Дорогі друзі! Прийміть найщиріші вітання з Різдвом Христовим!
Кожного року ми чекаємо цього свята, яке нас обнадією, робить нас кращими, формує глибину нашого внутрішнього духовного світу. Дуже часто у своїх привітаннях одне одному, і особливо у Різдвяний Святвечір, ми бажаємо смачної куті. На нашому святковому різдвяному столі не тільки кутя, але й інші пісні страви, вишукано і зі смаком приготовлені. В нашій Україні існує чи не найкраща традиція Святої Вечері. Continue reading
Усе, що пов’язано з ім’ям першої княгині-християнки Київської Русі, бабусі Володимира Хрестителя, по праву займає початкове місце в давньоруському пантеоні (у Степенній книзі царського родоводу Житіє святої княгині Ольги поміщено на самому початку, ще до всіх ступенів), – безумовно, завжди привертало увагу. Кожна нова знахідка і публікація – на вагу золота: вказівка на старовину деяких стихир в службі св. Ользі, приписується Пахомію Логофету, митрополитом Макарієм в «Історії російської церкви» (1857 г.), знайдена в Ярославському архіві і опублікована М. Нікольским в 1907 р «Кирила мниха канон і стихири на пам’ять преподобної княгині Ольги»; заяву О. Шахматова про «особливу повість» – якийсь церковний переказ, що знаходився в розпорядженні упорядника найдавнішого літописного зводу і послужив, на думку вченого, джерелом для літописної статті під 969 р – т.зв. похвали [1, ст.116]; зібрані М Серебрянським воєдино «пролжні» житія благовірної княгині Ольги, знайдений З. Гриценко другий текст житія княгині Ольги за списком Прологу поч. XIV ст. (РНБ, Q.n. I.63), опубліковані Р. Павлової житія княгині Ольги по південно-слов’янським рукописам XIII-XIV ст. Continue reading
«На Київських горах стояли ноги його і очі його Русь бачили, а вуста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Свята Русь обрана серед інших східних народів…»
«Святий Апостол Андрій Первозванний – перший архієпископ Константинопольський, Патріарх Вселенський і апостол Руський. На Київських горах стояли ноги його і очі його Русь бачили, а вуста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Свята Русь обрана серед інших східних народів, бо в ній проповідував Апостол», – проголошує постанова Православного Собору, що відбувався у Києві в 1621 році, в час тяжкої боротьби православних з польсько-католицькою експансією. Continue reading
І коли Він зняв п’яту печать, я побачив під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, яке вони мали. І викликнули вони гучним голосом, кажучи: доки, Владико Святий і Істинний, не судиш і не мстишся тим, що живуть на землі, за кров нашу? дано було кожному з них одяг білий, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на деякий час, доки і співробітники їхні, і брати їхні, які будуть убиті, як і вони, доповнять число.
Одк. 6:9-11
Ми сьогодні зібралися, щоб помолитися за українських мучеників: чоловіків, жінок, дітей – всіх тих, хто став жертвою Голодомору. Він не був стихійним лихом або наслідком невмілого господарювання на землі. Це було ретельно спланований і здійснений злочин комуністичного керівництва СРСР. У Кремлі, в теплі і ситості, керівники держави ретельно продумували план знищення мільйонів українців. Continue reading
«Служити народові – то служити Богові»
митрополит Іларіон (Огієнко)
Київське Православ’я завжди було і є зі своїм народом. Не було такої доби в історії Київської Русі, коли б наша Свята Православна Церква не поділяла з своїм народом його біду і радості, не була в самому серці всіх доленосних подій українського православного народу.
