В кожне своє свято дорогі браття і сестри, Свята Церква прославляє Пречисту Богоматір. Все преславно і неосяжно в житті Богородиці. Славне і дивне Її зачаття, преславне Її різдво, чудесне і неосяжне Її входження у Святеє Святих. Воно перевищує не тільки людський розум, але і Ангельський, це оспівує свята Церква у святкових піснеспівах. Continue reading
Tag Archives: Львівсько-Сокальська єпархія
ПРОПОВІДЬ НА СОБОР АРХИСТРАТИГА БОЖОГО МИХАЇЛА І СИЛ БЕЗТІЛЕСНИХ
Сьогодні у день пам’яті архистратига Божого Михаїла та інших сил безтілесних ми спробуємо висвітлити правильне розуміння про ангелів, адже навіть люди, належні до Церкви, дуже часто, інтерпретуючи термін «ангел», надають йому невідповідного, спотвореного змісту. Досить часто, доводиться чути слова «ангельський образ», «ангельські очі». Вживання слова «ангел» без розуміння його глибинної суті лише шкодить правдивій вірі, бо ж чиєсь святе переконання в існуванні безтілесних істот наражається на небезпеку бути потрактованим як анахронізм або плід нездорової уяви. Continue reading
ПРОПОВІДЬ У ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОЇ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ПАРАСКЕВИ П’ЯТНИЦІ
Сьогодні 28 жовтня / 10 листопада Свята Православна Церква молитовно вшановує пам’ять однієї з славних ісповідниць Христових святої мучениці Параскеви. Свята Параскева народилася у ІІІ ст. в Іконії (тепер м. Конья у центральній частині району Анталія – південь Туреччини), в родині заможних і благочестивих християн, які з особливою повагою ставились до дня страстей Господніх – п’ятниці. Отож, коли сім’ї Господь послав у цей день доньку, то й назвали її Параскевою, що в перекладі з грецької означає п’ятниця. Continue reading
ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ДИМИТРІЯ
«Хто хоче спасти свою душу, той її погубить, а хто погубить свою душу задля Мене та вангелії, той її спасе»
(Мф.10.32-39).
Сьогодні, дорогі брати і сестри, ми прийшли до храму, щоб вшанувати пам’ять, святого великомученика Димитрія, який пожертвував своє життя за Христа. Сьогоднішня Євангельська розповідь, яку ми з вами чули, дає нам відповідь на важливе запитання яке хвилює кожного віруючого: чому світ переслідує людей які намагаються жити чесним і богобоязливим життям? Кожен з нас, дорогі у Христі, на власному досвіді вже не раз переконався, що світ справді не любить людей які є добрими християнами і намагаються у міру своїх сил і можливостей виконувати волю Божу. Continue reading
ПРОПОВІДЬ НА ПОКРОВ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
«Пресвятая Богородице спаси нас».
Дорогі браття і сестри кожен з нас знає, якщо скривдити дитину вона шукає захисту у своєї матері. Дитя відчуває, що ніхто так не любить і не втішить як рідна мати. Так само і віруючі люди зі всіма своїми скорботами і потребами звертаються до Матері Небесної – Божої Матері, Заступниці засмучених. Вони пам’ятають Її обіцянку апостолам і всім християнам дану Нею на смертнім ложі: «Я не залишу вас, але завжди буду просити за вас Сина Свого і вашого Бога – Я буду вашою Покровителькою і Заступницею». Continue reading
ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛИСТА ІОАНА БОГОСЛОВА
Сьогодні, дорогі брати і сестри, ми зібралися в Божому храмі, щоб вшанувати пам’ять святого апостола і євангелиста Іоана Богослова. Святий апостол і євангеліст Іоан Богослов був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом. Особливо любив Спаситель апостола Іоана за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Святий Іоан Богослов був присутній при воскресінні Господом дочки Яіра і Преображення Господнього на горі Фавор. Continue reading
ПРО НЕЩОДАВНО КАНОНІЗОВАНОГО МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО ІОАНИКІЯ (РУДНЄВА) (1826-1900)
У липні 2016 р., Священний Синод УПЦ МП причислив до сонму місцевошанованих святих митрополита Іоаникія (Руднєва) – останнього з-поміж Київських митрополитів ХІХ ст. Чесно кажучи мене ця новина і здивувала, і потішила. У своєму архіві я маю про нього чимало відомостей і світлин, навіть особисту розвідку. З одного боку ним закінчувалася плеяда митрополитів на Київській кафедрі, які були росіянами за національністю. Чимось особливим вони не відзначились. Навпаки, невпинно і послідовно виконували розпорядження Святійшого урядуючого синоду щодо зросійщення Українського Православ’я. Нам належить ще почути з вуст сучасної ієрархії УПЦ МП і, особливо комісії з канонізації, в чому ж заслуга цього пересічного митрополита перед Небом? Тут хочу зазначити, що це моя особиста думка. Continue reading
ПРО МИРОНОСИЦЮ РУСІ
- Ікона-портрет святої рівноапостольної княгині Ольги пензля художника Семена Панпушина 2007 р.
