«У час благоприємний Я почув Тебе, й у день спасіння допоміг Тобі» (Іс.49:8), сказав Бог через Ісаю. Тому добре буде сьогодні звернути увагу до вашої любові слова апостольські: «Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння: відкиньмо діла темряви i зодягнемось у зброю світла. Як удень, будемо поводитися благопристойно»(2 Кор.6:2; Рим.13:12-13), – бо наближається пам’ять спасительних Страстей Христових, наближається і нова, і велика і духовна Пасха, пальма (переможна нагорода) за безпристрасність, початок майбутнього століття. Це сповістив Лазар, що встав та вийшов з пекла; за єдиним велінням та слову Божому, що має владу над життям і смертю, чотириденного повстав із мертвих. І, за натхненням Божественного Духа, діти і незлобивий народ передоспівують Того, Хто від смерті, зводить душі з пекла, дарує вічне життя душі і тіла. І якщо хто бажає життя і хоче бачити добрі дні, «Хто з людей бажає жити і бачити дні благі – стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі. Ухиляйся від всього злого і роби добро» (Пс.33:13-15). Continue reading
Tag Archives: святі отці
ПОЯСНЕННЯ СВЯТИТЕЛЯ ГРИГОРІЯ НІСЬКОГО НА ЗАПОВІДІ БЛАЖЕНСТВА (ЧАСТИНА 1)
«…блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне»
Мт. 5:1-3
Блаженні, – сказано, – убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне. Блаженство, на мою думку, є обсяг усього, що подається як благо, в якому немає недоліку ні в чому згідному з добрим побажанням. Ознака блаженства – безперервна радість, яка не має тіні і походить від чесноти. Блаженному можливо веселитися і радіти на запропоноване йому в насолоду, а лихому – печалитися і засмучуватися тим, що у нього є. Тому воістину все блаженним є саме Божество: тому що, чим лише не уявимо Його собі, блаженством буде те чисте життя, невимовне і незбагненне благо, невимовна краса, джерельна благодать, мудрість та сила, істинне світло, джерело всякої благості, влада, що все перевищує; єдина висока ласкава, завжди незмінна, постійна радість; вічна радість, про яку, якщо хтось скаже все, що може, не скаже за достоїнством ще нічого. Бо розуміння не осягає Сущого, і якщо встигнемо уявити про Нього щось найбільш піднесене в розумі, то уявлене неможливо висловити ніяким словом. Оскільки Той, Хто створив людину, «за образом Божим сотворив її» (Бут. 1:27), то на другому місці блаженним буде назване так через причастя до істинного блаженства. Людське єство, будучи образом найвищого блаженства, і саме відрізняється доброю красою, коли показує на собі блаженні риси. Але оскільки гріховна скверна спотворила красу образу, то прийшов Той, Хто омиває нас Своєю власною водою, живою і такою, що тече «в життя вічне» (Ін. 4:14), щоб, коли відкладемо гріховну мерзенність, знову оновився в нас блаженний образ. Той, Хто мальовничо описує нашу душу за подобою єдиного Блаженного, все за порядком, що служить до блаженства, зображає словом, і спочатку каже: «Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне». Continue reading
ПОЯСНЕННЯ НА СЛОВА МОЛИТВИ «ОТЧЕ НАШ» СВТ. ГРИГОРІЯ НІСЬКОГО
«Отче наш» – коли Господь навчає нас у молитві називати Бога Отцем, то не інакше, як узаконює піднесений і духовний спосіб життя, тому що істина навчає нас не обманювати, не говорити про себе того, чого в нас немає, не іменувати себе тим, чим ми не були, але називаючи Отцем своїм Нетлінного, Праведного і Благого, цю спорідненість маємо виправдовувати своїм життям. Тому називаючи Бога своїм Отцем маємо розуміти, що без сумніву, і життя наше повинно носити на собі риси Його благ. А яка може бути близькість у чистого за єством з нечистим? Яке спілкування світла з темрявою? Тому Божі діти прикрашають себе добрими отцівськими властивостями, син милостивого-милостивий, чистого-чистий, нетлінного-чужий розбещенню, і взагалі, благого-благий, правдивого-правдивий. Тому що благодійним життям належить засвоювати себе Богу. Стараймося бути гідними дітьми, щоб правдиво призивати ім`я нашого Господа. Continue reading
ПОВЧАННЯ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО ПРО ТЕ, ЯК ВБЕРЕГТИ СЕБЕ ВІД СПОКУСИ БАГАТСТВОМ
