромляться… Continue reading →

СВЯТИНЯ МЕДЖИБІЗЬКОГО ЗАМКУ

Posted on by

Перлиною стародавнього Меджибожа є могутній замок, побудований на мисі між двома річками – Південний Буг та Бужок.

Перші літописні свідчення про існування дерев’яної фортеці, розташованої на цьому місці, датуються ХІІІ ст. – період діяльності князя Данила Галицького та його боротьби з монгола-татарами. Continue reading →

АКАФІСТ СВЯТИМ МУЧЕНИЦЯМ ВІРІ, НАДІЇ І ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХНІЙ СОФІЇ

Posted on by

Кондак 1

Непереможним рабам Господа Вседержителя, Вірі, Надії і Любові і мудрій матері Софії, похвальні пісні вам у зворушенні приносимо. Ви ж, маючи сміливість перед Христом Богом, моліться за нас, щоб визволитися нам від гріхів і скорбот і щоб ми подячно взивали до вас:

Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою. Continue reading →

ЛІСЬНЯНСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Posted on by

Пам’ять 8/21 і 14/27 вересня

Ліснянська ікона Божої Матері знаходиться у Вельському повіті Гродненської губернії. Тут, на березі річки Білки, розташоване велике село Лісне, що називається так від безлічі дрімучих густих лісів які його оточували. Недалеко від цього селища є досить значне піднесення із залишками старовинних ровів, від чого місцеві жителі іменують його «окопами». Оповіді говорять, що це місце було укріпленням, створеним хрестоносцями під час їхньої боротьби з Литвою і Польщею. На цьому узвишші розташований православний  жіночий монастир, заснований у 1885 році. У церкві цього монастиря і знаходилася стародавня чудотворна ікона Богоматері. Continue reading →

СЛУЦЬКИЙ КНЯЗЬ, ЯКИЙ ПЕРЕПИСАВ ЄВАНГЕЛІЄ

Posted on by

Юрій ІІІ Юрійович Олелькович – один з останніх представників знаменитого роду слуцьких князів Олельковичів, який царював краєм впродовж двох сотень років.

Його батько Юрій ІІ Юрійович був одним з найбільших магнатів Великого Князівства Литовського, входив до складу Ради ВКЛ. Мати Катерина Тенчинська була дочкою воєводи Кракова – тодішньої столиці Польщі. Юрій ІІІ мав ще двох молодших братів – Симона IV та Олександра. Continue reading →

БЛАГОСЛОВИТЬ НА ДОБРІ СПРАВИ: ПРО РОЛЬ ЦЕРКВИ В ЧАСИ ВИБОРІВ

Posted on by

Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас

Мт. 11:28

Останнім часом на сторінках соціальних сіток, форумах та ЗМІ знову активно заговорили про місце Православної Церкви, зокрема і Української Православної Церкви Київського Патріархату, її архієреїв та кліриків у політично-суспільному житті. Зокрема, деякі особи, декларуючи себе вірними Київського Патріархату, почали обливати брудом ієрархів та священиків нашої Церкви за благословення кандидатів у депутати або молитву за них. Цей процес вже вийшов за рамки нормальної дискусії та набув певного негативного забарвлення, що несе велику небезпеку духовному здоров’ю та єдності нашого народу. Тому ми, у цій короткій статті, спробуємо дати певну відповідь на подібну критику «участі архієреїв та священиків у виборах». Continue reading →

СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ: СЛОВО НА РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Posted on by

Господь, що живе на небесах, бажаючи з’явитися на землі та з людьми пожити, уготував спершу на ній місце поселення слави своєї — пречисту Матір свою: так звичайно діють царі, коли хочуть прийти в якесь місто, то готують передусім собі в ньому палац для пробуття. А що палаци земних царів зводяться премудрими митцями із коштовних речей, на найвищому місці, красніші й просторіші від інших людських жител, так і в небесного Царя слави палата творитися має. У Старому Заповіті, коли захотів Бог жити у Єрусалимі, збудував йому Соломон храм премудрим митцем Хірамом, що був повен мистецтва, і розуму, і знання, як робити будь-яке діло, створив же з речей найдорожчих, від виборного каміння з дерев добропахучих кедра та кипариса, що їх привозили з Ливану, і з чистого золота на найвищому місці, на горі Морія. І найоздобнішим, бо створив херувимів на стінах, дерева усілякі та квіти. Continue reading →

СЛОВО НА ПОЧАТОК ІНДИКТУ, ТОБТО НОВОГО РОКУ

Posted on by

Бог, цар віків, котрий поклав часи і літа в своїй владі[1], і в них до слави своєї, а людям від справ заспокоєнню узаконив усілякі свята, дав повеління у Старому Заповіті святкувати спеціально вересень у всі роки, щоб люди в цей місяць, звільнившись од суєт житейських, трудилися одному Богові. Таке в книгах Мойсеевих пишеться: «І промовив Господь до Мойсея, говорячи: «Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: сьомого місяця, першого дня місяця буде вам спочинок… жодного робочого заняття не будете робити в усіх оселях ваших і принесете всепалення, Господу» [2] коли в день сьомий Творець після шестиденного всього живого свого створення, благословив і на святість його, спочивав тоді, то людині заповів, кажучи: «Шість день працюй і, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці своєї у той день[3]. Continue reading →