«ДУМКА ЗА МОРЯМИ, А СМЕРТЬ ЗА ПЛЕЧА’МИ»

«Думка за морями, а смерть за плеча’ми», – таким прислів‘ям закінчив один із останніх своїх листів до приятеля о. Феолога митрополит Ростовський Димитрій Туптало, українець, син козацького сотника і автор багатотомних «Четій-Міней», житій святих. Сім років, вісім місяців і двадцять шість днів святитель керував Ростовською кафедрою в Росії (1701-1709). Іншу, значно більшу, частину свого життя він прожив в Україні. Був великим проповідником, ігуменом багатьох монастирів на Чернігівщині та у Києві. Майбутній святитель у сані ієромонаха і, як проповідник, відвідав білоруські та литовські землі.  Continue reading

«ТІЛЬКИ МАВ ТАЛАН… НЕ ПОЗИЧЕНИЙ, А ВЛАСНИЙ…»

Пам‘ятаєте у нашої Лесі Українки:

«Десь, колись, в якійсь країні

Проживав поет нещасний,

Тільки мав талан до віршів

Не позичений, а власний».

Притча про таланти (Мт. 25:14-30) дає нам ясно зрозуміти, що Господь наділяє всіх не однаково по відношенню до земного життя. Здоров‘я, фізичні сили, матеріальні блага, успіх, виховання, освіта, професія й служіння для кожної людини даються за її силами і за її здібностями. Але дуже часто ця різниця між людьми таланту і успіху породжує заздрість у людей безталанних і не успішних. Бездарні люди дуже часто осуджують талановитих і здібних. Це особливо яскраво проявляється сьогодні і дуже часто серед нас, у нашому суспільстві. Чим більше зустрічаєш тих, хто нічим і ніким не задоволений, тим більше вражений тим, що такі люди, які ядовито осуджують тих, хто вище їх знаходиться за своїм становищем і покликанням, напевно найменше всього були б здібними їх, цих талановитих людей, замінити. Така природа людських стосунків.  Continue reading

ПРО ВІРУ І МАРІЮ!

Це фото наробило вчора у ФБ галасу. Декому воно зробило, як кажуть, день. Не зважаючи на нашу збентеженість змістом цієї світлини. Я хотів би вам розповісти про інше. Я дуже добре знаю цю жіночку. Здається її ім’я Віра. Це парафіянка Володимирського патріаршого собору у м. Києві. Вона скористалась київським метрополітеном для того, щоб добратися на богослужіння, або може їде з нього до свого помешкання. У 90-х роках, коли я служив у Володимирському соборі, ми багато з нею спілкувались. Вона надзвичайна патріотка і прихильниця Київського Патріархату. Це дійсно прості люди – носії нашого генетичного коду… Continue reading

ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ «ЛЬВІВСЬКА ОДИГИТРІЯ-ПРОВІДНИЦЯ»

Ікона Божої Матері Одигитрія Львівська є однією із найдавніших святинь та найзагадковіших пам’яток української церковної культури. Символічно, що, даруючи милість та материнську опіку місту Львову, Пресвята Богородиця-Одигитрія впродовж усієї історії благословляла Своєю благодатною присутністю всіх християн міста Львова – православних, оскільки її написав іконописець для одного із православних храмів Львова; католицьких, бо саме з часу освячення в латинському кафедральному соборі маємо першу задокументовану її дату; вірменських, оскільки впродовж тривалого часу вірменські архієпископи зберігали цю святиню у своєму палаці. Важливим є те, що й сьогодні до святого образу молитовно звертаються християни, а ікона Пресвятої Богородиці із музейної каплиці Львівської національної галереї мистецтв дарує зцілення тим, хто до неї приходить. Continue reading

ПРО ТЕПЕР НЕІСНУЮЧУ ЦЕРКВУ СВ. ГЕОРГІЯ У КИЄВІ

Святий Юрій Змієборець, св. вмч. Юрій (Георгій) Переможець – покровитель візантійських імператорів, згодом і українських князів. Св. Юрія за покровителя вважали українські воїни, які співали: «Нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати, лихо звоювати!». За патрона Юрія Змієборця мають українські пластуни. Він є покровителем і для селян, які цього дня старалися до схід-сонця посіяти цибулю, огірки та іншу городину. Це так трішки з наших звичаїв… Continue reading

«ШАЛЕНИЙ РИТМ ПРОГРЕСУ, ЩО СКІНЧИВСЯ КАТАСТРОФОЮ»

«І сім ангелів, які мали сім труб, приготувалися трубити…

Третій ангел затрубив, і впала з неба велика зірка, що палала подібно до світильника, і впала на третю частину рік і на джерела вод. Ім‘я цієї зірки «полин»; і третя частина вод стала, як полин [1], і багато з людей померло від вод, тому що вони стали гіркі» (Одкр. 8, 6 і 10-11). 

Дорогі друзі! 32 роки тому ми вперше дізналися про страшну катастрофу на Чорнобильській АЕС. Прекрасну українську поліську землю накрило страшним мороком смертоносних атомних частинок. Постраждали від вибуху на атомній електростанції сусідні поліські білоруські села. Continue reading

ШЛЯХ ДО ПОМІСТНОСТІ….

