На сходах Белградського університету студенти запалюють свічки в пам’ять про тих, хто загинув під час обвалення навісу залізничного вокзалу в Нові-Сад, вимагаючи відповідальності за їхню втрату. Їхні співи лунають вулицями, зростаючий голос сумління в час національної розплати. У часи кризи люди часто звертаються до Церкви за керівництвом, що викликає запитання: де вона стоїть? Те, що почалося як горе через трагічну аварію, також викликало ширші дискусії про управління та інституційну підзвітність. Continue reading →