Середина Великого посту завжди присвячена особливому шануванню Чесного і Животворчого Хреста Господнього. З давніх-давен на середину храму виноситься хрест для поклоніння і весь тиждень, який носить назву «хрестопоклонного», Церква закликає вірних роздумувати про страждання та розп’яття Христа Спасителя. Так само вона нагадує нам, що вже настають «названі» тижні Великого посту: «хрестопоклонний», «поклонний», «вербний» і «страсний», які невпинно наближатимуть нас до Світлого Христового Воскресіння.
До великої Голгофської жертви смерть на хресті була ганебною. На таку кару засуджувались явні злодії і раби-бунтарі. У Старому Завіті про смертну кару на хресті було сказано, що «проклятий перед Богом усякий повішений на дереві» (Втор. 21; 23). Цей вислів передає нам апостол Павло в посланні до галатів: «Проклятий всякий, хто повішений на дереві» (Гал. 3; 13). Наскільки ганебною була смертна кара на хресті говорить нам один із найвідоміших римських проповідників Ціцерон: «Око римського громадянина не повинне бачити хреста, вухо його не повинне чути про нього і сама згадка про хрест повинна бути згладжена із його пам’яті». Continue reading
Author Archives: admin
ЧЕСНИЙ І ЖИВОТВОРЯЩИЙ ХРЕСТ ЯК НАША ЗБРОЯ
Не підлягає сумніву, що ми живемо в епоху, в якій панує раціональна думка і абсолютизація людського розуму, епоху, коли людина проголосила себе і свої творіння сутністю світу цього, ізолювавши і вигнавши з нього все метафізичне, надчуттєве и надрозумне. Філософія нової – ще гіршої – варіації гуманізму стала нашим світоглядом, під дією якого людина ризикує укласти себе в в’язницях своїх досягнень, які, врешті-решт, погребуть її під своїми уламками. Очевидно, що в такій негативній і безвихідній атмосфері говорити про таїнство Хреста і намагатися осягнути те місце, яке він повинен займати в житті людей, схоже на утопію. Однак, зараз як ніколи ми, залишивши цю безплідну філософію, відчули нагальну потребу наблизитися, в міру наших слабких сил, до таїнства Хреста. Адже необхідно зрозуміти, який є шлях, що проходить під Його покровом, за яким необхідно слідувати християнину, щоб очистити душу від гріха і отримати її спасіння. Continue reading
СЬОГОДНІ, 1 КВІТНЯ, 207 РОКІВ ТОМУ НАРОДИВСЯ МИКОЛА ГОГОЛЬ
«Гірким словом моїм посміюся» ці слова з книги пророка Ієзикіїля викарбуванні на могильній плиті Миколи Гоголя. Ця своєрідна єпитафія наче підводила підсумок усього його життя, яке без сумніву закінчилося переможно. Сьогодні ще раз і по-новому ми переосмислюємо творчий доробок літературного митця. Колись у ті радянські часи про Гоголя говорили, як про висміювача всіх пороків вищої касти тодішнього російського суспільства, а значить і борця за інтереси знедоленого простого люду, який томився під гнітом кріпацтва. Тепер у цій суперечливій постаті ми бачимо і глибоко-віруючу людину. Continue reading
ПРО МОЛИТВУ В ГЕФСИМАНСЬКОМУ САДУ
Споглядаючи цього святого вечора Голгофу, яка стоїть посередині храму, давайте ми на хвильку своїми думками перенесемося до Гефсиманського саду. Станемо серед нього і заглибимося в його незвичайну тишу. Ще кілька годин тому тут знаходився Христос з Своїми учениками, тут звучала особлива молитва нашого Спасителя – «Молитва про чашу». Христос, йдучи на гору Елеонську, промовляв до своїх учеників: «Цієї ночі всі ви спокуситеся через Мене, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці» (Мк., 14: 27), а прийшовши до Гефсиманії і взявши з собою Петра, Якова та Іоана, «… почав тужити й сумувати. І сказав їм: сумна душа Моя смертельно; побудьте тут і пильнуйте» (Мк., 14: 35-34). Христос, як людина переживав всю скорботу залишеності, тому Йому була надто важлива присутність учеників, і особливо тих, які були найближчими учнями, адже саме Петру, Якову та Іоану Господь відкрив таємниці Свого Фаворського Преображення. Continue reading
СЛОВО НА НЕДІЛЮ 2-гу ВЕЛИКОГО ПОСТУ СВЯТОГО ОТЦЯ НАШОГО ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО
Не будемо, браття, зневірюватися в своєму спасенні, але будемо підносити до Небесного Царя молитви, благання й прохання заступництва з багатьма сльозами. Нехай і цей піст буде нашим сподвижником і помічником у цьому доброму заступництві. Як після зими і з настанням літа, мореходець виводить у море своє судно, воїн чистить зброю і готує коня до бою, землероб гострить серп, мандрівник відважно виступає в дальню путь, борець знімає з себе одяг і готується до боротьби, так і ми, християни, з початком посту, цього духовного літа, як воїни почистимо зброю, як землероби нагостримо серп, як керманичі протипоставимо свої помисли хвилям непорядних бажань, як подорожні, почнемо шлях до неба. Continue reading
СВЯТИЙ ГРИГОРІЙ ПАЛАМА – ПРОДОВЖУВАЧ СВЯТООТЦІВСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ
Православна Церква присвятила другу неділю Великого посту святителю Григорію Паламі, в якому вона бачила наступника святоотцівської традиції і одне з втілень торжества Православ’я. Для сучасної людини, що страждає від всякого роду криз, важливо не розумне і емоційне, через західні протестантські вчення пізнання Бога, а пізнання Його через святодуховний досвід, як про нього свідчили великі отці Церкви і, в особливості, святий Григорій Палама. Continue reading
ЧИН МОЛІННЯ ЗА СВЯТІ ІКОНИ В НЕДІЛЮ ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВ’Я
Чин молитви за святі ікони був написаний в 1922 році священомучеником Інокентієм (Тихоновим) – майбутнім архієреєм Вінницької єпархії, який був розстріляний у Вінниці в 1937 році.
