Слава Ісусу Христу.
Дороги брати і сестри.
Сьогоднішні день є поминальною суботою. І до нашого болю, родинного, тому що кожний із нас сьогодні прийшов до храму для того, щоб пом’янути своїх рідних і близьких, які відійшли від нас у вічність. Так ось до цього болю додався ще один нестерпний і непоправний біль. Це загибель наших юнаків, хлопців, чоловіків, які стояли на барикадах Євромайдану.
Але ці жертви, ми знаємо, є у Львові, і є у інших обласних центрах, де тривали протистояння. Звичайно, що ми сумуємо і не можемо до кінця повірити, що в Україні могло таке трапиться. Нас усі називали дуже миролюбним і спокійним народом. Але те, що сталося в нас в Україні, особливо в Києві останніми днями, – це є жахливо. І думати про це навіть не хочеться, але серце болить…. І кожний з нас, я думаю, не тільки вдень, але і вночі не відходив від екранів телевізорів для того, щоб побачити і вжахнутися від того що, відбувалося в столиці нашої держави, де б’є її серце. Continue reading
