СЛОВО НА НОВИЙ РІК

2018! Якби ви запитали мене, що я зараз відчуваю у цю мить настання Нового 2018 Року, то я б збентежено відповів вам: «Печальною є моя участь, бо я змушений сказати, що час життя нашого скоротився ще на один рік, що всі ми ближче підійшли до тієї грізної межі, від якої немає повернення, за якою або вічна нагорода, або втрата безкінечна. Continue reading

ВШАНУВАННЯ ПЕРШОМУЧЕНИКІВ КИЇВСЬКИХ ФЕДОРА І ЙОГО СИНА ІОАНА

12/25 липня Київське Православ’я вшановує першомучеників Київських Федора і його сина Іоана

Наступного дня, після пам’яті святої рівноапостольної княгині Київської Ольги і за три дні до дня пам’яті Великого Київського князя Володимира за церковним календарем майже непомітно звершується пам’ять перших київських мучеників-християн. Continue reading

АРХОНТИСИ І МИРОНОСИЦІ РУСИ-УКРАЇНИ

«Ся Ольга була предвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світом. Вона бо сіяла, як місяць уночі. Так ся між невірних людей світилася, як перло в багні, бо були вони закаляні гріхом, не омиті святим хрещенням, а ся омилась святою купіллю, скинула з себе гріховну одіж ветхого Адама і в нового Адама втілилась, що ним є Христос. Речім же до неї: “Радуйся, руськеє пізнання Бога! Стали ми початком примирення з ним”. Вона бо першою увійшла в царство небеснеє із Русі, і її восхваляють руськії сини яко зачинательку бо й по смерті молилась вона Богові за Русь. «Праведних же душі не вмирають». Як ото сказав Соломон: “Коли хвалять праведника, – веселяться люди», «безсмертною бо є пам’ять його”, коли признається він Богом і людьми” (Із Літопису Руського) Continue reading

ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ І ПРИМИРЕННЯ! [ТРАГЕДІЯ ЛЮДЕЙ ВІЙНИ В ОДНІЙ КОРОТКІЙ БІОГРАФІЇ...]

На цій давній світлині мій рідній дід – батько мого батька Семен Михайлович Рудюк 1919 р. н. Загинув у Колтівському прориві (Бродівський котел), в боях за Львів 27 липня 1944 р. Через декілька днів 5 серпня 1944 р. народився мій батько Микола Семенович Рудюк. Мобілізований до лав Червоної армії після звільнення села Криворудка, Антонінського р-ну, Кам’янець-Подільської обл. (тепер Красилівський р-н, Хмельницької обл.) 15 березня 1944 р. Пережив страшні бої під Тернополем. Там загинуло чимало наших односельчан. Тяжка і трагічна доля цих молодих хлопців. Continue reading

ТРАГІЧНІ РОКОВИНИ…

ХРИСТОС  ВОСКРЕС!

Дорогі друзі! Як добре, що цієї статті передують у ці дні слова перемоги воскреслого Христа над смертю. Сьогоднішня стаття про трагічну сторінку нашої української історії, про депортацію 150 тисяч українців з їх етнічних територій Надсяння, Підляшшя, Холмщини і Лемківщини. Фактично часткова депортація вже тривала ще з часу «визволення» цих земель радянськими військами, на яких збройну боротьбу продовжували воїни УПА. 28 квітня 1947 року була введена в дію угода між двома комуністичними режимами московським і польським. Continue reading

ПРО НЕЩОДАВНО КАНОНІЗОВАНОГО МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО ІОАНИКІЯ (РУДНЄВА) (1826-1900)

У липні 2016 р., Священний Синод УПЦ МП причислив до сонму місцевошанованих святих митрополита Іоаникія (Руднєва) – останнього з-поміж Київських митрополитів ХІХ ст. Чесно кажучи мене ця новина і здивувала, і потішила. У своєму архіві я маю про нього чимало відомостей і світлин, навіть особисту розвідку. З одного боку ним закінчувалася плеяда митрополитів на Київській кафедрі, які були росіянами за національністю. Чимось особливим вони не відзначились. Навпаки, невпинно і послідовно виконували розпорядження Святійшого урядуючого синоду щодо зросійщення Українського Православ’я. Нам належить ще почути з вуст сучасної ієрархії УПЦ МП і, особливо комісії з канонізації, в чому ж заслуга цього пересічного митрополита перед Небом? Тут хочу зазначити, що це моя особиста думка. Continue reading

ПРО МИРОНОСИЦЮ РУСІ

Ікона-портрет святої рівноапостольної княгині Ольги пензля художника Семена Панпушина 2007 р.

