Покаяння, що досягає своєї кульмінації в сповіді, це повернення до Бога, відновлення зв’язку з Ним і початок спілкування з Ним через молитву. Таким чином, коли ми розуміємо, що батько з притчі про блудного сина – не тільки алегорія духовного батька, Божого свідка, в присутності якого відбувається сповідь, а й Самого Бога, Небесного Отця, «людинолюбного Бога Отця», за словами Євтимія Зігавіноса, тоді ми усвідомлюємо, що сповідь блудного сина – це одночасно і молитва до Бога, діалог з Ним. Отже, мова йде про справжню молитву, особисту молитву, яка, перш ніж прийняти форму покаяння, проходить стадію роздуму, занурення в себе і самокритики. Ця самокритика, почуття провини, як і в випадку з блудним сином, є наслідком сутнісного перетворення, що веде до покаяння і, як було сказано вище, до повернення до Бога і відновлення молитовного спілкування з ним. Continue reading
Monthly Archives: Лютий 2016
СПРАВЖНІЙ КОД ВСЕСВІТУ (Неділя про Блудного Сина)
«Коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!»
Ось так, у Притчі Ісуса про Блудного Сина зустрів Батько свого сина. Він не ждав на те, щоб син добіг до нього,щоб сказати йому, чого він бажає, щоб потім мати над ним перевагу, щоб йому відповісти, або увійти до нього або відійти. Він побіг до нього. Не було жодного сумніву про те, що скаже він своєму синові чинити. Він привітав свого втраченого сина з розпростертими обіймами. Continue reading
СОБОР ЄПИСКОПІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ США
Пам’ятаємо жертовність багатьох, заради тих, хто живе…
Два роки тому світ в страху став свідком надзвичайних подій в житті 25-річної незалежної України – перевизначення, яке мало великий вплив на книги з історії та наше життя, коли надзвичайно глибоке вираження демократії вибухнуло на вулицях столиці країни – міста Києва. Багато віруючих УПЦ США і в усьому світі, знову, при запалених свічках, піднесли свої невтомні молитви за батьківщину. Continue reading
ЩО ТАКЕ МОЛИТВА?
«Найголовніша справа в житті – молитва, а всі інші – справи другорядні»
св. Григорій Богослов.
Молитва – це бесіда чи розмова наша з Богом. Вона необхідна для нас так само, як повітря чи їжа. У нас усе від Бога і нема нічого свого: життя, здібності, здоров`я, їжа і все інше дається нам Богом; “без Бога – ні до порога”, – каже українське прислів`я. Continue reading
КОНСИСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ) ЖОРСТКО ВІДПОВІЛА МОСКВІ!
УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В США
КОНСИСТОРІЯ УПРАВЛІННЯ ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
ПРЕС-РЕЛІЗ
Після Предсоборної наради Предстоятелів Православних Церков, яке відбулося в Женеві кілька тижнів тому, в інтернеті з’явилося безліч публікацій про дискусії та рішеннях, що відбувалися і були прийняті на цих зборах. Джерелом цієї інформації стала прес-служба Московського Патріархату. Більшість інформації містило надзвичайно різку критику на адресу ієрархів Українських Православних Церков в США і Канади. Велика частина цієї критики була абсолютно неправдивою, зокрема, цитування слів Вселенського Патріарха Варфоломія у відповідь на критику, що прозвучала в ході Женевської зустрічі. Continue reading
ПРОПОВІДЬ НА СТРІТЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА
Дорогі браття і сестри, кому з нас не доводилося іноді спостерігати зворушливу картину: який-небудь дуже старий, згорблений, вкритий сивиною старець тримає дитя і ніжно пестить тремтячими від старості руками. Тут ми бачимо два протилежні полюси життя: початок одного і кінець другого; дві життєві зорі ранішню і вечірню, схід і захід. Коли ці протилежності існують окремо, ми чомусь не зосереджуємо на них своєї уваги, але коли ми порівняємо похилого віком старця та маленьку дитину, ця вражаюча різниця мимоволі впадає у вічі й викликає в душі тривожні почуття та думки. Від одного вже віє холодом близького кінця життя. Життєва сила, часом безрозсудно розтрачена за багато десятків років, уже ледве тліє і ось-ось згасне зовсім. А на його руках б’ється істота теж безсильна і слаба, але це безсилля стане майбутньою силою. У нього все ще попереду, і з кожним днем він буде рости і все більше розвиватися. Мимоволі думається: дідусю колись і ти був життєрадісним дитям із неприхованим запалом сил. А що тепер з тобою сталося, куди і нащо пішли твої сили? І те чарівне дитя, буде колись таким самим похилим старцем, якщо численні незгоди, що чекають тебе ще, попереду, не згублять тебе ще раніше в розквіті сил! Continue reading
ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО, ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА, ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО
«Згадуйте наставників ваших які звіщають вам слово Боже»
(Євр.13.7)
Сьогодні ми з вами, дорогі у Христі брати і сестри, урочисто згадуємо наших наставників трьох великих святителів і вчителів Церкви – Василія Великого, Григорія Богослова, Іоана Золотоустого. Мало хто зрівняється з ними у силі їх віри і в чистоті життя. І не випадково християнська свідомість назавжди з’єднала ці імена апостолів єдиновірних і вчителів вселеної. Незчисленними обдаруваннями були обдаровані ці великі святителі, залишивши нам свої прекрасні творіння. Continue reading
СЛОВО СВЯЩЕНИКА У НЕДІЛЮ 36-ту ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ: ПРО ВІРУ ЯКА СПАСАЄ
Євангельське читання, яке ми чуємо в храмі у неділю 36-ту після П’ятидесятниці, 7 лютого, є слова з Євангелії від Луки (18 глава, 35-43 стихі). Апостол розповідає про те, як Спаситель Ісус Христос наближався до міста Єрихон по дорозі, де сидів один сліпий, що просив милостині. Цей нещасний, почувши про Христа, почав кричати і просити Його про помилування. Але люди, які йшли попереду примушували його замовкнути. Але він кричав ще голосніше: Сину Давидів, помилуй мене! Тоді Ісус, підійшовши до нього, сказав йому: Прозри! Віра твоя спасла тебе.У цій Євангельській події ми бачимо два цікавих моменти. Перший, коли сліпий благав про зцілення, то ті, хто чули це благання говорили йому замовкнути. Виявляється, ми можемо бути такими християнами, які перешкоджають іншим йти до Бога, звертатися до Нього. Continue reading
БРАТІЯ МОНАСТИРЯ ПРОСИТЬ ПРО ДОПОМОГУ
Воля, Бог і Україна… Ці слова сьогодні бринять у душі кожного свідомого українця, – в час військового нападу російських військ на Україну. Ці ж слова були девізом, кредом життя у далекому від нас 1944 році, для ще більш свідомих українців – волинських воїнів УПА. Для тих, які тоді як і ми сьогодні боронимо нашу землю від наступу ноги російського окупанта. Адже саме тоді, наприкінці квітня 1944 р., відбувся славетний Гурбинський бій УПА – один із найбільших боїв воїнів Української Повстанської Армії з комуно-більшовицькими катами України – загонами НКВС. Continue reading