Архітектурний ансамбль, що склався над Дальніми печерами Києво-Печерської лаври, належить до перлин архітектури українського бароко. Жодна серйозна книга про українську архітектуру цього періоду не обходиться без опису центральних споруд названого ансамблю – церкви Різдва Богородиці та дзвіниці. Більш детальний аналіз архітектури цих та інших будівель на Дальніх печерах можна знайти в книгах, присвячених архітектурі Києва та Києво-Печерської лаври. Однак існуючі літературні (в першу чергу, Печерський Патерик) та образотворчі джерела дають можливість детальніше схарактеризувати історію формування ансамблю, а також його художні особливості та меморіальну цінність. Така спроба і зроблена в цій роботі. Continue reading
Tag Archives: Україна
ДО ІСТОРІЇ АРХІТЕКТУРНОГО АНСАМБЛЮ БЛИЖНІХ ПЕЧЕР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
Хрестовоздвиженська церква. Відомо, що існуюча зараз церква Воздвиження Животворящого Хреста на Ближніх печерах Києво-Печерської лаври була споруджена 1700 року на кошти полтавського полковника Павла Герцика [1-8]. Освячена 13 вересня (ст. ст.) того ж року київським митрополитом Варлаамом Ясинським та архимандритом Continue reading
СКАРБНИЦЯ ПРЕМУДРОСТІ: БІБЛІОТЕКА І АРХІВ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ВИДУБИЦЬКОГО МОНАСТИРЯ
Дана стаття є спробою дослідити багатовікову історію архіву і бібліотеки, древнього Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря. Подані короткі переліки книг і справ, які входили до їхнього складу. Певну увагу присвячено дослідженню окремих історичних процесів у житті обителі, які вплинули на формування (а також і розформування) монастирської «скарбниці премудрості»
Ключові слова: Свято-Михайлівський Видубицький монастир, обитель, ігумен, архімандрит, намісник, бібліотека, архів, книги, документи. Continue reading
ЛЮБЛІНСЬКА ІКОНА БОГОРОДИЦІ (ІХ СТОЛІТТЯ)
Переказ відносить історію цього образу до часів життя вчителів слов’янських святих Кирила і Мефодія, стверджуючи, що святі брати принесли цю ікону з собою в Моравію в IX столітті, а звідси вже учні їх, що рятувалися від переслідування німецьких місіонерів, перенесли Люблінську ікону Божої Матері на землі Київської Русі.
На рубежі XVI i XVII століть гарячи захисники православ’я – брати Костянтин та Іван Острожські подарував ікону в Преображенську церкву в місті Люблін. За іншою версією, вона була перенесена до церкви в середині ХІІІ століття князем Данилом Романовичам. Continue reading
МОВА ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ
Релігія завжди займала чільне місце в житті українців. На думку науковців, «завдяки ряду обставин свого національного буття, історії і особливостям своєї національної духовності український народ завжди був одним із найбільш релігійних народів світу. Релігійність свідомості українців, з одного боку, є наслідком впливів на їх духовний світ різних релігійних чинників, з другого – продуктом зовнішніх щодо кожного з них факторів: географічних, історичних, етнопсихологічних, господарських, соціально-психологічних тощо» [4, с. 5].