Хоча день пам’яті святої рівноапостольної княгині Ольги минає, ми фактично знаходимось в центрі святкувань і шанування наших просвітителів і хрестителів Київської Руси-України. Незабаром, 28 липня пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира Великого – внука святої блаженої Ольги.
Тому, вітаючи всіх жінок, які носять ім’я нашої просвітительки, хотів би відзначити таке: Здавна на Русі й старій Україні стали писати ікони на честь блаженної Ольги. У наш час здебільшого свята Ольга зображується із хрестом в руках і храмом, дещо похмура, грізна, самовладна правителька і просвітителька Русі. Такою її можна бачити в іконостасі Свято-Володимирського собору м. Києва. Але колись в княжу добу і період козацької України рівноапостольній Ользі ікони писали дещо інакше. Однак, в оригіналі до нас нічого не дійшло. Continue reading
«СЛАВА ГРАДОВ ЧЕРНІГОВА І ТОБОЛЬСКА»
У стихирі служби святителю Іоану, митрополиту Тобольському є прекрасні слова, які коротко характеризують два найвеличніші періоди його життя: «Ти єси слава градов Чернігова і Тобольська…». Чернігів зображає собою Україну, а Тобольськ звісно ж далеку Сибір, куди засилали українців для того, щоб просвітити тамтешнє населення світлом християнської віри. Випускники Києво-Могилянської академії, праведні і освічені мужі, їхали туди неохоче, бо це була духовна і фізична каторга. Так намагалися російські царі зламати дух найбільш освічених, найбільш волелюбних архіпастирів-українців. Не став винятком і митрополит Іоан Максимович. За підрахунком К. В. Харламповича, із 127 архиєреїв, які займали великоросійські кафедри в 1700-1762 рр., 70 були вихідцями із України і Білорусії, 47 – із Великоросії, а 10 – із інших православних країн. Відтак, чим вищим було становище архиєрея, тим доля малоросів була більшою. П`ять із шести архиєреїв, які засідали у Святійшому урядуючому синоді в 1746 р., були українцями; в 1751 р. всі 9 архиєреїв-синодалів були українцями [10; с. 486-487]. Continue reading
ПІВСТОЛІТТЯ НА ПЕРШОСВЯТИТЕЛЬСЬКІЙ КИЇВСЬКІЙ КАФЕДРІ
Коли відкрити каталог Київських православних митрополитів, то ми побачимо, що Патріарх Філарет найдовше очолює Київську кафедру. Після нього найбільше, приблизно 34 роки був на Київській кафедрі митрополит Кирило (з 1247 по 1281 рр.), а потім 22 роки, керував митрополит Фотій (з 1409 по 1437 рр.); 20 років (з 1837 по 1857 рр.) Київською кафедрою керував митрополит Філарет (Амфітеатров). Якщо взяти навіть увесь християнський світ – православний і католицький, то рівних за терміном керівництва Церквою Святійшому Патріарху Філарету також немає. Continue reading