СВЯТИТЕЛЬ ПАВЛО САМБІРСЬКИЙ, МИТРОПОЛИТ ТОБОЛЬСЬКИЙ

Пам’ять 4/17 листопада

Митрополит Павло, у миру Петро Конюшкевич, народився у 1705 році в місті Самборі на Галичині. За своїм соціальним походженням належав до шляхетного та заможного роду самбірських міщан.

З раннього дитинства Петро відзначався лагідною вдачею, був обдарованим хлопцем, дуже рано вивчив грамоту. Домашнє виховання тоді полягало виключно у вивченні букваря, часослова, псалтиря, нотного співу і письма, тобто тих наук, які були в початкових слов’яно-латинських школах. Continue reading

ДМИТРІВСЬКА ПОМИНАЛЬНА СУБОТА

«Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть»

(Мф. 5, 7).

Цього дня молитовно згадують душі померлих родичів, у храмах правляться панахиди, здійснються вчинки милосердя. «Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх, там де немає скорботи, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя»: Сотні уст за священиком пошепки повторюють слова молитви, згадуючи імена своїх рідних, близьких, знайомих. Continue reading

ОСМИСЛЕННЯ СЕНСУ БУТТЯ В БОГОСЛОВСЬКІЙ СТУДІЇ МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА (ОГІЄНКА) «ОБОЖЕННЯ ЛЮДИНИ – ЦІЛЬ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ»

Я сказав: ви – боги, і сини Всевишнього всі…

 (Пс. 81:6)

Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине…

(Ін. 17:21)

…даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства» (2 Пет. 1:4)

Це незмірно висока думка Самого Бога про людину, і ця думка стала панівною в новозавітному християнському світі, хоча була висловлена ще у старозавітні часи: «Що таке є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, що про Нього Ти згадуєш? А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і честю й величністю Ти коронуєш його!» (Пс. 8:5 – 6). Людина – цінніша від усього сотвореного, не тільки видимого, але й невидимого. «Місце Людини в Ієрархії Божого світотвору високе й велике. Бо серед усіх творів Бог творить Людину, як сотворіння цілком виключне, призначене для особливої великої цілі, – панувати в світі й обожуватись своєю природою» [13, с. 6]. Continue reading

СКАРБНИЦЯ ПРЕМУДРОСТІ: БІБЛІОТЕКА І АРХІВ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ВИДУБИЦЬКОГО МОНАСТИРЯ

Дана стаття є спробою дослідити багатовікову історію архіву і бібліотеки, древнього Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря. Подані короткі переліки книг і справ, які входили до їхнього складу. Певну увагу присвячено дослідженню окремих історичних процесів у житті обителі, які вплинули на формування (а також і розформування) монастирської «скарбниці премудрості»

Ключові слова: Свято-Михайлівський Видубицький монастир, обитель, ігумен, архімандрит, намісник, бібліотека, архів, книги, документи. Continue reading

МОВА ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Релігія завжди займала чільне місце в житті українців. На думку науковців, «завдяки ряду обставин свого національного буття, історії і особливостям своєї національної духовності український народ завжди був одним із найбільш релігійних народів світу. Релігійність свідомості українців, з одного боку, є наслідком впливів на їх духовний світ різних релігійних чинників, з другого – продуктом зовнішніх щодо кожного з них факторів: географічних, історичних, етнопсихологічних, господарських, соціально-психологічних тощо» [4, с. 5].

Мовою церкви на території сучасної України з давніх часів була церковнослов’янська (староболгарська за походженням), а згодом і національна українська мова. Шлях української мови до церкви був досить складний і тернистий, однак, як слушно зауважував Іван Огієнко, «кожна віра найміцніше зв’язана з рідною мовою народу, бо рідна мова – то основний родючий ґрунт кожної віри», «рідна мова – шлях до Бога» [9, с. 23]. Continue reading

ЧИН БЛАГОСЛОВЕННЯ ПОДРУЖЖЯ, КОТРЕ ПРОЖИЛО БАГАТО РОКІВ БЕЗ ЦЕРКОВНОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ

У скрутне становище потрапляють священики, коли до них звертаються з проханням звершити вінчання осіб, які прожили разом вже багато років без церковного благословення. Деякі з подібних осіб мають не лише дорослих дітей, але навіть й онуків. Природно виникає запитання: яким же чином вінчати їх? Ні чин звичайний, ні чин вінчання другошлюбних не підходить. У даному випадку доречно використати Чин благословення подружжя, що прожило  багато років без церковного благословення Continue reading

ДЕЯКІ ДУМКИ ВІДНОСНО ОДНОГО МАТЕРІАЛУ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННІ «ОСТРОВ»

Днями в інтернет-виданні «Остров» з’явився наступний матеріал «Кужель рассказала, что старцы против Януковича псалом с проклятиями читают». Він викликав не аби яку дискусію в коментарях на сайті, тому хочу висказати і своє міркування священика

Кілька психічно хворих людей вирішили зганьбити покликання монаха Православної Церкви та підло, із пітьми свого безумства і ненависті, накласти прокляття на діючого Президента України, його рідних та близьких. Continue reading

СЛОВО НА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

Слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, – сила Божа.

1 Кор. 1:18

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Істино, по слову Святого Апостола, дороги брати і сестри, вчора ми з вами зримо торкалися до цієї сили, ставши учасниками Воздвиження Хреста Господнього. Повз кожного з вас пропливло Животворяще Древо, винесене з Святого Святих, із земного неба, з вівтаря Господнього. Пропливло, і піднялося на висоту, і опустилося до землі, щоб знову піднятися, осіняючи всі сторони світу, щоб кожен побачив, зрозумів і відчув силу і владу цього великого знамення перемоги. Continue reading

АКАФІСТ ПРЕПОДОБНИМ АНТОНІЮ І ФЕОДОСІЮ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИМ

Кондак 1

Обрані і Духа Святого сповнені, преподобні і богоносні отці наші Антонію і Феодосію Печерські, найкрасивіші Руської землі паростки, предивна українського народу окрасо, бажаючи я, недостойний, похвальний звершити вам спів, смиренно благаю вас: просвітіть мій затьмарений розум світлом даної вам Богом благодаті, осяйте морок невідання, зруйнуйте перешкоди і незручності, укріпіть мою неміч, нас же, всіх синів українських, по-батьківськи визволить від усіх напастей, скорбот і хвороб, щоб від теплого серця із глибини душі ми всі разом взивали до вас: Continue reading

ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ 10-Ю ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа

Улюблені брати і сестри!

Сьогодні ми чули в Євангелії розповідь про те, як Господь зцілив біснуватого, якого не могли зцілити учні Господа, хоча батько цього біснуватого хлопчика спочатку звертався до них. І Господь пояснив, чому вони не могли його зцілити. Спочатку Він сказав: «О, роде лукавий і розбещений, доки терплю вас?» – Очевидно, це відносилося до тих, хто не міг зцілити, тобто до учнів; а коли вони наодинці Його запитали, чому вони не могли зцілити, хоча вони були Їм послані теж зцілювати людей, то Він сказав їм, що цей рід «нічим не виходить інакше, окрім як молитвою і постом». Continue reading