Разом із цими словами уяви і те, що і гори, і земля, і море – словом, усе, якщо хочеш, перетворилося б на золото, – то і побачиш, що ніщо не може зрівнятися з тією шкодою, яку б це спричинило. Ти вкажеш на велику кількість десятин землі, не десять, двадцять або тридцять і більше будинків, на стільки ж лазень, на тисячу чи дві слуг, на посріблені чи позолочені колісниці, а я скажу ось що: якщо б кожен із тих, хто збагачується серед вас, зневаживши це убозтво (адже в порівнянні із тим, про що я буду говорити далі, це є убозтвом), здобув увесь світ, якщо б кожен із них стільки мав у себе рабів – стільки живе людей на суші, морі і в усьому світі, якщо б кожен із них мав у своєму володінні і землю, і море, усі будівлі, міста і народи і якщо б для них із усіх цих джерел замість води текло золото, то і цих багачів я не вважав би вартими навіть чверті копійки, оскільки вони втрачають Царство Небесне. Continue reading
БЛАЖЕННИЙ АВГУСТИН ПРО ЦІКАВІСТЬ
До всього цього долучається інша форма спокуси, набагато небезпечніша. Бо, крім похотей тіла, що спираються на дозволяння всіх тілесних розкошів, рабами яких стають ті, хто на погибель собі віддаляється від Тебе, у душі існує ще інша форма похоті. Вона переходить через ті самі тілесні чуття, але звертається не так дотілесної втіхи, як до досвіду, для якого тіло стає тільки знаряддям.
Це пуста цікавість, що прикривається іменем пізнання й знання. Боже віщування назвало її «похіттю очей», оскільки вона спирається на бажання пізнавати оскільки з-поміж чуттів при пізнаванні очі займають перше місце. Continue reading
ПОВЧАННЯ ПРЕПОДОБНОГО ЄФРЕМА СИРІНА ПРО ТЕ ЧОМУ БОГ ОДНІ ПРОХАННЯ НАШІ ПРИЙМАЄ, А ІНШІ ВІДХИЛЯЄ
Дивується дехто, що сини Заведеєві ясно висловили прохання своє перед Тим, Хто знає всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання своє, щоб навчити всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати міри, але приміряти прохання свої з мірою свого убожества.
Юність одне має на увазі, а саме, що Бог, за всемогутністю Своєю, все може зробити, але не знає, що у всьому діє Бог премудро, і хоч все для Нього є можливим, однак творить лиш те, чому слід статися. Continue reading
СУЧАСНІ СВЯТІ ОТЦІ ЦЕРКВИ
Раніше серед викладачів патрології і навіть серед православних богословів існувала думка, що святі отці існували в нашій Церкві лише до VIII століття. Іншими словами, вони окреслили межі патрології, заперечуючи той факт, що і після Іоана Дамаскіна в Церкві продовжували існувати і інші святі отці. Continue reading
ПАТРИСТИКА В КУЛЬТУРІ ЗАХІДНОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Середньовічна культура неможлива взагалі без тієї спадщини, яку ми називаємо патристикою, або творами Отців Церкви. Отцями Церкви називаються цілий ряд мислителів (як би ми зараз сказали – діячів, але це не дуже вдале слово) церкви перших століть християнства. Апостоли – це більш ніж Отці. Але, вже перші апологети – Тертуліан, Юстин – в той же час вважаються Отцями Церкви, вчителями. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ІОАН ЗОЛОТОУСТ: ПРОТИ ЮДЕЇВ. СЛОВО ДРУГЕ
Проти тих, котрі дотримують юдейський піст, і проти самих юдеїв. Виголошене за п’ять днів до посту, після того, як уже було сказане інше слово
Уже при дверях беззаконний і нечестивий піст юдейський. Не дивуйтеся, що я назвав цей піст нечестивим, — що звершується проти волі Божої, воно є нечисте понад усе, — будь-то жертва чи піст. Отже, вже через п’ять днів наступить беззаконний юдейський піст. А я за десять днів, а то й більше, зробив попереднє зауваження, щоб уберегти від небезпеки ваших братів. Але ніхто нехай не звинувачує нас у завчасності слова, яке ми запропонували за стільки днів. Continue reading
ХРИСТОС НА ГОЛГОФІ
Христос на Голгофі. Наш Спаситель на Хресті! Праведник страждає. Того, хто полюбив весь людський рід, вбивають люди! Всякий, хто володіє свідомістю, хай присоромиться! Кожен, хто має серце, та скорботи! Кожен, хто має розум, нехай усвідомить це … Continue reading