АКАФІСТ СВЯТИМ СТРАСТОТЕРПЦЯМ КНЯЗЯМ БОРИСУ І ГЛІБУ

Кондак 1

Вибрані і всехвальні страстотерпці Христові Борисе і Глібе, благословенні діти просвітителя нашого рівноапостольного Володимира, ви від ідольського нечестя до чудесного світла віри Христової прийшли, і кров пролили за віру у Христа Бога нашого, похвальні пісні вам приносячи, ми, недостойні, у гріхах і скорботах наших прибігаємо до вашого заступництва, ви ж, маючи дерзновення перед Господом, моліть Його, Всеблагого Царя Слави, дарувати милість тим, хто шанує святу вашу пам’ять і з покаянним серцем співає вам: Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці. Continue reading

АНОНІМ. ОПОВІДАННЯ ПРО СВЯТИХ КНЯЗІВ БОРИСА ТА ГЛІБА.

Забиття Святого Бориса

«- Не буде невинним лихий, – каже пророк, – а нащадок праведних захований буде». Так-бо було смертним у давнині. Володимир, син Святославів, а внук-бо Ігоря Рюриковича, просвітив святим хрещенням усю Руську землю. Цей Володимир мав дванадцять синів не від однієї жони, але від різних матерів. Із них найстарший син Вишеслав, за ним – Ізяслав, третій – Святополк, котрий убивство зле замислив. Його мати раніше була черницею, грекиня вона, а розстриг її брат Володимира Ярополк через красу її і зачав від неї цього Святополка. Володимир же, поганин іще, убив Ярополка, пойняв жону його, що була вже не порожня, а від неї народився окаянний Святополк. Був-бо він од двох батьків, братів, тим не любив його [Володимир, бо не від нього був. А від Рогніди] мав він [чотири сини]: Ізяслава і Мстислава, Ярослава і Всеволода, а від іншої Святослава. Від болгарині ж – Бориса та Гліба. І посадив їх на князювання в городах: сього окаянного Святополка в Пінську посадив, а Ярослава в Новгороді, а Бориса – в Ростові, а Гліба – в Муромі, інших же по всіх городах. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ПОЛІКАРП, АРХІМАНДРИТ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 24 липня/6 серпня

Преподобний Полікарп, архімандрит Печерський, здійснював свій чернечий подвиг у XII столітті. Він був з юних років ченцем Києво-Печерського монастиря. Continue reading

АКАФІСТ ПРЕСВЯТІЙ БОГОРОДИЦІ НА ЧЕСТЬ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ

Кондак 1

Непереможній Воєводі рабів християнських і країни нашої визволительки похвальні пісні принесімо, вірні, зібрані на святій її горі; Ти ж, що маєш Милосердя невимовне, о Владичице Богородице, благання нашого, що перед чудотворним Твоїм образом підносимо, не відкинь, щоб у зворушеності сердець ми взивали до Тебе:

Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу Надіє і Втіхо. Continue reading

ПОЧАЇВСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Пам’ять 23 липня / 5 серпня

«Співайте Господу, бо Він створив велике, – нехай знають це по усій землі.»

(Ісая 12:5)

Почаївська ікона Божої Матері знаходиться у Почаївській обителі. На горі, де зараз розташований монастир, оселилися два ченці у 1340 році. Один чернець після молитви пішов до вершини гори і, раптом, побачив Божу Матір, яка стояла на камені і оточену полум’ям. Він покликав брата подивитися на диво. Третім свідком бачення пастух Іван Босий. Він вибіг на гору, і вони втрьох прославили Бога. На камені, де стояла Пресвята Богородиця, назавжди залишився відбиток Її правої стопи. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ОНУФРІЙ МОВЧАЗНИЙ ТА ПРЕПОДОБНИЙ ОНИСИМ ЗАТВОРНИК КИЄВА-ПЕЧЕРСЬКІ

Пам’ять 21 липня / 3 серпня, 4/17 жовтня (прп. Онисима)

Преподобний Онуфрій мовчазний, Києва-Печерський, здійснював свій чернечий подвиг  у Ближніх (Преподобного Антонія) печерах у XII столітті. Вдруге пам’ять його звершується 28 вересня /11 жовтня, в Соборі преподобних отців Києва-Печерських Ближніх печер.

