У атмосфері загального страху, викликаного пандемією короновірусу, був оскаржений традиційний спосіб причастя Святих Христових Таїн. Люди, які не розуміють, що таке Церква, байдужі чи ворожі до християнської віри, вкинули й зростили серед наляканого народу ідею про те, що загальну ложечку потрібно скасувати, бо вона може передавати хворобу і наражати на небезпеку громадське здоров’я. Під вплив цієї ідеї, на жаль, потрапили деякі віруючі. Тепер вони не наважуються причащатися з однієї ложечки. Вони вважають, що наражають себе на небезпеку. Інші не дозволяють причащатися членам своєї сім’ї, бочячись поширення вірусу вдома. Continue reading
Tag Archives: причастя
НОВА ЄРЕСЬ: ПРИЧАСТЯ ОНЛАЙН
Для початку – уривок зі статті, надрукованої в Україні:
«Нещодавно у Києві презентували книгу «Феномен онлайн-причастя. Рефлексії. Полеміка. Перспективи». У книгу ввійшли думки богословів, духовенства ПЦУ, вірян Церкви. Книга входить у серію «Церква і пандемія» бібліотеки видання «Cerkvarium». Її видано за підтримки Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира з передмовою Митрополита Переяславського і Вишневського ПЦУ Олександра (Драбинка). Упорядники – Дмитро Горєвой та Тетяна Деркач.
Інформаційним приводом до дискусії стала подія травня 2020 року. Запорізький священик Ігор Сава вирішив відслужити Літургію онлайн. Вірні його громади доєдналися до Богослужіння за допомогою ZOOM. Вони поставили перед екраном хліб і вино. Отець Ігор читав необхідні молитви, а опісля вірних причащалися самостійно у себе вдома». Continue reading
СПОСІБ НАДАННЯ БОЖЕСТВЕННОГО ПРИЧАСТЯ – ЩО ПРОВОДИТЬ ДО ПОВНОЇ НЕДОСКОНАЛОСТІ
Поступово почалися вестися розмови про зміну способу надання віруючим Тіла і Крові Христових. Немає нічого парадоксального в тому, що ці красиві розмови активно піднімаються людьми абсолютно не смак церковної і сакраментального життя (згідно з сучасними даними, тому що вони змінюються). Раніше такі, що не пізнали церковного життя, коли «приходили до тями», вони досягали невимовної духовної висоти: наприклад св. апостол Павло, Марія Єгипетська, Самаритянка, свята Пелагія, прп. Мойсей Ефіопянін, свята Варвара, святий Ахмед Новомученик і багато інших. Continue reading
ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ДО АРХІЄПИСКОПІВ ІНШИХ ПОМІСНИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ СТОСОВНО СПОСОБІВ ПОДАВАННЯ ЄВХАРИСТІЇ
Його Всесвятість Вселенський патріарх Варфоломій, слідуючи бажанню Матері-Церкви Константинополя мати узгодження і, настільки це можливо, однорідність між помісними Православними Церквами у надзвичайно важливому питанні Святої Євхаристії і способів її подавання віруючим, надіслав цього листа 17 травня 2020 року до усіх своїх братів Блаженніших Архієпископів Помісних Православних Церков: Continue reading
ПИТАННЯ ПРО ВІДДАЛЕНЕ ЗДІЙСНЕННЯ ЄВХАРИСТІЇ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19 І РЕАКЦІЯ НА НЬОГО ПРОТЕСТАНТСЬКИХ ЦЕРКОВ
На відміну від багатьох епідемій недавнього минулого, в цьому році бурхлива пандемія коронавірусу з самого початку має виразний релігійний вимір. У ЗМІ обговорюється роль церков в поширенні захворювання, смертність серед священнослужителів значно перевищує показники серед населення в цілому, закриття храмів викликає гарячі суперечки. Внутрішньоцерковне життя також виявилося серйозно порушеним епідемією. Мова тут не тільки про очевидні проблеми в функціонуванні церковної адміністрації або зниженні обсягу пожертвувань від парафіян, але й про зміни в богослужінні і навіть в богослов’і. Священики присвячують «згубної пошесті» проповіді, про позбавлення від нього підносяться спеціально складені молитви. Одним з найгостріших питань, які постали перед Церквами за останні два місяці, постало питання про Євхаристію. Незважаючи на істотні відмінності в богословському розумінні цього таїнства між православними, католиками та протестантами, практично всі християнські Церкви роблять Євхаристію, причому видима, обрядова сторона її у всіх християн виглядає приблизно однаково і складається в спільному споживанні євхаристичних хліба і вина. Це, очевидно, вимагає спільної присутності віруючих, що неможливо в умовах карантину та закритих храмів. Continue reading
ЛІТУРГІЯ, ІСТОРІЯ І ЛОЖЕЧКА ДЛЯ ПРИЧАСТЯ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ
В останні тижні керівники Церкви розглядали історичний прецедент, щоб знайти способи продовжувати служіння віруючим і підтримувати відправлення обрядів в церкві під час глобальної пандемії, оскільки, як зазначили інші, закриття богослужбових установ та припинення служіння Літургії – це не вихід для Церкви, навіть якщо деякі святі і були здатні здобути святість у відсутності регулярного обрядового життя або участі в спільному поклонінні. Continue reading
COVID-19 ТА ХРИСТИЯНСЬКИЙ (ЧИ?) ДУАЛІЗМ
У цій короткій замітці я спробую пояснити, чим керуються ті, хто вважає, що вірус не може передаватися через причастя.
Вони виходять з того, що Тіло Христове – це абсолютне добро, а вірус – це зараза, а значиться є злом. А добро не може передавати зло.
Однак вірус – це зараза тільки для нас, та й то не для всіх, тому що більшість з нас його перенесе, навіть не помітивши цього. А так сам по собі вірус, як будь-який мікро- або макро-організм – це частина творіння Божого. Як фізична реальність, вірус-доброякісна істота, як і все, що створено в цьому світі (див. Бут. 1:21). Ми вважаємо повені, вулкани, тайфуни злом, але вони – природна частина природного процесу, і тому не є онтологічна злом. Також змії та павуки, які нас кусають, смертоносні для нас, але за своєю природою вони милостиві. Continue reading
КОРОНАВІРУС ТА ПРИЧАСТЯ
Зараз, коли ми опинилися свідками безпрецедентних закриття і скасувань, як слід Православної церкви і її членам, віруючи, справлятися з ризиками і труднощами пандемії СOVID-19? Для багатьох Православних юрисдикцій і окремих людей пандемія – це можливість показати охопленому панікою світу надзвичайну стійкість Православної віри і тих, хто її сповідує. Один із способів це показати – продовжувати служити літургії, як ми робимо це завжди, і цілувати ікони і причащатися, використовуючи одну ложку для всіх, як ми робимо це завжди. Недавнє розпорядження Грецької Православної Архиєпископії Америки, в якому прихожан прохають шанувати ікони, кланяючись їм, не торкаючись до них губами (багато в чому так само, як ми на якийсь час утримуємося від цілування людей у плоті, тих, кого ми любимо, не тільки коли вони хворі, а й коли ми хворі або у нас є причина побоюватися, що ми могли б бути хворі). Це розпорядження було сприйнята багатьма Православними християнами, як в Грецької Православної Архиєпископії Америки, так і за її межами, як непрощенна поступка почуття страху, що охопило світ. У соціальних сітках та інших джерелах дійсно багато говорять про те, що ми сповідуємо віру, а не страх. Continue reading