Після уніатського Берестейського собору, вірні Київського Православ’я вели боротьбу за своє Богом дане право сповідати Святе Православ’я. Змагання охопило практично всі міста Білорусі та України. Не дивлячись на політичну та військову підтримку, яку надавала влада Речи Посполитої уніатам, православні чинили дієвий опір католикам. Одним з центрів такого спротиву зробилася Полоцька єпархія, де братства не давали захопити свої храми, боронили православних священиків. І це не дивлячись на те, що Полоцький архієпископ Герман Загорський (+1601) зрадив Православ’я, а його наступник – уніатський архієпископ Гедеон Брольницький (+1618) увесь намагався переконати мешканців прийняти унію. Continue reading
Tag Archives: прот. Сергій Горбик
ВТРАЧЕНІ МОЖЛИВОСТІ. ЧОМУ УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я НЕ ОТРИМАЛО АВТОКЕФАЛІЮ В 2008 РОЦІ.
У ліпні 2008 р., під час святкування 1020-ї річниці Хрещення Русі-України, Київ навідав Вселенський Патріарх Варфоломій І. Цей візит викликав чималі очікування, що були пов’язані з надією на вирощення розділення Українського Православ’я, а саме з сподіванням на надання йому канонічної автокефалії. Ці надії ще більш зміцнилися, коли Константинопольський Патріарх публічно назвав Київську митрополію своєю канонічною територією… Однак нічого не сталося, а всі учасники можливих перемов заховували мовчання. Це породило масу конспірологічних гіпотез та припущень, обміркувань у соціальних мережах та на сторінках ЗМІ. Першим порушив мовчання очільник Київського Патріархату «патріарх» Філарет, який на сторінках журналу «Український тиждень», у притаманної йому манері, обвинуватив у зриве процесу «усіх і вся», а найперше – Українську Автокефальну Православну Церкву [1]. У відповідь тогочасний Предстоятель УАПЦ, Блажніший митрополит Мефодій, звернувся до Філарета з відкритим листом, у якому озвучив деякі цікави моменти перебігу перемов з Вселенським Патріархом та, зі свого боку, цілком обґрунтовано назвав саме його винним у зриві початку процесу надання автокефального статусу Українському Православ’ю [2]. Continue reading
ДЕЩО ПРО МАНІПУЛЯТИВНІ ТВЕРДЖЕННЯ Т.ЗВ. «КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» В ІСТОРИЧНО-КАНОНІЧНОМУ АСПЕКТІ
Ось вже кілька років колишній Київський митрополит Філарет та його прибічники, незаконно використовуючи назву «Київський Патріархат», ведуть інформаційну війну проти Православної Церкви України. При цьому вони відверто маніпулюють певними історичними та канонічними фактами, уводячи в оману частину православних вірних. У цьому невеликому дослідженні ми спробуємо зібрати найбільш поширені меседжі т.зв. «Київського Патріархату» та надати правдиві відповіді. Continue reading
ЧИ ПОТРІБНІ ПЦУ «ДОДАТКОВІ ВИЗНАННЯ»?
Практично немає публікації про ПЦУ в ЗМІ, де б не згадувалося її «визнання чотирма Православними Церквами». Хтось подає це як перемогу, хтось – скептично або негативно. При цьому всі автори посилаються на досвід новітніх автокефалій Вселенського Православ’я, але ніхто не приводить конкретних фактів. Більш того, з боку речників Московського Патріархату та їх місцевих сателітів, лунають заяви про «умовність автокефалії ПЦУ до часу її визнання всіма Помісними Церквами». Continue reading
ДО КАНОНІЧНОЇ ПРАВОМОЧНОСТІ ЦЕРКОВНОГО ПРОСЛАВЛЕННЯ БЛАГОВІРНОГО ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО
Данні статті булі написані в 2011 р., коли Українська Автокефальна Православна Церква здійснювала канонізацію Петра Сагайдачного, коли критиками й недоброзичливцями УАПЦ критикувався як сама канонізація, так й її чин — «благовірний гетьман». Сьогодні, після історичного рішення Священного Синоду Православної Церкви України про внесення цієї канонізації в церковний календар, знову чутні голоси критиків. Тому ми вирішили передрукувати ці статті, щоб зняти певні питання священиків та вірних нашої Церкви.
«Київське Православ’я» Continue reading
ЩО СТОЇТЬ ЗА ЗАЯВОЮ ФІЛАРЕТА ПРО «ОБОРОНУ ПРАВОСЛАВ’Я»? КОРОТКИЙ ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ.
