СКАРБНИЦЯ ПРЕМУДРОСТІ: БІБЛІОТЕКА І АРХІВ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОГО ВИДУБИЦЬКОГО МОНАСТИРЯ

Дана стаття є спробою дослідити багатовікову історію архіву і бібліотеки, древнього Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря. Подані короткі переліки книг і справ, які входили до їхнього складу. Певну увагу присвячено дослідженню окремих історичних процесів у житті обителі, які вплинули на формування (а також і розформування) монастирської «скарбниці премудрості»

Ключові слова: Свято-Михайлівський Видубицький монастир, обитель, ігумен, архімандрит, намісник, бібліотека, архів, книги, документи. Continue reading

ЛЮБЛІНСЬКА ІКОНА БОГОРОДИЦІ (ІХ СТОЛІТТЯ)

Переказ відносить історію цього образу до часів життя вчителів слов’янських святих Кирила і Мефодія, стверджуючи, що святі брати принесли цю ікону з собою в Моравію в IX столітті, а звідси вже учні їх, що рятувалися від переслідування німецьких місіонерів, перенесли Люблінську ікону Божої Матері на землі Київської Русі.

На рубежі XVI i XVII століть гарячи захисники православ’я – брати Костянтин та Іван Острожські  подарував ікону в Преображенську церкву в місті Люблін. За іншою версією, вона була перенесена до церкви в середині ХІІІ століття князем Данилом Романовичам. Continue reading

МОВА ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Релігія завжди займала чільне місце в житті українців. На думку науковців, «завдяки ряду обставин свого національного буття, історії і особливостям своєї національної духовності український народ завжди був одним із найбільш релігійних народів світу. Релігійність свідомості українців, з одного боку, є наслідком впливів на їх духовний світ різних релігійних чинників, з другого – продуктом зовнішніх щодо кожного з них факторів: географічних, історичних, етнопсихологічних, господарських, соціально-психологічних тощо» [4, с. 5].

Мовою церкви на території сучасної України з давніх часів була церковнослов’янська (староболгарська за походженням), а згодом і національна українська мова. Шлях української мови до церкви був досить складний і тернистий, однак, як слушно зауважував Іван Огієнко, «кожна віра найміцніше зв’язана з рідною мовою народу, бо рідна мова – то основний родючий ґрунт кожної віри», «рідна мова – шлях до Бога» [9, с. 23]. Continue reading

ПРОТОПРЕСВІТЕР ГАВРИЇЛ КОСТЕЛЬНИК НА ТЛІ РАДЯНСЬКОЇ ДІЙСНОСТІ

При першій згадці імені львівського протопресвітера Гавриїла Костельника у свідомості більшості пересічних українців асоціюється виключно з подіями Львівського церковного собору 1946 р. Ми не ставимо за мету дати історично-канонічну оцінку Соборам 1596 та 1946 років, а розглянемо основні віхи діяльності голови Ініціативної групи по возз’єднаню УГКЦ із РПЦ. Гавриїл Костельник, без перебільшення, був одним із найяскравіших греко-католицьких священиків першої половини XX століття: філософ, письменник, журналіст, викладач, глибокий проповідник. Був одним з ідеологів східного напряму в розвитку УГКЦ. Покликання всього життя о. протопресвітера Г. Костельника полягало в невтомному шуканні правди. Довгим і складним, і нелегким був той шлях. Після «звільнення» Західної України 1939-го його авторитет та активну антилатинську позицію вирішили використати більшовики. Нещодавно розсекречені документи радянських спецслужб розкривають картину того, як це відбувалося. Continue reading

ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ «ПОДИВИСЬ НА ПОКОРУ МОЮ»

Пам’ять 16 / 29 вересня

На іконі «Подивись на покору мою» Пресвята Богородиця зображена зображена сидячою і в короні. У правій руці Вона має скіпетр, а лівою підтримує Богонемовля, що стоїть на Її колінах. Богонемовля правою рукою торкається до Її щоці, а в лівій тримає невелику кулю- символ влади над світом.

