Кондак 1
Непереможній Воєводі рабів християнських і країни нашої визволительки похвальні пісні принесімо, вірні, зібрані на святій її горі; Ти ж, що маєш Милосердя невимовне, о Владичице Богородице, благання нашого, що перед чудотворним Твоїм образом підносимо, не відкинь, щоб у зворушеності сердець ми взивали до Тебе:
Радуйся, Похвало Почаївська і всього світу Надіє і Втіхо. Continue reading
Пам’ять 23 липня / 5 серпня
«Співайте Господу, бо Він створив велике, – нехай знають це по усій землі.»
(Ісая 12:5)
Почаївська ікона Божої Матері знаходиться у Почаївській обителі. На горі, де зараз розташований монастир, оселилися два ченці у 1340 році. Один чернець після молитви пішов до вершини гори і, раптом, побачив Божу Матір, яка стояла на камені і оточену полум’ям. Він покликав брата подивитися на диво. Третім свідком бачення пастух Іван Босий. Він вибіг на гору, і вони втрьох прославили Бога. На камені, де стояла Пресвята Богородиця, назавжди залишився відбиток Її правої стопи. Continue reading
Пам’ять 20 лютого / 5 березня
Святий благовірний князь Київський Ярослав Володимирович (Мудрий) був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира-Василія Великого та дружини його Рогнеди. Народився правдоподібно десь близько 983 р. за п’ять літ до великого хрещення Київської Руси-України. Ярослав мав п’ять літ, коли його батько охрестив разом з іншими його братами на святому джерелі поблизу нашого другого Йордану – Дніпра. Тепер на цьому місці стоїть пам’ятний знак 900-ліття хрещення Русі або пам’ятник Магдебурзького права. При хрещенні маленький Ярослав отримав ім’я на честь святого великомученика Георгія Побідоносця і в історії наш князь відомий ще під одним ім’ям Георгій. Особливо це стосується літописних повідомлень та різних давніх записів. Близько 990 р. Ярослав отримав ростовський престол, а після смерті свого брата Вишеслава був переведений до Новгорода, Сталося це не пізніше 1013 р [1]. Continue reading
125 років тому у дні святкувань 900-ліття Хрещення Русі видатний професор Київської духовної академії Володимир Завітневич у своїй, на той час найбільш повній розвідці про святого князя Володимира Великого під назвою «Володимир Святий як політичний діяч», поставив перед собою і нами запитання: «Що ж вийшло в результаті?». Свої дослідження про русько-візантійські відносини епохи Володимирового Хрещення Руси він спроектував на наше з вами сьогодення, написавши так: “Мине сто років – і Руська земля знову, як нині, заходиться святкувати тисячоріччя свого просвітлення світлом християнського вчення. Можливо, тодішні вчені, маючи нові багаті наукові дані, дістануть змогу сказати останнє слово в тих питаннях, які тепер ніяк не піддаються нашому розв’язанню. Втішаючи себе такою надією, нам залишається їм побажати щасливого успіху” (Владимирский сборник в память девятисотлетия крещения России. – Киев, 1888, с. 1-211). Continue reading
Напередодні свята 1025-ї річниці хрещення Русі-України розгорілася дуже жвава дискусія відносно самої традиції святкування, а також її походження. Каталізатором цієї дискусії став виступ глави УКГЦ, верховного архієпископа Святослава (Шевчука), у якому він висунув дві досить суперечливі тези: Про те, що «поєднання дня хрещення України-Руси з днем пам’яті святого рівноапостольного Володимира Великого є «московською традицією»» та «історичну традицію святкувати хрещення Русі-України 1/14 серпня» [1]. Ці тези вже викликали багато коментарів та обговорень, але деякі моменти, а також підстави таких стверджень глави УГКЦ, опинилися за межами дискусії. У цієї короткої статті ми спробуємо викласти певне історичне бачення проблеми. Continue reading
Це відповідь п. Юлії Мостовій на її статтю «SOS, або Лісапетна моя Україна».
Лейтмотив чому в нас все так погано і чому ніхто не скаже як це поміняти. П. Юлія пропонує влаштувати дискусію чи конференцію, тобто масово обговорення класичних тем «хто винен» і «що робити». Continue reading
Пам’ять 6 / 19 липня
Після того, як Великий князь Ольгерд визволив Київ від влади татар, у їм керувала білоруська князівська династія Ольшанських. Саме з цього знакомитого роду походила княжна Юліанія. Оскільки князівському володінні було Волинське містечко Дубровиця, що на лівому березі річки Горинь, частина роду писалася як Дубровицькі-Ольшанські. Continue reading
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву, та всім дітям Української Православної Церкви в Діяспорі і в Україні«Величаємо тебе, святий
рівноапостольний Великий Княже
Володимире, і шануємо святу пам’ять
твою, бо ти ідолів знищив і всю землю
нашу святим хрещенням просвітив».
Високопреподобні і преподобні отці! Дорогі брати і сестри!
З ласки Божої цього року ми урочисто відзначаємо величну подію в житті українського народу, яка містить в собі глибинний зміст духовного та історичного покликання наших нащадків. Такою історичною подією є відзначення 1025-ліття Хрещення Київської Русі-України. Continue reading
Ця стаття написана в пам’ять про Петра Болбочана, Християнина, Українця, полковника армії УНР.
Як загинула Українська Народна Республіка? Коли саме вона загинула і з якої при чини? За що загинули болючою та жахливою смертю до 20 мільйонів українців в три голодомори та світову війну? Чи могла УНР врятуватися?
Який був план Божий для України початку ХХ століття? Continue reading
Католицька робота між українським народом ніколи не була українською справою. Се була завсігди робота проти-українська. Католицизм напихався між Українців силою і його впливи були для Українців завсігди руйнуючі. … Історія Українців греко-католиків, то Історія Мучеництва Українців в руках католицьких мучителів — на протязі цілих віків. Від коли ворожа рука насильством втягнула Українців в унію з Римом, від тоді вся увага Українців ішла лише на те, щоби від католицького насильства оборонятися.
прот. Василь Кудрик Continue reading