Continue reading

ОТРИМАННЯ І ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИКА АФАНАСІЯ БРЕСТСЬКОГО (1649 р. Б.)

Пам’ять 20 липня / 2 серпня

Мученицька смерть святого страстотерпця Афанасія, ігумена Брестського, послідувала 5 вересня 1648 (відомості про життя та подвиг поміщені в цей день). Протягом восьми місяців тіло страждальця за Православ’я лежало в землі без церковного відспівування. 1 травня 1649 один хлопчик вказав братії Брестського Симоновського монастиря місце поховання ігумена. Земля, в якій був похований мученик, виявилася тимчасово належала єзуїтам, тому довелося діяти таємно. Вночі ченці викопали нетлінне тіло ігумена і негайно перенесли на інше місце, а вранці – в свій монастир, де через кілька днів, 8 травня, з честю поховали біля правого криласу в головному храмі монастиря на честь преподобного Симона Стовпника. Continue reading

АКАФІСТ ПРОРОКУ БОЖОМУ ІЛЛІ

Кондак 1

Обраний Богом для навернення Ізраїлю від омани Ваалової, грізний викривачу царів законопреступних, що засяяв полум’яною ревністю до Бога Вседержителя святістю життя і чудесами, захоплений з плоттю твоєю на небеса, і прийти маєш ти перед другим пришестям Христовим, похвально взиваємо до тебе, пророче Божий Іллє; ти ж, маючи велику сміливість перед Господом, від усяких бід і напастей молитвами твоїми визволи всіх, що благочестиво тобі співають: Continue reading

СВЯТИЙ ПРОРОК ІЛЛЯ

Пам’ять 20 липня / 2 серпня

Святий пророк Ілля – один з старозавітних пророків і перший дівственник Старого Завіту. Життя святого пророка описане у Старозавітних книгах (3 Цар.; 4 Цар.; Сир. 48, 1-5; 1 Мак. 2, 58). Також згадки про Господнього пророка є в книгах Нового завіту, під час Преображення Господнього, Ілля розмовляв з спасителем на горі Фавор (Мф. 17, 3; Мк. 9, 4; Лк. 9, 30).

Святитель Епіфаній Кіпрський розповідає нам про народження пророка Іллі таке передання: «Коли народився Ілля, батько його Совах бачив у видінні, що благообразні мужі вітали його, пеленали вогнем і годували полум’ям вогненним». Дане дитині ім’я Ілля (кріпость Господня) визначило все його життя. З малих літ він посвятив себе єдиному Богу, оселився в пустелі і проводив життя в строгому пості і молитві. Призваний до пророчого служіння за ізраїльського царя Ахава, пророк став ревним сповідником істинної віри і благочестя. Continue reading

ЖИТІЄ СВЯТОГО БЛАГОВІРНОГО КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Пам’ять 20 лютого / 5 березня

Святий благовірний князь Київський Ярослав Володимирович (Мудрий) був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира-Василія Великого та дружини його Рогнеди. Народився правдоподібно десь близько 983 р. за п’ять літ до великого хрещення Київської Руси-України. Ярослав мав п’ять літ, коли його батько охрестив разом з іншими його братами на святому джерелі поблизу нашого другого Йордану – Дніпра. Тепер на цьому місці стоїть пам’ятний знак 900-ліття хрещення Русі або пам’ятник Магдебурзького права. При хрещенні маленький Ярослав отримав ім’я на честь святого великомученика Георгія Побідоносця і в історії наш князь відомий ще під одним ім’ям Георгій. Особливо це стосується літописних повідомлень та різних давніх записів. Близько 990 р. Ярослав отримав ростовський престол, а після смерті свого брата Вишеслава був переведений до Новгорода, Сталося це не пізніше 1013 р [1]. Continue reading