Вперше ікона Божої Матері «Подивись на покору мою» явилась в 1420 році на Кам’яному озері у Псковській області, близько міста народження святої Київської княгині Ольги. Ця подія відбулася в розраду і підбадьорення псковичів в період великого лиха, «морової пошесті» (голоду та епідемії), яке вибухнуло тоді в Псковської землі. Тоді з правого ока Богородиці почала струменіти кров. Таким чином Пречиста Діва дала псковичам знак – вона сумує про них і готова поспішити на допомогу. Continue reading

САКРАЛЬНІ ОБ’ЄКТИ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКОГО ЧОЛОВІЧОГО МОНАСТИРЯ У СКЛАДІ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПОЛЕ БЕРЕСТЕЦЬКОЇ БИТВИ»

Матеріали статті присвячені сакральним об’єктам Свято-Георгіївського чоловічого монастиря у складі Національного історико-культурного заповідника «Поле Берестецької битви». Головна увага зосереджена на Свято-Георгіївському храмові-пам’ятнику як одному із найсамобутніших витворів архітектурного модерну в Україні та Свято-Михайлівській церкві – пам’ятці вітчизняного культового дерев’яного зодчества. Continue reading

КАНОН З АКАФІСТОМ ДО СВЯТИТЕЛЯ І СПОВІДНИКА ЛУЦІ, АРХІЄПИСКОПУ СИМФЕРОПОЛЬСЬКОМУ І КРИМСЬКОМУ

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Аминь

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас. (3). Continue reading

ОСЕРЕДОК ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я НА ВОЛИНІ

Історія Православ’я на Волині, міста Луцька – нерозривно пов’язана з діяльністю Луцького Хрестовоздвиженського братства. Виникнення його диктувалося особливими умовами, які склалися у той час на західноукраїнських землях, що в 1569 році за Люблінською Унією між Литвою та Польщею відійшла під протекторат останньої. Жорстка політика тотального окатоличення, полонізація українського населення, яку проводила Польща, або як вона тоді називалась Річ Посполита, призвела до руйнівних наслідків: православна віра переслідувалась, а православних позбавляли громадянських прав.
Зрадивши своїй православній вірі український єпископат, з корисливих міркувань, в 1596 році пішов на унію з католицькою Церквою проти волі православного населення. В зв’язку з цим наступ на права і свободи православних українців значно посилився: православні храми нищились, перебудовувались під католицькі, діяльність православної Церкви обмежувалась.  Continue reading

АКАФІСТ ДО ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ САМБІРСЬКОЇ БОГОРОДИЦІ

Кондак 1

Непереможній Владичиці Богородиці перед її чудотворною Самбірською іконою співаємо оцю подячну пісню. А Ти, царице наша й покровителько, захисти нас від усякого лиха, бо кличемо:

Радуйся, усіма оспівана Мати Христа Господа!

Ікос 1

Ангелів і людей Владичице, Богородице пренепорочна, перед Самбірським пресвітлим і предивним Твоїм образом молимося Богові всемогутньому, а Тобі, усіма оспівана Мати, кличемо: Continue reading

ІЄРАРХ БІЛОРУСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ – АРХІЄПИСКОП СЕРГІЙ (ОХОТЕНКО)

«… Ми всі, православні українці і білоруси, були, є і будемо рідними дітьми православної Помісної Київської Церкви…»

З проповіді архієпископа Сергія на Великдень 1959 р. Б.

Кожен народ має своїх праведних, які присвятили все своє життя своїй країні та нації. Всі вони заслужили визнання і пам’ять своїх народів, а деякі удостоїлися і Вищої слави – вінця Господа нашого Ісуса Христа. Але якою невимовної любов’ю Господньою потрібно палати, що б у важких обставинах добровільно взяти на себе і інший хрест – хрест допомоги іншому, нехай і братньому народу, зрозуміти його біль, вивчити мову, стать і його світильником православної віри … Саме таким був архієпископ Білоруської Автокефальної Православної Церкви українець Сергій (Охотенко). Continue reading