Чин був написаний після того, як одна з черниць сказала, що іноді в домашньому побуті серед християн ставлення до святих ікон носить недостатньо побожний і шанобливий характер.
Люди дозволяють собі в присутності «домашніх» ікон негідну поведінку, тоді як перед храмовими іконами вони ніколи такого не зроблять. Однак, всі ікони – і ті, що знаходяться в храмі, і ті, що в будинку, мають однакове благодатне освячення. Continue reading
ОБЛИЧЧЯ ХРИСТА (НЕДІЛЯ ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВ’Я)
Сьогодні наша Церква святкує Торжество Православ’я, радість істини про Бога і людину, про віру і життя. Вона пам’ятає історичний факт відновлення шанування святих ікон. Таким чином, вона сповіщає свою самосвідомість, тобто проявляє своє Особа. Тому що особа відображає внутрішню глибину нашої людської істоти, проявляє вміст наших сердець. Ось чому сьогоднішнє євангельське читання посилається на покликання Філіпом Нафанаїлом: «Піди і подивися», тобто прийди і пізнай Христа особисто, щоб слідувати за ним. Церква є не що інше, як Ісус Христос, що проходить через усі віки, таємниця Його присутності і Його енергії. Православна віра є живий зв’язок з особистістю Христа через істину Церкви. Continue reading
ПРО ТЕРНОВИЙ ВІНЕЦЬ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ
За читанням святого Євангелія від Матфея під час акафісту Божественним Страстям Христовим ми знову перед собою відтворюємо картини добровільних страждань і мук Христа Спасителя. Нас кожного разу хвилюють і бентежать ці події, ми намагаємось вкотре спів страждати Христу, своїми помислами бути з Ним. Назавжди перед нашим зором залишиться скривавлене Лице Христа Спасителя і терновий вінець на Його чесній главі. Цей образ майстерно, за допомогою пензля, дійшов до нас на чесних іконах та полотнах художників зі світовим ім’ям. Continue reading
СТАЛОСЬ ТЕ, ЩО МАЛО СТАТИСЬ…
Перш за все повністю підтримує, розділяю і долучаюсь до стурбованості владик митрополита Ігоря Возняка і єпископа Філарета Кучерова з приводу т. зв. квесту, чи фесту ЛГБТ, який з тріском провалився сьогодні у Львові.
Мої спостереження за Львовом впродовж майже шести років виробили таку думку про цей Богомспасений град. Львів дуже гостинне і толерантне місто, яке вміє стерпіти всім, навіть якщо й до нього приїжджають люди різних суспільно-політичних уподобань чи світоглядів. Але християнський Львів не терпить над собою наруги саме ось такого пошибу. Я не знаю хто цих людей спрямував до Львова з Києва (представників ЛГБТ-руху поліція з ганьбою посадила в автобуси і відправила назад до Києва). Зараз звучать різні думки, навіть і такі, що це була провокація чистої води проти міської влади. Треба було напевно показати, що Львів не такий вже й толерантний, як комусь здається і до цього всього потрібно було додати ще й інформаційного приводу, тобто на весь світ створити картинку про Львів, як небезпечне місто для т. зв. «вільних людей». Як ніколи темні сили колотили цими людьми з задатками режисури. Прикро, як що таке в Україні за сценарієм відбувається. Напевно ж ті, хто цей сценарій розробляв розуміли релігійний фактор і особливо те, що у греко-католиків та православних перший тиждень великого посту. Те, що так сталося, то так мало бути. Лідери церков Львова, в тому числі і я, застерігали паству уникнути будь-яких провокацій, оскільки знаємо до чого такі речі можуть призвести. Continue reading