Дев’ятнадцятого жовтня 2020 р., на сайті т.зв. «Київського Патріархату», звернення заява колишнього Київського митрополита Філарета «До всіх православних християн», у якому він обвинувачує Вселенського патріарха Варфоломія у створенні «своєрідного папства в православ’ї» та закликає «всіх православних християн в Україні та в усьому світі, твердо стояти на засадах святого православ’я». Загалом, усі вже звикли, що Філарет давно у своєму змаганні проти Православної Церкви України використовує риторику найбільш консервативних та антиукраїнських кіл Московського Патріархату, але ця заява заслуговує на більш детальніший розгляд. Адже, вона вже є частиною загальної боротьби Росії проти самої канонічної системи Вселенського Православ’я для досягнення своє гегемонії серед Православних Помісних Церков. Тому у цій статті ми спробуємо розкрити історію створення та реальну анатомію обвинувачень, які сьогодні висуває колишній Київський митрополит проти Вселенського патріарха Варфоломія. Відразу відзначимо, що ми не будемо спростовувати безпідставну критику Томосу, бо це вже багато разів робилося різними поважними авторами. Continue reading
РЕЛІГІЙНЕ ПОЛЕ БІЛОРУСІ: ЧОМУ, ЩО І ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ
Події, які почалися в Білорусії після явної фальсифікації виборів президента 9 серпня, нелюдська поведінка силових структур з мирними протестувальниками, привернули увагу українського суспільства не тільки до політичних, а і релігійних процесів, які відбуваються в сусідній державі. Тому, з’явилося дужу багато аналітичних статей різних авторів, які спробують розібратися в релігійній мапі Білорусі, пояснити певні процеси, а також зробити прогнозування щодо майбутніх змін. На великий жаль, більшість авторів ніколи не були в Білорусі, не знають саме білоруської історії (як загалом, так і новітньої), тому пробують зробити свої матеріали через призму українського розуміння історії та релігійного становища. Натомість, білоруська історія, сучасність, міжрелігійні та міжконфесійні відносини досить міцно відрізняються від українських. Отже, у цій статті ми пробуємо дати певний аналіз саме з білоруської точки зору. Continue reading
СЛОВА НА МОЛЕБНІ ЗА ПОТЕРПІЛИХ ТА ТЕРПЛЯЧИХ ЗА ПРАВДУ ХРИСТОВУ В БІЛОРУСІ
Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх.
Ін. 15:13
Мученики Господні! / Благословенна земля, зрошена вашою кров’ю, / і святі монастирі, що прийняли тіла ваші: / бо ви перемогли ворогів своїх подвигом своїм / і мужньо Христа сповідали
З тропаря мученикам, глас 2.
Цей текст народився у 2010 р., коли в Білорусі жорстко розігнали «Площу»…. Але сьогодні він знову став актуальним, коли білоруський народ повстав за Правду Христову та свою Свободу! Внесли деякі правки, бо спротив темряві набувв значно більшою потужності, а темрява вдалася до вбивства борців за Правду. Молячись за перемогу, ми висловлює підтримку та вдячність кожному, хто сьогодні на площах і вулицях білоруських міст та селищ, хто в зневоленні та терпить тортури…. Ви всі – мученики Христові! Предстоятель Православної Церкви України, кожний архієрей, священик та вірний сьогодні моляться за білоруський народ, моляться за кожного, хто покутує від сатаніського режиму…. Тому сьогодні ми об’єднані в молитовній скорботі та радисті одночасно. Засмучені, бо багато чесних, гідних, мужніх білорусів постраждали від насильства безбожної та богоборчої влади: поранені, невинно засуджені, кинуті до в’язниці, зазнають тортур та страждань. За них ми піднімаємо свої молитви. Радісні, бо Господь показав у тих білоруських героях, які вийшли на вулиці Мінська та інших міст та селищ, найчистішу душу білоруського народу, її незламну волю боротися за Правду Христову. Continue reading
НЕОСИНКРЕТИЗМ ЯК ГОЛОВНА ПРИЧИНА ТРАГЕДІЇ СОФІЇ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОЇ ТА БЕЗПОСЕРЕДНЯ НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТУ
Рішення президента Туреччини Ердогана про повернення храму Святої Софії Константинопольської викликала дуже великий резонанс не тільки у Вселенському Православ’ї, а й міжнародних відносинах. Сьогодні важко перерахувати публікації, у яких аналізуються підстави та наслідки подібного рішення. Однак тільки поодинокі з них спробували, нехай і опосередковано, показати сьогоднішні події як наслідок лівого лібералізму та секуляризації європейських країн [1]. Але, на нашу думку, подібний підхід для аналізу ситуації є дуже поверхневий, що залишає поза увагою справжню підставу подій в Туреччині – сучасний неосинкретизм. Саме він несе дуже велику небезпеку не тільки Православ’ю, а й загалом християнству. У цій статті ми спробуємо розібратись в проблемі та в тому, як вона може вплинути на ситуацію в Україні. Continue reading
БУКОВИНА У БОРОТЬБІ –УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ. ДО 30-ті РІЧЧЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЧЕРНІВЦЬКО-БУКОВИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОМІСНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.
Ви — світло світу. Неможливо сховати міста, що стоїть на вершині гори.
Мт. 5:14
Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде!
Мк. 8:34
Історія Українського Православ’я на Буковині була важкою… українці приєдналися до Київської митрополії у 993 р., і з того часу ведуть боротьбу за свою українську ідентичність. Українських православних, бо їх увесь час спробували знищити, особливо у ХІХ та ХХ столітті румуни, росіяни та католики…Але вони вижили, навіть коли їх майже поховали та повстали як «птиця фенікс з попелу» у кінці ХХ ст. …. Continue reading