Христос Воскрес!

Дорогі друзі! Вперше в історії України так гучно заявлено владою, зокрема Президентом Петром Порошенком та Верховною Радою України, про визнання автокефалії Української Церкви. Ми щойно переконались в яких муках народжується правдива Церква, правдиве Українське Православ’я, як зашипіли ті, хто ненавидить України і все українське. Ми побачили, як у таких моментах історичної долі виявляється справжню обличчя тих, хто тільки словами “любить” Україну. Не зупиняймося і щиро молімось за утвердження Єдиної Помісної Української Православної Церкви. Всяке базікання про те, що українська влада втручається у справи Церкви не має під собою ніяких аргументів, бо ще проф. О. Лотоцький у своїй капітальній праці “Автокефалія” заявляв про те, що прагнення до унезалежнення Церкви має відношення до компетенції зовнішньої, до компетенції державної влади і її прагнень. З цього приводу наведу кілька історичних прикладів. Ще за часів Києворуської держави ми маємо два випадки, які промовисто говорять про прагнення нашими київськими князями мати незалежну Київську Митрополію. Над двома датами 1051 та 1147 років неодноразово розважали історики, вказуючи на те, що це були перші спроби проголошення окремішності Київської митрополичої кафедри за великих київських князів Ярослава Мудрого та Ізяслава ІІ Мстиславича. Те саме відбувалося і у період Великого князівства Литовського, зокрема 1416 року великий князь Вітовт скликав елекційний собор у Новогрудку білоруському для обрання окремого митрополита, “не бажаючи занепаду нашої віри і церков”. Маємо більш аніж промовистий приклад відкритого втручання влади з часів Московського Царствія, коли 26 січня 1589 р. за тиском з боку царя Бориса Годунова і його двору на Патріарха Єремію ІІ Траноса було проголошено Московський Патріархат. Ще більш промовисті випадки маємо з історії національно-церковно-визвольного руху балканських народів з-під Османського ярма. Так само маємо прямі заяви і звернення до Вселенського Патріарха польського уряду щодо незалежності Православної Церкви в Польщі, які завершилися наданням томоса про автокефалію від 13 листопада 1924 р. Continue reading

СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ: ДЕЯКІ ДУМКИ З ПРИВОДУ ТОГО, ЯК ЙОГО ПРОВЕСТИ?!

Мене часто запитують і не тільки парафіяни, як правильно зустріти Пасху, Воскресіння Христове? Інколи таке запитання звучить дуже банально, бо здається всі знають, як потрібно зустрічати Воскреслого Спасителя. І перша порада, яка мені спадає на думку, це не перетворити ці дні на звичайнісіньку гонитву за покупками та постійними клопотами про те, що їстимемо на Пасху. Continue reading

СВЯТИЙ ДЕНЬ СВІТЛА!

Христос Хрещається!

Щиро вітаю з Богоявленням та Хрещенням Господнім!

Дорогі друзі! Церковні письменники на День Богоявлення залишили для нас чимало повчань, своїх роздумів. Вони здебільшого похвальними словами описували День Світла, явлення у світ Спасителя. Св. Яків Саруга вважав прихід Ісуса Христа на Йордан своєрідною межею Старого і Нового Завітів, оскільки зачинателем закону був Мойсей, а його завершувачем св. Іоан Предтеча. Хреститель Господній кожного дня проповідував про Христа Спасителя і ось Він прийшов на Йордан. Предтеча вказав на Нього такими словами «Ось Агнець Божий» і сповнений здивування, стримуючи Його, промовив: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене» (Мт. 3,14). Але Христос сказав до Іоана: «Облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду» (Мт. 3, 15). Тобто, не перешкоджай Мені хреститися в Йордані, бо ти Мені не перешкоджав народитися від Діви, бо Я захотів і прийшов через народження і так само не перешкоджай Мені увійти в Йордан. Мати Божа огортала мене в Своїх руках, а Йордан огорне мене своєю водою. Від нині Я входжу в стадо овець і так мені належить виконати правду. Я розпочинаю служіння священиче. Я розпочинаю великий шлях хресний, Свої добровільні страждання. Не розповідай про Мою велич, бо Мені належить сьогодні скоритися. Творці піснеспіву на йорданські свята велимовно і не раз наголошують на цих діалогах, творять подиву дивні і зворушливі до глибини душі та бентеження серця порівняння, як ось таке: «Вчора в яслах Тебе покладеного, а сьогодні від рук Іоанових охрещуваного Тебе бачимо…!».  Continue reading

РОЗДУМИ-ПОБАЖАННЯ НА СВЯТВЕЧІР

Дорогі друзі! Прийміть найщиріші вітання з Різдвом Христовим!

Кожного року ми чекаємо цього свята, яке нас обнадією, робить нас кращими, формує глибину нашого внутрішнього духовного світу. Дуже часто у своїх привітаннях одне одному, і особливо у Різдвяний Святвечір, ми бажаємо смачної куті. На нашому святковому різдвяному столі не тільки кутя, але й інші пісні страви, вишукано і зі смаком приготовлені. В нашій Україні існує чи не найкраща традиція Святої Вечері. Continue reading