Хоча день пам’яті святої рівноапостольної княгині Ольги минає, ми фактично знаходимось в центрі святкувань і шанування наших просвітителів і хрестителів Київської Руси-України. Незабаром, 28 липня пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира Великого – внука святої блаженої Ольги.

Тому, вітаючи всіх жінок, які носять ім’я нашої просвітительки, хотів би відзначити таке: Здавна на Русі й старій Україні стали писати ікони на честь блаженної Ольги. У наш час здебільшого свята Ольга зображується із хрестом в руках і храмом, дещо похмура, грізна, самовладна правителька і просвітителька Русі. Такою її можна бачити в іконостасі Свято-Володимирського собору м. Києва. Але колись в княжу добу і період козацької України рівноапостольній Ользі ікони писали дещо інакше. Однак, в оригіналі до нас нічого не дійшло. Continue reading

«СЛАВА ГРАДОВ ЧЕРНІГОВА І ТОБОЛЬСКА»

У стихирі служби святителю Іоану, митрополиту Тобольському є прекрасні слова, які коротко характеризують два найвеличніші періоди його життя: «Ти єси слава градов Чернігова і Тобольська…». Чернігів зображає собою Україну, а Тобольськ звісно ж далеку Сибір, куди засилали українців для того, щоб просвітити тамтешнє населення світлом християнської віри. Випускники Києво-Могилянської академії, праведні і освічені мужі, їхали туди неохоче, бо це була духовна і фізична каторга. Так намагалися російські царі зламати дух найбільш освічених, найбільш волелюбних архіпастирів-українців. Не став винятком і митрополит Іоан Максимович. За підрахунком К. В. Харламповича, із 127 архиєреїв, які займали великоросійські кафедри в 1700-1762 рр., 70 були вихідцями із України і Білорусії, 47 – із Великоросії, а 10 – із інших православних країн. Відтак, чим вищим було становище архиєрея, тим доля малоросів була більшою. П`ять із шести архиєреїв, які засідали у Святійшому урядуючому синоді в 1746 р., були українцями; в 1751 р. всі 9 архиєреїв-синодалів були українцями [10; с. 486-487]. Continue reading

ПІВСТОЛІТТЯ НА ПЕРШОСВЯТИТЕЛЬСЬКІЙ КИЇВСЬКІЙ КАФЕДРІ

Коли відкрити каталог Київських православних митрополитів, то ми побачимо, що Патріарх Філарет найдовше очолює Київську кафедру. Після нього найбільше, приблизно 34 роки був на Київській кафедрі митрополит Кирило (з 1247 по 1281 рр.), а потім 22 роки, керував митрополит Фотій (з 1409 по 1437 рр.); 20 років (з 1837 по 1857 рр.) Київською кафедрою керував митрополит Філарет (Амфітеатров). Якщо взяти навіть увесь християнський світ – православний і католицький, то рівних за терміном керівництва Церквою Святійшому Патріарху Філарету також немає. Continue reading

ПРО ЗНАМЕННЯ І ЯВИЩА, ЯКІ СУПРОВОДЖУВАЛИ ХРЕСНІ СТРАЖДАННЯ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ

Читаючи страсні Євангелія ми не можемо не звернути увагу на знамення і явища, які супроводжували хресні страждання Христа Спасителя на Голгофі. Здається всі брали участь у стражданнях і зневазі, які перетерпів Розп’ятий. Ісусу Христос промовив з хреста сім Своїх найдорожчих слів, тільки Бог Отець до цього часу не виявляв Своєї участі в тому, що відбувалося на Лобному місці. Continue reading