З моменту надання Православній церкві України (ПЦУ) автокефалії від Вселенського патріарха на початку 2019 року вона конкурувала з РПЦвУ не лише за канонічність, але й за кількість парафій та вірних. Кожна претендує на те, щоб бути єдиною канонічною церквою в країні, а також найбільші, але численні переходи парафій з юрисдикції РПЦвУ до ПЦУ (і кілька навпаки), ситуація війни — і таким чином, заклопотаність влади та вірних більш нагальними проблемами робить майже неможливим отримання надійних даних. 13 вересня 2022 року голова Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті Олена Богдан публічно охарактеризувала РПЦвУ як найбільшу релігійну «мережу» в країні. Кілька днів потому керівництво СБУ по місту та Київському району стверджує, що переходи вірних з РПЦвУ до ПЦУ становлять загрозу національній безпеці (оскільки парафіяльні збори тих, хто готує переведення, можуть призвести до відкритих конфлікти, оскільки «переходи можуть розпалювати міжконфесійну ворожнечу»).  Синод ПЦУ 18 жовтня відреагував заявою про те, що державна влада перешкоджає переходу парафій РПЦвУ, «яка має лише 4% підтримки населення». Continue reading →