Вже з часів Київської Русі, православні священики брали активну участь у обороні нашої Батьківщині. Про це свідчить «Повість врем’яних літ», «Іпатіївський літопис», «Радзивіллівський літопис» та інші історичні документи. Істориками особливо відзначається активна участь священиків та ченців православних монастирів Київської Русі в її обороні під час татарської навали в ХІІІ столітті, коли православні храми перетворювалися на останні твердині оборони від агресора. Continue reading
Пам’ять 21 вересня / 4 жовтня
Святитель Димитрій, митрополит Ростовський (в миру Данило Савич Туптало), народився в грудні 1651 року в містечку Макарове, недалеко від Києва, в благочестивій родині сотника Сави Григоровича Туптало і дружини його Марії. Сам він зобразив у своїх записках, які вів протягом майже всього життя, блаженну кончину своєї матері, і похвала такого сина є найкраще свідчення її чеснот. Батько його, з простих козаків, дослужившись до звання сотника у гетьмана Дорошенка, в пізні роки бадьоро ніс тягар військової служби і помер понад сто років в Києві, куди переселився з родиною. Останні дні присвятив він служінню Православній Церкві на посаді титаря Кирилівської обителі, де постригся згодом його син і де сам ліг на вічний спокій біля своєї дружини. Continue reading
Слуго лукавий і лінивий ти бачив
В сьогоднішній день свята Церква представляє нашій побожній увазі притчу. Один чоловік виїжджав з дому в дорогу і призвавши своїх слуг передав їм свої достатки. Одному дав п’ять талантів, другому два, третьому один. Кожному по їх силі тай поїхав. Той що взяв п’ять талантів почав працювати тай придбав другі п’ять талантів. Той що взяв два придбав інших два, а той що взяв один закопав його в землю. По якомусь часі повернув той господар з дороги і позвавши слуг до себе почав з ними рахунок. І приступив до господаря той, що взяв п’ять талантів і приніс йому других п’ять талантів. Похвалив його господар і сказав: добре добрий і вірний слуго. Потім приступив слуга другий і приніс других два таланти, працюючи я придбав інших два. На кінець приступив до господаря і третій, що одержав лиш один талант і сказав Господарю: я знав що ти жорстокий чоловік, що жнеш де не сіяв і збираєш де не розсипав і побоявся твого гніву, пішов і закопав твій талант в землю. Ось віддаю тобі його назад. Тоді сказав до нього господар: Лукавий і лінивий слуго ти знав, що я жну там де не сіяв і збираю що не розсипав, тож треба було тобі віддати мій талант міняльникам і я повернувшись, взяв би своє з прибутком. Continue reading
Скандал навколо книги української письменниці Лариси Денисенко «Майя і її мами» давно вийшов не тільки за межі Львівського «Форуму видавців» та України. Буквально за кілька тижнів ЗМІ багатьох країн виступили з різноманітними коментарями, але найбільш активними були ліберальні медіа, які поспішили оголосити про створення «християнського Талібану в Україні», «правих терористів» і т.д. При цьому, на превеликий жаль, основні баталії розгорнулися виключно навколо питання ЛГБТ (сім’ї дівчинки, від імені якого ведеться розповідь) і «погроз» ряду правих українських організацій, через які «Форум видавців» скасував презентацію цієї книги у Львові. Continue reading
Все, що ми бачимо навколо себе: небо, сонце, місяць, зірки, хмари, землю, на якій живемо, повітря, яким дихаємо, і все, що на землі: траву, дерева, гори, річки, моря, рибу, птаство, звірів, тварин, і, нарешті, людей, тобто нас самих, – усе це сотворив Бог. Світ є творіння Боже.
Ми бачимо світ Божий і розуміємо, як гарно і мудро його збудовано. Дивний світ у своїй земній красі, і все в ньому наповнене життям. Неможливо перелічити всі рослини і всіх тварин та комах, що населяють землю, – від найменших, невидимих для наших очей, до найбільших. Вони живуть усюди: на суші й у воді, в повітрі й у ґрунті, і навіть глибоко під землею. І все це життя світу дав Бог. Багатий і різноманітний світ Божий! І в цій величезній розмаїтості панує дивний і гармонійний порядок, встановлений Богом. Люди часто називають це «законами природи». Всі рослини і тварини розселені по землі згідно з цим порядком. І кому чим встановлено годуватися, тим і годуються. Все має відповідний і розумний сенс. Все у світі народжується, росте, старіє і помирає – одне змінюється іншим. Усьому Бог дав свій час, місце і призначення. Continue reading
Дорогі й улюблені брати і сестри, в Україні і поза Україною сущі!
Сьогодні чуємо, як веселі дзвони лунають по всіх цервах нашої Матері України. Вони саме звіщають нам ту радість, що громадяни України діждалися часу, щоб відсвяткувати 26-ту річницю незалежності своєї Вітчизни.
З глибини душі ми дякуємо Господу Богу за Його великий і благодатний дар – незалежну і суверенну державу. Це дар для всіх нас: і для тих, доля яких стелиться в межах незалежної України, і для тих, яких доля занесла далеко поза межі рідної Батьківщини. Continue reading