Мовою церкви на території сучасної України з давніх часів була церковнослов’янська (староболгарська за походженням), а згодом і національна українська мова. Шлях української мови до церкви був досить складний і тернистий, однак, як слушно зауважував Іван Огієнко, «кожна віра найміцніше зв’язана з рідною мовою народу, бо рідна мова – то основний родючий ґрунт кожної віри», «рідна мова – шлях до Бога» [9, с. 23]. Continue reading
ПРОТОПРЕСВІТЕР ГАВРИЇЛ КОСТЕЛЬНИК НА ТЛІ РАДЯНСЬКОЇ ДІЙСНОСТІ
При першій згадці імені львівського протопресвітера Гавриїла Костельника у свідомості більшості пересічних українців асоціюється виключно з подіями Львівського церковного собору 1946 р. Ми не ставимо за мету дати історично-канонічну оцінку Соборам 1596 та 1946 років, а розглянемо основні віхи діяльності голови Ініціативної групи по возз’єднаню УГКЦ із РПЦ. Гавриїл Костельник, без перебільшення, був одним із найяскравіших греко-католицьких священиків першої половини XX століття: філософ, письменник, журналіст, викладач, глибокий проповідник. Був одним з ідеологів східного напряму в розвитку УГКЦ. Покликання всього життя о. протопресвітера Г. Костельника полягало в невтомному шуканні правди. Довгим і складним, і нелегким був той шлях. Після «звільнення» Західної України 1939-го його авторитет та активну антилатинську позицію вирішили використати більшовики. Нещодавно розсекречені документи радянських спецслужб розкривають картину того, як це відбувалося. Continue reading
ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ «ПОДИВИСЬ НА ПОКОРУ МОЮ»
Пам’ять 16 / 29 вересня
На іконі «Подивись на покору мою» Пресвята Богородиця зображена зображена сидячою і в короні. У правій руці Вона має скіпетр, а лівою підтримує Богонемовля, що стоїть на Її колінах. Богонемовля правою рукою торкається до Її щоці, а в лівій тримає невелику кулю- символ влади над світом.
Вперше ікона Божої Матері «Подивись на покору мою» явилась в 1420 році на Кам’яному озері у Псковській області, близько міста народження святої Київської княгині Ольги. Ця подія відбулася в розраду і підбадьорення псковичів в період великого лиха, «морової пошесті» (голоду та епідемії), яке вибухнуло тоді в Псковської землі. Тоді з правого ока Богородиці почала струменіти кров. Таким чином Пречиста Діва дала псковичам знак – вона сумує про них і готова поспішити на допомогу. Continue reading
САКРАЛЬНІ ОБ’ЄКТИ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКОГО ЧОЛОВІЧОГО МОНАСТИРЯ У СКЛАДІ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПОЛЕ БЕРЕСТЕЦЬКОЇ БИТВИ»
Матеріали статті присвячені сакральним об’єктам Свято-Георгіївського чоловічого монастиря у складі Національного історико-культурного заповідника «Поле Берестецької битви». Головна увага зосереджена на Свято-Георгіївському храмові-пам’ятнику як одному із найсамобутніших витворів архітектурного модерну в Україні та Свято-Михайлівській церкві – пам’ятці вітчизняного культового дерев’яного зодчества. Continue reading
КАНОН З АКАФІСТОМ ДО СВЯТИТЕЛЯ І СПОВІДНИКА ЛУЦІ, АРХІЄПИСКОПУ СИМФЕРОПОЛЬСЬКОМУ І КРИМСЬКОМУ
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Аминь
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас. (3). Continue reading
ОСЕРЕДОК ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я НА ВОЛИНІ
Історія Православ’я на Волині, міста Луцька – нерозривно пов’язана з діяльністю Луцького Хрестовоздвиженського братства. Виникнення його диктувалося особливими умовами, які склалися у той час на західноукраїнських землях, що в 1569 році за Люблінською Унією між Литвою та Польщею відійшла під протекторат останньої. Жорстка політика тотального окатоличення, полонізація українського населення, яку проводила Польща, або як вона тоді називалась Річ Посполита, призвела до руйнівних наслідків: православна віра переслідувалась, а православних позбавляли громадянських прав.
Зрадивши своїй православній вірі український єпископат, з корисливих міркувань, в 1596 році пішов на унію з католицькою Церквою проти волі православного населення. В зв’язку з цим наступ на права і свободи православних українців значно посилився: православні храми нищились, перебудовувались під католицькі, діяльність православної Церкви обмежувалась. Continue reading